Вирок № 8871328, 04.09.2008, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-420/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2008 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Хрипун С.В.

при секретарі Бесчастній В.В.

за участю прокурора Будніка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за

обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с

Гута - Забілоцька Радомишльського району Житомирської області, українця, громадянина України,

освіта середня, одруженого, працює водієм ТОВ «СВ Телеком» (м. Київ, вул. Корабельна, 6),

проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2,

4, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2008 року близько 16 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи власним, технічно несправним автомобілем ЗАЗ-110307 державний номерний знак AM 9331 АВ, несправності у вигляді: спрацювання шліців рульового вала, внаслідок чого порушено кінематичний зв'язок у рульовому керуванні; встановлене рульове колесо, що не відповідає даній моделі транспортного засобу, рухаючись на ньому по ділянці 23 км автошляху Київ-Чоп в напрямку в напрямку м. Житомир, поблизу с Стоянка Києво-Святошинського району Київської області, невірно обрав безпечну швидкість, невірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність, заснувши за кермом, в результаті чого, не впоравшись з керуванням і перетнувши розподільчу смугу, виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки Форт Фієста, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля Форд Фієста, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді травматичного вивиху ендопротезу правого тазобедренного суглобу з переломом великого вертла правого бедра, які згідно висновку експерта № 318/Д від 29.07.2008 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликали довгостроковий розлад здоров'я.

Водій ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України : п.1.5- дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.9 а) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити , він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п.31.4.2 - рульове керування : г) у рульовому керуванні встановлено деталі із слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також застосовано деталі і робочі рідини, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1, 12.3, 31.4.2 «г» Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з вказаними наслідками.

Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що з 2007 року працює водієм ТОВ «СВ Телеком», має право керування автомобілем ЗАЗ-110307 д/н AM 9331 АВ. Його робота передбачає постійні відрядження. В ніч з 10.04 на 11.04.2008 року він не відпочивав, оскільки близько 2 години ночі 11.04.2008 року приїхав з відрядження. Приїхавши по місцю тимчасового проживання в с.Глеваха, випив дві пляшки пива по 1 л., потім близько 13 години 30 хвилин вирішив їхати додому в с. Забілоччя Житомирської області,

оскільки 12.04.2008 року у його доньки був день народження. Виїхавши на своєму автомобілі на автошлях Київ-Чоп, відчув сонливість, оскільки на передодні декілька днів не спав, але подумав, що все буде гаразд. В цей день було сонячно, дорожнє покриття сухе. Рухався в напрямку м. Житомир зі швидкістю близько 80-100 км/год. Транспортних засобів на автошляху в напрямку м. Житомир було багато, в напрямку м. Києва кількість транспорту була невелика. Проїхавши 23 км автошляху почав засинати, на мить заснув, прокинувшись побачив, що його автомобіль знаходиться на розподільчій смузі, прямував на зустрічну смугу руху. Побачивши це він різко натиснув на гальма, але автомобіль почало заносити і відбулося зіткнення із автомобілем, який рухався по зустрічній смузі руху в напрямку м. Києва. Після зіткнення він нічого не пам'ятає, прийшов до тями в лікарні.

У вчиненому щиро розкаюється, просить призначити покарання з випробуванням, цивільний позов потерпілої визнає у повному обсязі, зобов'язується відшкодувати завдані збитки.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами дослідженими в процесі судового слідства.

Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що 11.04.2008 року близько 15 години 40 хвилин вона разом зі своїми доньками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виїхали на автомобілі марки Форд Фієста д/н НОМЕР_1, який належить її чоловіку ОСОБА_5, із с Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, де знаходиться їх дачний будинок, в м. Київ. Рухаючись по автошляху Київ-Чоп в напрямку м. Києва, під'їжджаючи до с Стоянка Києво-Святошинського району Київської області вона раптом помітила, що із зустрічної їм смуги руху на великій швидкості виїхав зустрічний легковий автомобіль, який по діагоналі рухався в бік їх автомобіля, і в цю мить відбулося зіткнення. В цей день була сонячна погода. В автомобілі вона знаходилась на задньому пасажирському сидінні, перед нею на передньому пасажирському сидінні була її дочка ОСОБА_6, за кермом знаходилась її інша дочка ОСОБА_7. В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, тривалий час знаходилась на лікуванні. Даною ДТП їй була заподіяна матеріальна шкода у сумі 5000 грн., які вона витратила під час стаціонарного та амбулаторного лікування, 400 грн. за послуги евакуатора, 58875 грн. 85 коп. -відновлювальний ремонт автомобіля, а також і моральна шкода, яка пов'язана з перенесенням потерпілою фізичного болю у зв'язку із спричиненням тілесних ушкоджень середньої тяжкості, порушенням нормального життєвого ритму та стосунків з оточуючими під час лікування, стресу, порушенням спокою, сну, відчуттям незахищеності та розчарування в людях, погіршенням умов життєдіяльності, пов'язаних з тривалим лікуванням, появою негативних психоемоційних почуттів, порушенням душевної рівноваги, необхідності психологічної перебудови, яку вона оцінює мінімально у 50000 грн. Вказані витрати просить стягнути з підсудного та призначити йому саме суворе покарання.

Свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що 11.04.2008 року близько 16 години вона разом зі своєю мамою ОСОБА_3 та сестрою ОСОБА_4 виїхали з с Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, де знаходиться їх дачний будинок додому в м. Київ на автомобілі Форт Фієста д/н НОМЕР_1, який належить її батьку ОСОБА_5., а вона має право керування відповідно до запису у свідоцтві про реєстрацію ТЗ. Вона знаходилась за кермом автомобіля, поряд на передньому пасажирському місці сиділа її сестра ОСОБА_4 позаду за сестрою - мати. Вони їхали по автошляху Київ-Чоп в напрямку м. Києва зі швидкістю 50-60 км/год., погода була сонячною, дорога сухою. Під'їжджаючи до с Стоянка, вона раптом помітила, що різко на дорогу в напрямку м. Києва з великою швидкістю виїхав автомобіль марки «Таврія» синього кольору та по діагоналі прямував в сторону їх автомобіля, зіткнення відбулося в лічені секунди передніми частинами автомобілів. В результаті ДТП мати отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Свідок ОСОБА_4 дала суду показання аналогічні показанням потерпілої та свідка ОСОБА_2

Винність підсудного у вчиненні злочину також підтверджується іншими доказами: протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 11.04.2008 року - ділянки дороги 23 км автошляху Київ-Чоп Києво-Святошинського району Київської області (а.с.3-12); схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.04.2008 року (а.с. 13); протоколом огляду і перевірки технічного стану транспорту від 11.04.2008 року - автомобіля марки Форт Фієста д/н НОМЕР_1 (а.с. 16); протоколом огляду і перевірки технічного стану транспорту від 11.04.2008 року -автомобіля марки ЗАЗ-110307 д/н AM 9331 АВ (а.с.17); протоколом огляду речових доказів від 23.04.2008 року - автомобіля марки Форт Фієста д/н НОМЕР_1 (а.с.22); фото таблицею до протоколу огляду речових доказів від 23.04.2008 року - автомобіля марки Форт Фієста д/н НОМЕР_1 (а.с.23-25); протоколом огляду речових доказів від 23.04.2008 року - автомобіля марки ЗАЗ-110307 д/н AM 9331 АВ (а.с.27); фото таблицею до протоколу огляду речових доказів від 23.04.2008 року - автомобіля марки ЗАЗ-110307 д/н AM 9331 АВ (а. с. 28-30); висновком експерта № 318/Д від

08.07.2008 року відповідно до якого з наданої медичної документації вбачається, що у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді травматичного вивиху ендопротезу правого тазобедренного суглобу з переломом великого вертла правого бедра, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликали довгостроковий розлад здоров'я (а.с.63); висновком експерта № 775 А від 28.07.2008 року відповідно до якого система робочого гальма автомобіля ЗАЗ-110307 д/н AM 9331 АВ на момент огляду знаходиться в працездатному стані, несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією не виявлено. Рульове керування автомобіля ЗАЗ-110307 д/н AM 9331 АВ, на момент огляду знаходиться в непрацездатному стані, технічно несправному стані, який суперечить вимогам п.31.4.2 г), мається несправність у вигляді : спрацювання шліців рульового вала. Внаслідок чого порушено кінематичний зв'язок у рульовому керуванні; встановлене рульове колесо, що не відповідає даній моделі транспортного засобу, а тому експлуатацію такого транспортного засобу заборонено. Вказані несправності виникли в момент встановлення на автомобіль рульового колеса не передбаченого для даної моделі транспортного засобу. Елементи підвіски автомобіля ЗАЗ-110307 д/н AM 9331 АВ на момент огляду знаходиться в придатному для експлуатації стані, несправностей, що могли б викликати різку зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено (а.с.67-71).

Суд визнає, що підсудний, потерпіла, свідки давали суду правдиві показання, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази зібрані по справі, суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочину доказана повністю, його дії судом кваліфікуються за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному суд бере до уваги, що вчинений злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, вчинений із необережності, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття, обставиною, що обтяжуює покарання є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння , та призначає покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті 286 ч.1 КК України. Однак, приймаючи до уваги, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання, враховуючи його щире каяття, наявність роботи, позитивні характеристики, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Зважаючи на те, що підсудний в момент вчинення злочину керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суд вважає за необхідне позбавити підсудного права керувати транспортними засобами на строк-два роки.

Заявлений потерпілою цивільний позрв про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 64275 грн. 85 коп. у відповідності до , ст.28 КПК України підлягає до часткового задоволення на суму 400 грн., оскільки в процесі судового слідства було встановлено, що внаслідок неправомірних дій підсудного потерпілій була завдана матеріальна шкода на зазначену суму, що підтверджується копією квитанції від 11.04.2008 року про надання послуг евакуатора (а.с.44). В частині відшкодування матеріальної шкоди, що завдана внаслідок пошкодження автомобіля Форд Фієста дорожньо-транспортною пригодою у сумі 58875 грн. 58 коп., відповідно до звіту № 1256 товарознавчого дослідження транспортного засобу від 02.07.2008 року (а. с. 72-91), відмовити, оскільки потерпіла не є власником вказаного автомобіля, власником автомобіля відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_5 (а.с.32). Суд також вважає за необхідне відмовити потерпілій у задоволенні її позовних вимог в частині стягнення з підсудного на її користь 5000 грн. у відшкодування її витрат на амбулаторне та стаціонарне лікування, оскільки вказані витрати не підтверджені доказами.

Враховуючи п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " (із змінами та доповненнями), при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд приймає до уваги, що моральна шкода потерпілій спричинена неправомірними діями підсудного, моральні страждання пов'язані з перенесенням потерпілою фізичного болю у зв'язку із спричиненням тілесних ушкоджень середньої тяжкості, порушенням нормального життєвого ритму та стосунків з оточуючими під час лікування, стресу, порушенням спокою, сну, відчуттям незахищеності та розчарування в людях, погіршенням умов життєдіяльності, пов'язаних з тривалим лікуванням, появою негативних психоемоційних почуттів, порушенням душевної рівноваги, необхідності психологічної перебудови, але також суд приймає до уваги матеріальний стан

підсудного, який працює, зобов'язання підсудного відшкодувати заподіяну шкоду та вважає за доцільне задовольнити цивільний позов потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди частково в сумі 10000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.323-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 400 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні № 4 (м. Київ, вул. Солом'янська, 17, р/р № 35416001001062 в УДК м. Києва, МФО 820019, код 30212155) 1087 грн. 13 коп. у відшкодування витрат на лікування потерпілої (а.с.56).

Речові докази по справі:

• • автомобіль марки ЗАЗ-110307 державний реєстраційний знак AM 9331 АВ, який знаходиться на зберігання на штафмайданчику Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України у Київській області, повернути засудженому ОСОБА_1;

• • автомобіль марки Форт Фієста державний реєстраційний знак НОМЕР_1 який знаходиться на зберігання на штафмайданчику Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України у Київській області, повернути власнику ОСОБА_5 (АДРЕСА_1).

До вступу вироку в законну силу обрати відносно ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.