Ухвала суду № 88721444, 09.04.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

09.04.2020р. Справа №905/652/20

за заявою: б/н від 06.04.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» про вжиття заходів забезпечення позову по справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс», м.Київ

до: Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», м.Добропілля

про спонукання вчинити певні дії

Суддя Паляниця Ю.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс», м.Київ про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» укласти договір купівлі-продажу бази відпочинку « Селена », яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул.Коса Федотова, 66 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі п.2 укладеної між сторонами додаткової угоди б/н від 16.06.2016р. до договору поставки №3283-ДС/П-2015 від 02.03.2015р., з огляду на невиконання відповідачем платіжних зобов`язань за цим правочином, у Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» виник обов`язок щодо продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» бази відпочинку «Селена», яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул.Коса Федотова, 66.

Проте, лист б/н від 03.03.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» стосовно продажу спірного майна був залишений відповідачем без задоволення та відповіді, що зумовило звернення позивача до суду із розглядуваним позовом.

Позовна заява б/н від 06.04.2020р. надійшла до господарського суду Донецької області через кабінет електронного суду 07.04.2020р. Крім того, аналогічний за змістом позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» було скеровано на електронну адресу суду 08.04.2020р. У паперовій формі позовна заява б/н від 06.04.2020р. надійшла засобами поштового зв`язку та зареєстрована відділом документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Донецької області 08.04.2020р.

До позовної заяви позивачем додано заяву б/н від 06.04.2020р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме бази відпочинку «Селена» (лот №359123), яка знаходиться у Запорізькій області, Якимівський район, смт Кирилівка, вул.Коса Федотова, 66, призначеної на 13.04.2020р. на електронній площадці «Сетам».

В обґрунтування цієї заяви позивач посилається на те, що з офіційного веб-сайту Державного підприємства «Сетам» позивачу стало відомо, що відносно майна Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», а саме бази відпочинку « Селена », яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул.Коса Федотова, 66, оголошено проведення торгів за реєстраційним номером 359123 в рамках зведеного виконавчого провадження №59240116.

За твердженням заявника, проведення електронних торгів як способу реалізації майна боржника у виконавчому провадженні порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» визначені договором поставки №3283-ДС/П-2015 від 02.03.2015р. (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою б/н від 16.06.2016р.) в частині зобов`язання продажу вказаного вище майна саме позивачу.

Заявник вважає, що незастосування заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В силу норм ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. (Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного Суду у справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. у справі №911/2930/17).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого в ході здійснення приватним виконавцем виконавчого провадження, заявник вказує, що зазначене майно належить на праві приватної власності відповідачу (що підтверджується відомостями офіційного веб-сайту Державного підприємства «Сетам»), а позивач є особою, яка має намір укласти договір купівлі-продажу спірного майна у разі імовірного постановлення позитивного рішення господарського суду у розглядуваному спорі.

Яу визначено у ст.124 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Судове рішення є обов`язковим до виконання (ст.129-1 Основного Закону України).

Згідно із ст.326 Госопдарського процесуцального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

В свою чергу, ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд зазначає, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник щодо заборони вчинення дій у межах виконавчого провадження щодо реалізації майна зводяться щодо необхідності зупинення вчинення приватним виконавцем виконавчих дій, що по суті є зупиненням виконання рішення.

Проте, вирішення цього питання відноситься виключно до компетенції органу примусового виконання рішень (у розглядуваному випадку - приватного виконавця), дії або бездіяльність якого у разі незгоди можуть бути оскаржені в порядку норм розділу VI Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, відповідно до ст.129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 цього кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Всупереч вищенаведеним нормам законодавства України, до заяви б/н від 06.04.2020р. про вжиття заходів забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» додано лише копію ухвали господарського суду Донецької області від 06.08.2019р. у справі №905/857/19 за заявою кредитора (заявника) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІТЕКС СІСТЕМС» до боржника, Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», про банкрутство щодо призначення заяви б/н від 10.07.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» до розгляду.

Слід зазначити, що наявність документів, на які посилається заявник у загальному доступі, не звільняє особу від обов`язку належним чином обґрунтувати заяву про забезпечення позову та надати докази на її підтвердження.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням принципів розумності, правомірності та адекватності вимог щодо забезпечення майбутнього позову, враховуючи, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» заява не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 06.04.2020р. про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви б/н від 06.04.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Сервіс» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме бази відпочинку «Селена» (лот №359123), яка знаходиться у Запорізькій області, Якимівський район, смт Кирилівка, вул.Коса Федотова, 66, призначену на 13.04.2020р. на електронній площадці «Сетам» - відмовити.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.О.Паляниця