
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2020 року м. Київ Справа № 320/3741/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 до проГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення пенсійних виплат, ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у відмові здійснити позивачу з 01.01.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України;
- зобов`язати відповідача з 01.01.2019 здійснити перерахунок позивачу пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, виходячи з розрахунку 68% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, яке становить 24367,80 грн, без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром;
- стягнути з відповідача на користь позивача різницю між отриманою та перерахованою з 01.01.2019 пенсією.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.01.2019 він як пенсіонер Збройних Сил України має право на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення особам, що проходили військову службу та були відряджені до Украероруху, пов`язаних з прийняттям наказів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» від 11.01.2019 № 19 та "Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами" від 26.04.2019 № 383.
Позивач стверджує, що відомості щодо зміни розміру грошового забезпечення відповідачем взяті до уваги не були, перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2019, не проведено та відмовлено позивачу за результатами розгляду його заяви у проведенні такого перерахунку на підставі довідки від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
Позивач також просить суд зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Копії зазначеної ухвали направлено сторонам рекомендованими поштовими відправленнями.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 38, 39).
Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що накази Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» від 11.01.2019 № 19 та "Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами" від 26.04.2019 № 383, відповідно до яких здійснено перерахунок грошового забезпечення особам, що проходили військову службу та були відряджені до Украероруху, є внутрішніми нормативно-правовими документами, а відтак не можуть слугувати підставою для проведення позивачу перерахунку пенсії.
Крім того, представник відповідача зазначає, що заява позивача про перерахунок пенсії, подана до територіального органу Пенсійного фонду України, не відповідає формі, встановленій Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.
З огляду на викладене представник відповідача вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач у свою чергу скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій в обґрунтування протиправної бездіяльності відповідача навів доводи аналогічні тим, що містяться у позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями: витягу з послужного списку позивача; пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого позивачу Пенсійним фондом України 31.03.2016; витягу з наказу Міністра оборони України від 15.08.2014 № 468; витягу з наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 22.08.2014 № 445/о; витягу з наказу Регіонального структурного підрозділу "Київський районний центр "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 22.08.2014 № 446/о; розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію; подання про призначення пенсії; протоколів за пенсійною справою та перерахунків пенсії тощо.
У травні 2019 року у зв`язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення осіб, які займають посаду, з якої був звільнений позивач (заступник керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу), Державним підприємством обслуговування повітряного руху України видано довідку від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2019.
З відомостей, що відображені у вказаній довідці, вбачається, що розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2019 складається з: посадового окладу - 21075,00 грн; окладу за військовим (спеціальним) званням підполковник - 1410,00 грн; надбавки за вислугу років (50%) - 11242,50 грн; надбавки за роботу з відомостями, які становлять державну таємницю (10%) - 2107,50 грн; всього - 35835,00 грн (а.с. 22).
03.06.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати йому пенсії на підставі даних про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2019, зазначених у довідці Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19.
За результатами розгляду вказаної вище заяви листом від 25.06.2019 № 1186/А-01 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що зміни розмірів видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців у встановлений чинним законодавством спосіб не проводились, а відтак підстави для перерахунку його пенсії відсутні.
Обставини, на які посилається відповідач у своєму листі від 25.06.2019 № 1186/А-01 як на підставу для відмови у перерахунку та виплаті належного розміру пенсії позивач вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у тому числі осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, базується на Конституції України і складається з Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон України № 2262-XII) держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 12 Закону України № 2262-XII передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, зокрема, звільнені зі служби особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону України № 2262-XII).
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Абзацом четвертим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» від 19.07.1999 № 1281 передбачено, що грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, потрібно здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» від 07.02.2001 № 104 (далі - постанова № 104) військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.
При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
У свою чергу пунктом 80 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 № 1053/2001, встановлено, що пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.
Так, на виконання положень статті 63 Закону України № 2262-XII постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку № 45 передбачено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, видана державним органом, з якого особу було звільнено зі служби, є підставою для здійснення територіальним органом Пенсійного фонду України такого перерахунку у разі, якщо вона видана в рамках процедури, визначеної Порядком № 45, а саме: з підстав наявності рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Водночас пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами.
Особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами (пункт 3 Порядку № 45).
Таким чином, Кабінетом Міністрів України делеговано керівникам державних органів, у тому числі, Державному підприємству обслуговування повітряного руху України, право видавати довідки про розміри грошового забезпечення військовослужбовців у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, які, у свою чергу, є підставою для перерахунку їм пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 в адміністративній справі № 522/3049/17, 12.03.2019 в адміністративній справі № 522/3049/17 та 15.04.2019 в адміністративній справі № 522/16973/17.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, вирішення публічно - правового спору пов`язується з оцінкою судом законності підстав, на які посилається суб`єкт владних повноважень в рішенні, яким позивачу відмовлено у задоволенні його вимог.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові 17.04.2019 в адміністративній справі № 820/11641/15, 31.07.2018 в адміністративній справі № 809/719/17, 24.01.2019 в адміністративній справі № 821/1697/17, 12.02.2019 в адміністративній справі № 815/6731/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.05.2018 в адміністративній справі № П/9901/101/18.
Як встановлено судом під час розгляду даної адміністративної справи, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі наказів «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» від 11.01.2019 № 19, "Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами" від 26.04.2019 № 383 та на виконання вимог Порядку № 45 проведено перерахунок грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2019 та видано довідку від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19 з метою здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсійних виплат.
Водночас відповідачем відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсійних виплат на підставі наведеної довідки з посиланням на відсутність рішень Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового або забезпечення для відповідної категорії осіб.
Разом з тим, як вже зазначалось судом вище, Кабінетом Міністрів України делеговано Державному підприємству обслуговування повітряного руху України право видавати довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, а відтак довідка від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19 утворює беззаперечну підставу для перерахунку пенсії позивача.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.
З огляду на викладене, керуючись положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги те, що відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсійних виплат позивача на підставі наведеної вище довідки виражається у формі активної поведінки, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату з 01.01.2019 пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, є протиправними.
Відтак підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, що виявилась у відмові здійснити позивачу з 01.01.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19, відсутні.
При цьому наведені у відзиві на позовну заяву представником відповідача інші причини для відмови у перерахунку позивачу пенсійних виплат не приймаються судом до уваги, оскільки вони не відображені відповідачем у листі від 25.06.2019 № 1186/А-01, а відтак не можуть братися судом до уваги.
Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд враховує наступне.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII (у редакції, яка діяла з 01.01.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 наведену вище норму визнано неконституційною та такою, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, починаючи з 20.12.2016, обмеження, якими передбачено максимально дозволений розмір пенсії, відсутні.
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України № 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наведені вище зміни жодним чином не вплинули на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин обмежень, які були встановлені частиною сьомою статті 43 Закону України № 2262-XII у редакції, чинній до 19.12.2016.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.10.2018 у адміністративній справі № 127/4267/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для обмеження прав позивача на отримання пенсії у розмірі 68 % сум грошового забезпечення, що становить 24367,80 грн.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у разі встановлення порушення територіальним органом Пенсійного фонду України вимог чинного пенсійного законодавства, адміністративний суд повинен визнати дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати його здійснити нарахування та виплату належних сум, а не ухвалювати рішення про їх стягнення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 12.03.2019 в адміністративній справі № 522/3049/17.
В силу положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відтак, з огляду на відсутність положень, які б обмежували право позивача на отримання пенсії у розмірі 68 % сум грошового забезпечення, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19 є достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача в розумінні частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманих пенсійних виплат слід відмовити.
Стосовно вимог позивача про зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є не обов`язком суду, а правом, яке може бути використано судом, зважаючи на те, що позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухилятиметься від виконання даного судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що під час звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 768,40 грн за квитанцією від 05.07.2019 № 43789 (за одну позовну вимогу немайнового характеру).
При цьому принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.
З огляду на викладене, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 768,40 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40), що виявились у відмові здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.01.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40) з 01.01.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 № 1-24.2.2/2827/19, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, виходячи з розрахунку 68% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, яке становить 24367,80 грн, без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.
4.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
В силу положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим судовим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211.
Суддя Харченко С.В.
Судове рішення № 88718303, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 10.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/3741/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: