Ухвала суду № 88719173, 13.04.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1743/20

УХВАЛА

13 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглядаючи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 24.03.2020 в якому просить стягнути з Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні з військової служби за період з 02.08.2019 по 10.03.2020 у сумі 146382,36 грн (сто сорок шість тисяч триста вісімдесят дві грн 36 коп.) без урахування обов`язкових податків та зборів.

Ухвалою суду від 30.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09.04.2020 до суду поступив відзив на позовну заяву №14/1327 від 07.04.2020, в якому відповідач також просив залишити адміністративний позов без розгляду.

Також, 09.04.2020 до суду поступило клопотання №14/1326 від 07.04.2020, в якому Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького просить залишити адміністративний позов без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 116 КзпП України передбачено, зокрема, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 КЗпП України роз`яснив, що для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У цьому рішенні Конституційний Суд України також зазначив, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Отже, для встановлення початку перебігу тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 28 грудня 2019 року по справі №1.380.2019.001406, від 13 березня 2019 року по справі №813/1001/17, від 24 січня 2019 року по справі №802/28/16-а.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сторонами не оспорюється, що грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій позивачу виплачено 19.12.2019.

Також суд враховує, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року по справі №560/3941/19, яке набрало законної сили 10 березня 2020 року, позов ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2015 по вересень 2016. Зобов`язано Національну академію Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2015 по вересень 2016.

Доказів виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2015 по вересень 2016 відповідачем не надано, а отже ОСОБА_1 при поданні позову 25.03.2020, не пропущено строк звернення до суду з позовною заявою, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складене 13 квітня 2020 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович