Ухвала суду № 88695554, 10.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/1850/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

Фонд державного майна України звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови ВП №60573408 від 02 березня 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ході з`ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.

Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 55 згаданого Кодексу держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Позовну заяву від імені Фонду державного майна України підписано Сенниченком Дмитром, проте до позовної заяви не додано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно позивача, що підтверджує повноваження вказаної особи діяти від імені Фонду державного майна України станом на дату подання позовної заяви до суду.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною другою цієї статті встановлено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що позивач, який не є суб`єктом владних повноважень, повинен додати до позовної заяви копії такої позовної заяви, а також належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.

У цій справі Фонд державного майна України звернувся до суду не як суб`єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій, а як юридична особа за захистом порушеного права, а тому зобов`язаний був до позовної заяви та доданих до неї документів додати копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача).

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а частиною другою цієї статті, - що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 2102,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки 1,5 відсотка (76,50 грн) від ціни позову (5100,00 грн) у цій справі менше ніж мінімальна гранична сума, встановлена Законом України "Про судовий збір" для сплати судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою.

До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому згідно з частиною другою статті 94 вказаного Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою та п`ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з матеріалами позовної заяви позивачем до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додано ксерокопії документів, які не засвідчені позивачем своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення у разі знаходження у нього оригіналів таких письмових доказів.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 згаданого Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною шостою статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зі змісту матеріалів позовної заяви слідує, що про порушення своїх прав оскаржуваною постановою позивач дізнався 16 березня 2020 року (у день отримання постанови про накладення штрафу ВП №60573408 від 02 березня 2020 року), а до суду звернувся із цим позовом - 31 березня 2020 року (згідно з відміткою штемпеля на поштовому конверті).

Таким чином, позовна заява подана до суду після закінчення десятиденного строку, встановленого частиною другою статті 287 КАС України.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд поновити строк звернення до суду з огляду на положення частини п`ятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання позивача на частину п`яту статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої строк оскарження дій державних виконавців становить 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, суд вважає безпідставним, оскільки норма статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, оскільки застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Отже, при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою про оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця слід керуватися частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України як спеціальною нормою, передбаченою відповідним процесуальним законом.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі №920/149/18.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, встановлений частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.

Виходячи з викладеного, позовна заява не відповідає вимогам частини другої статті 287, частини другої статті 160 та частин першої, третьої, четвертої та шостої статті 161 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Також відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 161, 169, 171, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А:

Причину пропуску строку звернення до суду з позовом, вказану у клопотанні, визнати неповажною.

Позовну заяву Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно позивача станом на дату подання позовної заяви до суду;

- копії позовної заяви та належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі засвідчених позивачем у разі знаходження у нього оригіналів доказів) - для відповідача;

- документа про сплату судового збору у сумі 2102,00 грн (за реквізитами: одержувач: УК у м. Полтаві /м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 38019510; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA518999980313141206084016002; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;

- належним чином засвідчених копій всіх документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі засвідчених позивачем у разі знаходження у нього оригіналів доказів) - для суду;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав пропуску строку та доказів поважності причин пропуску строку.

Роз`яснити, що строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Також роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви, вона буде повернута.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Н.І. Слободянюк