Ухвала суду № 88701011, 10.04.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1127/20

Провадження № 6-а/265/2/20

У Х В А Л А

10 квітня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

при секретарі – Азаровій А. О.,

розглянувши матеріали справи № 265/1127/20 за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, зацікавлена особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області,

за участі заявника– ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду із проханням поновити їй строки для пред`явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на те, що 21 жовтня 2010 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя було винесено рішення про зобов`язання УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Додавала, що виконавчий лист за вказаним рішенням суду, яке набуло чинності 28 жовтня 2010 року, був строком виконання до 29 жовтня 2013 року. 24 січня 2020 року нею було спрямовано вказаний виконавчий лист на виконання до виконавчої служби. Натомість 28 січня 2020 року такий виконавчий документ було повернуто заявнику без виконання через сплив стоку пред`явлення його до виконання. Зазначала, що вона не мала змоги вчасно подати такий виконавчий лист до виконання через те, що його отримала лише 9 січня 2020 року. Вважала, що пропустила строк на подання виконавчого листа через поважні причини, тому пропустила суд поновити їй строк для звернення до виконавчої служби та для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У судовому засіданні заявник вказувала, що вона звернулась у 2008 році до УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області з вимогою провести їй перерахунок пенсії як «дитині війни». Оскільки відповідач відмови їй у цьому, вона була вимушена звернутись до суду із позовом, за наслідком розгляду якого судом було прийнято рішення від 21 жовтня 2010 року про задоволення її вимог. Не заперечувала, що представники пенсійного фонду провели на виконання такого рішення суду їй нарахування доплати до пенсії, яку натомість до теперішнього часу їй не виплатили. Таким чином просила суд задовольнити її вимоги, оскільки представники пенсійного фонду ухиляються від добровільного виконання рішення суду від 21 жовтня 2010 року.

За письмовими поясненнями ОСОБА_1 вбачається, що остання зазначала, що на виконання рішення суду представники пенсійного фонду провели нарахування їй доплати до пенсії без проведення її фактичної виплати. Додавала також, що пенсійні платежі виплачуються незалежно від строку, тому просила суд задовольнити позов.

Представники Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, до суду не з`явились, надавши письмові заперечення, за якими представник зацікавленої особи зазначав, що 21 жовтня 2010 року дійсно рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області щодо нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавства прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. На виконання такого рішення відповідачем було здійснено нарахування надбавки ОСОБА_1 на жовтень 2011 року в розмірі 5056,43 грн. В той же час сплата такої надбавка до пенсії заявнику за статусом «дитини війни» не було виконано через відсутність фінансування з Державного бюджету України на такі виплати. Так за ст. 23 Бюджетного кодексу будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення, джерелом фінансування яких є державний бюджет, визначаються законом про Державний бюджет. Натомість для проведення виплат пенсіонерам категорії «діти війни» у розмірах, визначених рішеннями судів, кошти в державному бюджеті не передбачені. Згідно із ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому КМУ порядку. Так «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», затвердженим постановою КМУ від 3 серпня 2011 року № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну. При цьому вказував, що за постановою КМУ від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного України» була проведена реорганізація УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя та УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя в Лівобережне об`єднане УПФУ м. Маріуполя. В подальшому 1 червня 2018 року за постановою КМУ від 8 листопада 2017 року № 821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Центральне об`єднане УПФУ м. Маріуполя та Лівобережне об`єднане УПФУ м. Маріуполя було реорганізовано в Маріупольське об`єднане УПФУ Донецької області. Також вказував, що заявником не підтверджено поважність пропуску пред`явлення виконавчого документа на примусове виконання. Таким чином просив у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заявнику відмовити.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа на виконання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.

На підставі ст. 376 КАСУ стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд встановив, що 18 жовтня 2010 року постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області позов ОСОБА_1 до УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя був задоволений шляхом зобов`язання УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, враховуючи встановлений законодавством прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Вказане судове рішення набуло чинності 28 жовтня 2010 року.

ОСОБА_1 отримала лише 9 січня 2020 року виконавчий лист за вказаною постановою суду, що підтверджується копією виконавчого листа по справі № 2а-7768/10, за яким вбачається, що строк його пред`явлення до примусового виконання в термін до 29 жовтня 2013 року.

На підставі повідомлення від 28 січня 2020 року Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Северіній В ОСОБА_2 . було повернуто без виконання виконавчий лист, виданий 9 січня 2020 року на виконання постанови від 18 жовтня 2010 року Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, через пропуск передбаченого законом строку предявлення виконавчого листа до примусового виконання.

Суд встановив, що постанова суду від 18 жовтня 2010 року до теперішнього часу не виконана в повному обсязі.

Так на підставі інформації Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахована на виконання такої постанови на жовтень 2011 року сума в розмірі 5056,43 грн. доплати до пенсії не була сплачена.

Суд при цьому зазначає, що будучи виконавцями бюджетної програми, управління пенсійного фонду позбавлені можливості проводити нецільові витрати з передбаченого для них бюджету.

Таким чином суд встановив, що заявнику на виконання постанови Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області була нарахована доплата до пенсії як «дитині війни», однак не була фактично сплачена.

Натомість суд зазначає, що поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа, виданого заявнику 9 січня 2020 року, ОСОБА_1 не навела, тим самим не довела поважність пропуску такого строку, оскільки за період з 28 жовтня 2010 року по 9 січня 2020 року не вчинила дій з отримання виконавчого документа для примусового виконання постанови суду від 18 жовтня 2010 року.

Суд однак звертає увагу на те, що через відсутність на виплати доплати до пенсії пенсіонерам, які мають статус «дитина війни», в бюджетах управлінь пенсійного фонду грошових коштів за браком фінансування, то примусове виконання судового рішення від 18 жовтня 2010 року за позовом ОСОБА_1 не призведе до його реалізації.

Так за ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Натомість суд зауважує, що вказаний закон набув чинності 1 січня 2013 року, в той час, коли постанова суду за позовом ОСОБА_1 була винесена 18 жовтня 2010 року, а представниками відповідача проведено нарахування доплати до пенсії заявнику, як «дитині війни» в жовтні 2011 року.

При цьому за ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Так якщо рішення суду, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Однак суд зазначає, що в рамках примусового виконання постанови від 18 жовтня 2010 року суд за зверненням стягувача чи державного виконавця позбавлений можливості провести зміну способу та порядку виконання такого судового рішення про зобов`язання здійснити виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 , оскільки змінивши спосіб виконання постанови із зобов`язання виплатити соціальні виплати на стягнення конкретної суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом таким чином за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Отже, зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновленого порушеного права заявника.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2018 року по справі № 759/1928/13-а.

Таким чином суд зазначає, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту свого порушеного права, поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, не призведе до наслідків по його відновленню, оскільки представниками пенсійного фонду вже було проведено нарахування визначеної судом доплати до пенсії ОСОБА_1 , яка становить 5053,46 грн., фактична виплата якої Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області неможлива без зміни законодавчої бази.

При цьому суд за зверненням стягувача чи державного виконавця позбавлений можливості змінити порядок проведення виконання постанови суду від 18 жовтня 2010 року шляхом стягнення конкретної суми нарахованої доплати до пенсії.

Натомість суд вказує, що на підставі ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (Державна казначейська служба України), в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За ч. 2 ст. 3 такого Закону на виконання наведених норм стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (Державна казначейська служба України), у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання такого рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

На виконання Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 було затверджено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Враховуючи викладене вмотивування для відновлення порушеного права ОСОБА_1 на отримання нарахованої їй доплати до пенсії, як такої, що має статус «дитини війни», заявнику необхідно звернутись до адміністративного суду з позовом до управління пенсійного фонду про стягнення доплати до пенсії в сумі 5053,46 грн., після чого в разі отримання рішень суду про задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 зможе використати механізм, передбачений ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

З огляду на перелічене, суд дійшов висновку, що причини пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання ОСОБА_1 не є поважними, через що для поновлення заявнику строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання за судовим рішенням від 18 жовтня 2010 року підстави відсутні.

Керуючись ст. 376 КАС, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, зацікавлена особа: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Ухвала складена та підписана 10 квітня 2020 року.

Суддя