Рішення № 88702018, 23.03.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.03.2020

Справа № 334/5217/18

Провадження № 2/334/347/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Ленінський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

присекретарі Сагайдак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління ДФС у Запорізькій області, УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області про звернення стягнення на предмет застави та скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління ДФС у Запорізькій області, УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області про звернення стягнення на предмет застави та скасування арешту.

Свої вимоги мотивує тим, що 21 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №СТ-201/486/2008. Позивач здійснив видачу кредитних коштів Позичальнику в сумі 70 730,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок Позичальника.

Згідно з пунктом 3 Частини №1 Кредитного договору проценти за користування Кредитом розраховуються Банком на основі фіксованої процентної ставки, що становить 10,99% річних.

Протягом дії Кредитного договору, умови договору щодо порядку га розміру сплати відсотків періодично змінювались шляхом підписання додаткових договорів, а саме, відповідно до Додаткової угоди №1 від 19.02.2014 року, на період з 21.02.2014 року до 20.05.2014 року для розрахунку процентів за користування кредитом встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 10,99 % річних; на період з 21.05.2014 року до повного виконання боргових зобов`язань для розрахунку процентів за користування кредитом встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 11,89 % річних;

Однак, в супереч умовам Кредитного договору, вищевказані зобов`язання позичальника щодо повернення Кредиту та сплати процентів за користування. кредитними коштами не виконувались, зокрема не виконувався графік погашення кредиту, порушений порядок та строки сплати відсотків, тому Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя у справі №334/173/16-ц від 08.11.2017 року, позовні вимоги АТ «ОТГІ Банк» до Боржника були задоволені в повному обсязі. Рішення набрало законної сили.

Станом на 16.07.2018 року заборгованість відповідача за Кредитним договоромскладає:4 994,53 Доларів США - сума заборгованості за тілом Кредиту, що за курсом НБ`У станом на 16.07.2018 року становить 131 022,63 гривень; 2 307,69 Доларів США - сума заборгованості за нарахованими відсотками, що за курсом НБУ станом на 16.07.2018 року становить 60 538,16 гри.; 0,00 гривен - нарахована пеня за неналежне виконання боргових зобов`язань відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору. Всього заборгованість відповідача станом на 16.07.2018 року становить 7 302,22 (сім тисяч триста два доларів США 22 центів).

В зв`язку із невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, на підставі п.1.9 Кредитного договору Банком було здійснено вимогу про дострокове виконання Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором в повному обсязі. На адресу Позичальника була направлена Досудова вимога №200-12-4-7/1942 від 16.11.2015 року про погашення заборгованості за Кредитним договором в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати відправлення Банком відповідної Вимоги. Однак, заборгованість Відповідачем не погашена, сума кредиту та відсотків не сплачена.

В забезпечення виконання Кредитного договору з ОСОБА_1 було укладено Договір застави автотранспортного засобу №РСЕ- 201/486/2008 від 21.03.2008 року, а саме: Легковий автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить відповідачу .

Банком на адресу ОСОБА_1 18.07.2018 року було направлено досудову вимогу (заставне повідомлення) №200-12-4-7/566 від 18.07.2018 року про погашення заборгованості за кредитним договором, але станом на дату подання цього позову вимога не задоволена, заборгованість за Кредитним договором не погашено.

Таким чином позивач набув право звернення стягнення на предмет застави. Однак, Позивачу стало відомо про наявність арешту третіх осіб на предмет застави, а саме автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .Зазначений арешт накладено Ухвалою від 10.09.2014 року Орджонікідзевського районною суду міста Запоріжжя у справі №335/10547/14-к в межах кримінального провадження №32013080000000120 від 14.11.2013 року, що порушує право банку.

Тому позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави за Договором застави автотранспортного засобу №PCL-201/486/2008 від 21.03.2008 року, а саме на: легковий автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2008, колір чорний, кузов № НОМЕР_2 , тип - легковий універсал, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_3 , виданий Запорізьким ВРЕР №1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області 20.03.2008 року, для погашення заборгованості за Кредитним договором №CL-201/486/2008 від 21 березня 2008 року, в сумі: 7302,22 доларів США; застосувати спосіб реалізації Предмета застави, передбачений ст. 21 Закону України «Про застави» шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності; звільнити з - під арешту автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, державний номер НОМЕР_1 рік випуску 2008, номер шасі (кузова) НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 виданого Запорізьким ВРЕР №1 УДАЇ УМВС України в Запорізькій області20.03.2008 року, накладеного ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2014 року у справі №335/10547/14-к, а також стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» сплачений судовий збір у сумі 4 635,42 гривень.

Представник позивача, адвокат Юнаш Андрій Борисович до судового засідання надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просивїх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, до судового засідання надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог не заперечує.

Представник ГУ ДФС в Запорізькій області до судового засідання надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, надав суду письмові пояснення по суті позову, в яких зазначив, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ТУ Міндоходів у Запорізькій області проводилось досудове розслідування у кримінальномупровадженні №32013080000000120 за підозрою колишнього засновника ТОВ «Желдоркомплект» ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.212, ч.2 ст.27 ч.1 ст.366, ч.2 ст.27, ч.5 ст. 191, ч.3 ст.209 КК України. Кримінальне провадження з обвинувальним актом направлено до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, для розгляду по суті.26.09.2014 по кримінальному провадженню №32013080000000120 слідчим виконано вимоги ст.175 КПК України щодо арешту на майно ОСОБА_1 , серед якого транспортний засіб Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_2 . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Таким чином арешт майна, що накладено слідчим, захищено Кримінальним процесуальним кодексом України та вказаний арешт може бути знятий тільки з підстав, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом. Тому просять у позові щодо звернення стягнення на предмет застави та скасування арешту відмовити у повному обсязі

Представник УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з`явився з невідомих причин.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2020 року провадження в частині позовних вимог «звільнити з - під арешту автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, державний номер НОМЕР_1 рік випуску 2008, номер шасі (кузова) НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 виданого Запорізьким ВРЕР №1 УДАЇ УМВС України в Запорізькій області20.03.2008 року, накладеного ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2014 року у справі №335/10547/14-к» – закрито.

Вивчивши матеріали справи та надані докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 21 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №СТ-201/486/2008. Позивач здійснив видачу кредитних коштів Позичальнику в сумі 70 730,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок Позичальника (а.с.8-11).

Згідно з пунктом 3 Частини №1 Кредитного договору проценти за користування Кредитом розраховуються Банком на основі фіксованої процентної ставки, що становить 10,99% річних.

Відповідно до п. 1.1 Частини №2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит в розмірі та валюті, що визначений в Частині № 1 цього Договору, а Позичальник приймає Кредит, зобов`язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також оплатити відповідну плату за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання, як це вказано у цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.5.1 Частини №2 Кредитного договору погашення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 19.02.2014 року, на період з 21.02.2014 року до 20.05.2014 року для розрахунку процентів за користування кредитом встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 10,99 % річних; на період з 21.05.2014 року до повного виконання боргових зобов`язань для розрахунку процентів за користування кредитом встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 11,89 % річних (а.с. 12-14).

В забезпечення виконання Кредитного договору з ОСОБА_1 було укладено Договір застави автотранспортного засобу №РСЕ- 201/486/2008 від 21.03.2008 року, а саме: Легковий автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить відповідачу (а.с.15-16).

Згідно п.6.1 Договору застави, за рахунок предмета застави Заставодержатель може задовольнити боргові зобов`язання, не сплачені заставодавцем, і вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням заставодавцем його зобов`язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених Заставодержателем у зв`язку із реалізацією його прав за цим договором.

Відповідно до п.6.2 Заставодержатель має право задовольнити із вартості предмета застави всі фактичні вимоги після виникнення будь-якої із таких обставин: - несплати Боржником Заставодержателеві будь-якої суми, як встановлено в Кредитному договорі; - інших обставин, передбачених чинним законодавством України, Кредитним договором.

Відповідно до умов Статуту АТ «ОТП Банк» (погодженого Національним Банком України 10.05.2018 року) Акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов`язків Акціонерного комерційного банку «Райффайзен банк Україна». Згідно з рішенням акціонера від 05.04.2018 року Банк змінив своє повне найменування на Акціонерне товариство «ОТП Банк» (а.с.46-52).

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно достатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. Станом на 16.07.2018 року заборгованість відповідача за Кредитним договором складає: 4 994,53 Доларів США - сума заборгованості за тілом Кредиту, що за курсом НБУ станом на 16.07.2018 року становить 131 022,63 гривень; 2 307,69 Доларів США - сума заборгованості за нарахованими відсотками, що за курсом НБУ станом на 16.07.2018 року становить 60 538,16 гри.; 0,00 гривен - нарахована пеня за неналежне виконання боргових зобов`язань відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору. Всього заборгованість відповідача станом на 16.07.2018 року становить 7 302,22 (сім тисяч триста два доларів США 22 центів) (а.с.17).

В зв`язку із невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, на підставі п.1.9 Кредитного договору Банком було здійснено вимогу про дострокове виконання Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором в повному обсязі. На адресу Позичальника була направлена Досудова вимога №200-12-4-7/1942 від 16.11.2015 року про погашення заборгованості за Кредитним договором в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати відправлення Банком відповідної Вимоги (а.с.39). Однак, заборгованість Відповідачем не погашена, сума кредиту та відсотків не сплачена.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/173/16-ц від 08.11.2017 року, позовні вимоги АТ «ОТП Банк» до Боржника були задоволені в повному обсязі, стягнута заборгованість за кредитом в сумі 6592,90 доларів США (а.с.7).

Заборгованість відповідачем не погашена, тому у позивача виникло право звернення стягнення на заставне майно відповідно до положень Договору застави автотранспортного засобу №РСЕ- 201/486/2008 від 21.03.2008.

Банком на адресу ОСОБА_1 18.07.2018 року було направлено досудову вимогу (заставне повідомлення) №200-12-4-7/566 від 18.07.2018 року про погашення заборгованості за кредитним договором, але станом на дату подання цього позову вимога не задоволена, заборгованість за Кредитним договором не погашено (а.с.40).

В процесі вирішення питання про звернення стягнення на предмет застави, позивачу стало відомо про наявність арешту на автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , накладеного Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 10.09.2014 року у справі №335/10547/14-к в межах кримінального провадження №32013080000000120 від 14.11.2013 року (а.с.42-43).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ч.1 ст.589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Застава є способом забезпечення зобов`язань, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК Українитаст. 1 Закону України «Про заставу»).

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, другастатті 590 ЦК України).

Частиною першоюстатті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Тобто законом визначений вичерпний перелік способів звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

У пункті 6.4 договору застави зазначено, згідно з положеннями цього Договору:а) заставодержатель має право звернутися до уповноважених органів за захистом своїх прав в порядку встановленим законодавством: б) заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави: передача предмету застави у власність заставодержателя в рахунок виконання заставодавцем фактичних вимог заставодержателя; продаж заставодержателем предмету застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Сторони, підписавши договір про надання кредиту та заставу транспортного засобу, узгодили всі його умови, у тому числі, вирішили питання щодо позасудового порядку врегулювання спору.

Отже, звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу на публічних торгах є позасудовим способом звернення стягнення на заставне майно, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, оскільки застереження в договорі про задоволення вимог шляхом продажу заставодержателем предмету застави на публічних торгах- це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановили самостійно у договорі.

Отже, обраний кредитором спосіб звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення прилюдних торгів, сторони договору застави визначили як позасудовий, що відповідає положенням статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у зв`язку із чим такі вимоги АТ «ОТП Банк» задоволенню не підлягають.

Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі№ 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту його прав як заставодержателя.

Верховний Суд України у постанові від 05 квітня 2017 року у справі № 6-3034цс16 вказав, що обрання певного способу правового захисту, зокрема досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом або договором досудового способу врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не вважається обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову АТ «ОТП Банк» в обраний ним спосіб відсутні, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «ОТП Банк`до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління ДФС у Запорізькій області, УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.