Ухвала суду № 88722992, 13.04.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/6/20

Провадження№ 1-кс/266/471/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Д.Г., за участю секретаря судового засідання Циганкової М.М., слідчого Дзюбенко Р.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Приморського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Дзюбенко Р.В. про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2020 року слідчий звернувся із клопотанням до слідчого судді, з якого вбачається, що 28.12.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019051290000182 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України..

З метою забезпечення конфіскації як виду покарання, слідчий просив накласти арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 шляхом позбавлення права на відчуження.

Слідчий клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Прокурор клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Розглянувши клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Як встановлено слідчим суддею, підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191 КК України, наявні. Слідчий суддя вважає, що в наявності сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження. А завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про яке йдеться в клопотанні, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про накладення арешту на майно – задовольнити.

Накласти арешт на власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом накладення заборони на відчуження вказаного нерухомого майна.

На підставі ч.1 ст.174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пантелєєв Д. Г.