Постанова № 88711712, 08.04.2020, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 489/3602/15-к

1-кп/467/74/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2020 року смт. Арбузинка

Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

суддів Кологривої Т.М.,

Кірімової О.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Калайди К.В.,

прокурора Коніщука М.В.,

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

захисників Гриненко Т.В.

Давиденка Є.С.

Соколіка В.Д.

Абакумова С.М.

у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Арбузинським районним судом Миколаївської області, Миколаївським апеляційним судом та ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» у кримінальному провадженні №12014150030003470 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.353 КК України розглянув клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо

ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайську Миколаївської області, є громадянином України, українцем, що має вищу освіту, не одружений, інвалід ІІІ групи, адвокат, адвокатську діяльність не здійснює, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, в даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуваає кримінальне провадження №12014150030003470 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_1 з покладенням обов`язків прибувати за першою вимогою до прокурора чи суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини – завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; не відлучатися за межі міста Миколаєва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та номеру засобів зв`язку; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, експертами у кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора мотивоване тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.ч.3,5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України, а саме у організації та пособництві в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб. Санкція ч.2 ст.115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі. ОСОБА_1 до його затримання довгий час працював адвокатом, обізнаний у сфері кримінального та кримінального процесуального права, тому обвинувачений усвідомлює тяжкість покарання, що може спонукати обвинуваченого покинути місце проживання та переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказане клопотання в підготовчому судовому засіданні підтримане прокурором в повному обсязі.

ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора та обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання заперечував, вказуючи на його необґрунтованість, не підтвердження ризиків, зазначених у клопотанні, відсутність додатків.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Гриненко Т.В. проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, вказуючи на недоведеність існування ризиків, що ОСОБА_1 переховуватиметься від суду, вчинить новий злочин, або буде впливати на потерпілого та свідків, недотримання прокурором вимог ст.ст. 179, 331 КПК України, відсутність додатків до клопотання, вважаючи зміст клопотання формальним з огляду на однакове обґрунтування даного клопотання та попередніх клопотань прокурора щодо обрання та продовження запобіжних заходів ОСОБА_1 .

Інші обвинувачені та їх захисники підтримали позицію ОСОБА_1 та адвоката Гриненко Т.В.

З`ясувавши позиції учасників судового засідання, враховуючи наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, суд зробив наступний висновок.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити перелічені дії.

Разом з цим, ст.178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Особисте зобов`язання є найм`якішим запобіжним заходом. Нормами ч. 1 ст. 179 КПК України встановлено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

У даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_1 10.09.2019 року обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дію якого востаннє продовжено ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19.02.2020 року. До цього часу до ОСОБА_1 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Термін дії зазначеної вище ухвали в частині продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту сплинув 10.03.2020 року.

Вирішуючи питання про доцільність обрання запобіжного заходу суд виходить з того, що на розгляд суду надійшов обвинувальний акт з додатками відповідно до положень ч.4 ст.291 КПК України, докази не досліджені.

Щодо доводів сторони захисту про недоведеність існування ризиків, що обвинувачений ОСОБА_1 переховуватиметься від суду, вчинить новий злочин або буде впливати на потерпілого та свідків, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У ряді своїх рішень, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Відтак, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому в разі доведення його винуватості у вчиненні злочину можна законно розглядати як таку, що може спонукати до втечі або повторного вчинення злочину.

ОСОБА_1 обвинувачується у організації та пособництві у вчиненні особливо тяжкого злочину з корисливих мотивів, передбаченого п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна у випадку, передбаченому п.6 частини 2 цієї статті. Усвідомлення обвинуваченим тяжкості покарання у разі можливого визнання його винуватим в даному випадку дійсно є таким, що може спонукати до втечі.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 за станом здоров`я не може здійснювати адвокатську діяльність та отримувати дохід, при цьому йому інкриміновано вчинення злочину в співучасті, з корисливих мотивів, що додатково підтверджує реальність ризику повторного вчинення злочинів обвинуваченим.

Також враховуючи наведене, суд зробив висновок, що на даному етапі розгляду кримінального провадження, коли докази у справі не досліджувались, не допитані свідки та потерпілий, слушними є аргументи прокурора про існування ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого з боку обвинуваченого.

Водночас, запобіжний захід у виді домашнього арешту було застосовано до ОСОБА_1 з 10.09.2019 року та він тривав шість місяців. За вказаний період від працівників органів Національної поліції, що здійснюють контроль за поведінкою обвинуваченого та від прокурора не надійшло жодного повідомлення про порушення ОСОБА_1 умов застосованого запобіжного заходу, ОСОБА_1 своєчасно прибуває в судові засідання за викликом. Дані обставини враховуються судом на підставі п.9 ч.1 ст.178 КПК України.

З огляду на викладене, враховуючи стан здоров`я, соціальні зв`язки ОСОБА_1 , поведінку обвинуваченого після зміни йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт і належне виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, що свідчить про зниження ступеня заявлених ризиків, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк 60 днів, у межах заявленого прокурором клопотання.

Керуючись статтями 177, 181, 194, 314, 315, 331, 371-372 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Первомайську Миколаївської області запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на 60 днів, тобто до 06 червня 2020 року включно.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- прибувати до суду за кожною його вимогою;

- не відлучатися за межі міста Миколаєва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та номеру засобів зв`язку;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, експертами у кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, встановити до 06 червня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 10.04.2020 року о 08 год. 00 хв.

Головуючий суддя І.О.Догарєва

Судді Т.М.Кологрива

О.М.Кірімова