Ухвала суду № 88705322, 10.04.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20750/19

провадження № 2-адр/753/6/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Долі М.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Державної митної слжуби України про визнання протиправною та скасування постанови по порушення митних правил.

Рішенням суду від 28.02.2020 року дану позовну заяву задоволено.

02.04.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суді із заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення у вказаній справі, яким стягнути на її користь з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Державної митної слжуби України судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у сумі 9 356,25 грн.

Суд, вважає за можливе розглянути вказану заяву у відсутність учасників справи.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у якій зазначено, що питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Разом з цим, суд зазначає, що норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір».

Отже, аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у даній категорії справ, то відповідно і відповідач не має обов`язку відшкодування позивачу зазначених витрат.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Державної митної слжуби України на користь позивача судового збору є протиправним, оскільки в розумінні положень статей 287, 288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відтак, помилкова сплата позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову не є підставою для фактичного стягнення з відповідача зазначених коштів.

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз"яснити позивачеві, що у даному випадку позивачу може бути повернуто помилково сплачений ним судовий збір відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, суд вважаєа, що відсутні підстави для задоволення заяви та ухвалення по справі додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 132, 252, 288, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: М.О. Заставенко