Ухвала суду № 88713293, 10.04.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5637/20

2/953/1852/20

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2020 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Альфа-Банк», АТ «Альтбанк» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований в міському відділу реєстрації актів громадського стану Харківського обласного управління юстиції. Окрім цього, позивач просить здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме: визнати за ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності нежитлові приміщення 1-го поверху №1, 1а, 2, 3, 4, 7, 10, 10а, 10в, 13, 15, 15а в літ "А-11", загальною площею 353, 1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1005280263101; 706,8 кв.м. нежитлової будівлі літ. "А-5" загальною площею 2120,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1237014463101; 0,0133 га земельної ділянки загальною площею 0,0399 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 146020763101, кадастровий номер 6310136600:02:019:0015. Визнати за ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності Ѕ гаражу літ. "Б-1" загальною площею 26.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1219224263101; 1413,6 кв.м. нежитлової будівлі літ. "А-5" загальною площею 2120,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1237014463101, право власності на яку, зареєстровано за відповідачем; 0,0133 га земельної ділянки загальною площею 0, 0133 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 146020763101, кадастровий номер 6310136600:02:019:0015.

Крім того, разом з позовною заявою позивач надала до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору мотивуючи тим, що наразі вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, про що свідчить довідка з місця роботи, в якій зазначено, що вона з 02.12.2019 р. по 11.03.2020 р. отримала заробітну плату в розмірі 11036, 55 грн. Також зазначає, що вона на теперішній час не працевлаштована, з 17.03.2020 р. знаходиться на обліку в Харківському міському центрі зайнятості як тимчасово безробітна. Вказує, що розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні позовної заяви становить більше 64% її доходу, що є надмірним фінансовим навантаженням, а з огляду на відсутність працевлаштування є непід`ємним.

Перевіривши доводи, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, приходжу до наступного висновку.

Правові засади справлення судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Звертаючись до суду з позовною заявою позивачем заявлено вимоги про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

Згідно вимог ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна окремо.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору позивач вказує про відсутність об`єктивної можливості сплатити визначений законом судових збір у тих розмірах як за немайнову вимогу, так й майнову вимогу.

Відповідно до статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Тобто, для вирішення клопотання позивача суд повинен встановити наявність умов, які передбачені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, позивач на підтвердження скрутного становища та відсутності можливості сплати судового збору позивач надає Довідку №11/0320 від 11.03.2020 року про нарахування їй заробітної плати за грудень 2019 р., січень 2020 р. та лютий 2020 р.; Індивідуальний план працевлаштування з Харківського міського центру зайнятості.

Разом з цим, позивач не надає відомості щодо свого річного доходу за попередній календарний рік, що унеможливлює прийти до однозначного висновку про скрутне матеріальне становище і що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Окрім цього, в обґрунтування заявленого клопотання позивачем не надано належних доказів в підтвердження існування обставин, визначених ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Констатація позивачем скрутного матеріального становища без надання достатніх доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу

Отже, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а позивачем не подано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Таким чином, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, оскільки всупереч вимогам ч. 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу необхідно сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 840,80 грн. За подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу необхідно сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 1 відсоток ціни позову, але не менше 840,80 грн. та не більше 6306 грн. Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: УК Київськ/мХар Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:

UA678999980313151206000020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Графа призначення платежу повинна містити: «;101;код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або РНОКПП (для фізичних осіб);Судовий збір за позовом _ до _, Київський районний суд м. Харкова».

У відповідності до ч.ч. 1, 5 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 статті 185 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 статті 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху із встановленням строку для усунення її недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору (за вимогу немайнового та/або майнового характеру) або обґрунтованого клопотання про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Альфа-Банк», АТ «Альтбанк» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя – залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 діб з моменту отримання позивачем зазначеної копії ухвали, роз`яснивши, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -