Рішення № 88695553, 10.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/393/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та незаконними,

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2020 року ОСОБА_1 (надалі по тексту також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі по тексту також - Ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області, відповідач), відповідно до якої просив:

визнати протиправним направлення запиту Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020;

прийняти рішення з урахування наданої ОСОБА_1 практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів, наданої практики Європейського суду з прав людини та захистити порушені права ОСОБА_1 на Національному рівні.

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

03 та 04 лютого 2020 року позивачем надано до суду документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 28 січня 2020 року, у тому числі надано позовну заяву, вимоги якої викладено у наступній редакції:

визнати протиправним та незаконним направлення запиту Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020;

прийняти рішення з урахування наданої ОСОБА_1 практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів, наданої практики Європейського суду з прав людини та захистити порушені права ОСОБА_1 на Національному рівні.

В обґрунтування своїх уточнених вимог позивач посилався на порушення його прав направленням запиту Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020. Наголосив, що факт поранення підтверджений свідками в ході розгляду Київським районним судом м. Полтави справи № 552/5974/19, за результатами якого прийнято рішення від 04.12.2019 року про встановлення відповідного факту. Вказував на право на справедливий суд визнане неодноразовою практикою Європейського суду з прав людини та на принцип захисту обґрунтованих сподівань ОСОБА_1 щодо складання та надання Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області актів за формою «Н-5» та «Н-1» по факту нещасного випадку, який стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книш О.А., який тісно пов`язаний з принципом юридичної визначеності і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Крім того, зазначає, що прохав відповідача провести розслідування за вказаним фактом нещасного випадку з урахуванням обставин встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2019 у справі № 552/5974/19, а також прохав відповідача скласти акти за формою «Н-5» та «Н-1» по факту нещасного випадку, який стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книш О.А., в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО, що вже встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2019 справа №552/5974/19 та не потребує додаткового доказування. У відповідь на його звернення відповідачем 09.01.2020 за вих. № К-275 л-к надано відповідь за підписом заступника голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області Носатенко С.П. на звернення від 13.12.2019, відповідно до якого зазначено, що таке звернення розглянуто, відтак, на думку позивача, перевірка викладених ним фактів та доводів у заяві є завершеною. Направлення запиту Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020 вважає незаконним, оскільки останнє здійснено після прийняття рішення від 09.01.2020 за вих. № К-275 л-к, яким надано відповідь за підписом заступника голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області Носатенко С.П. на звернення від 13.12.2019. Відповідне направлення позивач вважає втручанням в його особисте життя. Наголосив на встановлених рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду та Другого апеляційного адміністративного суду обставин у справі № 816/1543/18, зокрема щодо відрядження ОСОБА_1 в Донецьку область на територію проведення АТО строком з 20.01.2015 до 21.02.2015, перебування у складі колони, яка попала під обстріл, не створення відповідачем комісії з розслідування нещасного випадку та не розгляд вказаного у зверненні позивача питання в передбачений Порядком спосіб, та інші обставини вказані і рішеннях.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на безпідставності доводів позивача. Наголосив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/1543/18, яке залишено без змін Другим апеляційним адміністративним судом, на які посилається позивач, відповідача зобов`язано провести розслідування нещасного випадку, про який ОСОБА_1 повідомив зверненням від 02.02.2018, за результатами проведення якого не вдалось встановити взаємозв`язок між тимчасовою втратою працездатності позивача та подією, яка трапилася 18.02.2015 через відсутність підтверджуючої медичної документації, яку не вдалось отримати внаслідок дій самого ОСОБА_1 (він відмовився надавати будь-яку первинну документацію, а також надавати згоду на обробку його персональних даних для направлення відповідних запитів до медичних установ). Згодом, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду. За результатами розгляду такого спору Полтавським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 15.10.2019 у справі № 440/2763/19, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Таким чином, рішеннями судів підтверджено правомірність дій УМВС при проведенні розслідування нещасного випадку, що стався із заявником 18.02.2015 та законність складених актів розслідування форми Н-5* та НТ*. За результатами звернення позивача із заявою від 13.12.2019 останньому надана відповідь від 09.01.2020 за вих. № К-275 л-к, у якій відповідач повідомив про необхідність отримання медичної документації, з якої можливо було б виявити підстави для повторного розслідування, оскільки розслідування по даному факту уже проведено, а правомірність складених відповідачем актів про відсутність взаємозв`язку між тимчасовою втратою працездатності позивача та подією, яка трапилася 18.02.2015 доведено в судовому порядку. В той же час, з метою проведення нового розслідування та встановлення наявності нових даних, які б свідчили про обставини вказані позивачем щодо події нещасного випадку, відповідач повідомив позивачу про необхідність надання підтверджуючих документів та отримання згоди від позивача на обробку персональних даних. Згодом, а саме 10.01.2020 позивач особисто з`явився до УМВС та надав копії власної медичної картки. З метою отримання інформації, яка могла б слугувати підставою для проведення повторного розслідування, 11.01.2020 Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області направлено до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" запит за вих. №33/115/31/01-2020, згоду на направлення якого ОСОБА_1 надав особисто, про що свідчить його особистий підпис на такому запиті. Також у відзиві відповідач наголосив, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2019 справа №552/5974/19, яким встановлено факт поранення позивача не зобов`язує Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області вчинити дії, а саме скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, тим паче, що питання про складання актів вирішується комісією за результатами розслідування в силу положень п. 2.2, 2.3 та 2.4 Порядку №1346. Крім того, таке рішення суду не набрало законної сили, відтак правових підстав УМВС брати до уваги обставини, встановлені останнім, немає. Додатково відповідач зазначив, що у відповідь на запит за вих. №33/115/31/01-2020 ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" надано відповідь, відповідно до якої зазначено, що в 2015 році довідка про тимчасову втрату працездатності позивача цим медичним закладом не видавалася, але було видано направлення ОСОБА_1 на стаціонарне лікування в ПОКЛ. Беручи до уваги наведену інформацію, УМВС листом від 31.01.2020 №К-2777л.к. надало повну та всебічну відповідь на заяву ОСОБА_1 , від 10.01.2020, в якій зокрема зазначено прохання надати медичну документацію з Полтавської обласної клінічної лікарні, яка б підтверджувала втрату працездатності з 23.03.2015, однак більше жодних медичних документів від позивача до УМВС не надходило /а.с. 134-141/.

Позивач своїм правом надати відповідь на відзив на позовну заяву не скористався.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Листом УМВС України в Полтавській області №6416/3х від 30.03.2018 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до листа ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" відомості про його поранення у вигляді ЗЧМТ відсутні та відсутня будь-яка інформація щодо проходження лікування з приводу отримання поранення під час виконання службових обов`язків з зоні АТО в період з 21.01.2015 по теперішній час. З огляду на це позивача поінформовано про відсутність підстав щодо проведення службового розслідування у відповідності до вимог наказу МВС №1346 від 07.12.2002. Одночасно проінформовано, що відносно осіб, які отримали травми різного ступеня тяжкості під час обстрілу м. Дебальцеве Донецької області та перебувають на обліку в УКЗ ГУНП було проведено службові розслідування, в тому числі і відносно колишнього працівника поліції ОСОБА_2 у 2015 році.

Позивач не погодився з такою відповіддю відповідача, у зв`язку з чим оскаржив її до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі №816/1543/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області, що полягає у не проведенні розслідування нещасного випадку, про який ОСОБА_1 повідомив зверненням від 02.02.2018. Зобов`язано УМВС України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку, про який ОСОБА_1 повідомив зверненням від 02.02.2018. В іншій частині позовних вимог відмовлено /а.с. 44-54/.

На виконання рішення суду наказом ліквідаційної комісії Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області від 05.04.2019 № 1 призначено розслідування нещасного випадку із колишнім дільничним офіцером поліції сектору превенції Великобагачанського БП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_1 .

За результатами розслідування 02.07.2019 було складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 близько 07 год. 00 хв УМВС України в Полтавській області форми Н-5* та акт №10 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* /а.с. 161-167/.

Не погодившись з вказаними актами, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі - відповідач, Ліквідаційна комісія) , в якому просить: визнати неправомірними та скасувати акти: 1) про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* №10; 2) розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015, форми Н-5* від 02.07.2019; зобов`язати відповідача провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з позивачем 18.02.2015; зобов`язати відповідача скласти акти за формою Н-1 та Н-5, в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків у зоні проведення АТО; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

За результатами розгляду такого спору Полтавським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 15.10.2019 у справі № 440/2763/19, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, яким позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

13.12.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою, відповідно до якої прохав Ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області провести розслідування за вказаним фактом нещасного випадку з урахуванням обставин встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2019 № 552/5974/19, а також прохав відповідача скласти акти за формою «Н-5» та «Н-1» по факту нещасного випадку, який стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книш О.А., в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО, що вже встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2019 справа №552/5974/19 та не потребує додаткового доказування /а.с. 28-39/.

За результатами такого звернення позивача Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області надана відповідь від 09.01.2020 за вих. № К-275 л-к наступного змісту:

«Повідомляємо, що розслідування нещасного випадку, що стався з Вами 18.02.2015, проведено Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, про що були складені акти розслідування нещасного випадку від 02.07.2019 №10, які на даний час чинні. З метою отримання медичної документації, з якої можливо було б виявити підстави для повторного розслідування нещасного випадку, та з метою дотримання вимог ст.11 Закону України «Про захист персональних даних» просимо Вас з`явитися до ГУНП в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава) у робочий час для оформлення згоди на обробку Ваших персональних даних з наданням копій паспорту для направлення відповідних запитів. Водночас зазначаємо, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2019 по справі № 552/5974/19 оскаржується в апеляційному порядку» /а.с. 43/.

10.01.2020 позивач особисто з`явився до ГУНП в Полтавській області, про що свідчить витяг з Журналу доставлених, відвідувачів та запрошених до ГУНП в Полтавській області /а.с. 157-160/ та надав копії власної медичної картки разом із заявою, відповідно до якої прохав надати акти за формою Н-1 та Н-5 в найкоротший термін /а.с. 144-152/.

11.01.2020 Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області направлено до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" запит за вих. №33/115/31/01-2020. По тексту вказаного запиту позивач надав згоду на обробку та використання в службових документах ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області його персональних даних у порядку, передбаченому Законом України «Про захист персональних даних» /а.с. 153/.

Позивач не погодився із діями відповідача щодо направлення запиту від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020 до ТУ «Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області» та з метою захисту порушеного права, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом.

Надаючи оцінку вимогам позивача визнати протиправним направлення запиту Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020, суд виходить з наступного.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України був розроблений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, який затверджений наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за №83/7404 (надалі також – Порядок №1346).

За приписами пункту 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Пунктом 2.2 Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку №1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Відповідно до пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Пунктом 3.9 Порядку №1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Згідно з пунктом 3.10 Порядку №1346, комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок:

- безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);

- спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків;

- травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого);

- раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

За приписами пункту 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків;

- унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;

- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

В ході аналізу матеріалів даної адміністративної справи судом встановлено та позивачем у позові зазначено, що ОСОБА_1 звертався із заявою до відповідача, в якій просив провести розслідування за вказаним фактом нещасного випадку з урахуванням обставин встановлених рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2019 у справі № 552/5974/19 /а.с. 9/. Також, позивач просив Ліквідаційну комісію УМВС в Полтавській області скласти акти за формою «Н-5» та «Н-1» по факту нещасного випадку, який стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книш О.А., в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО.

В той же час, позивач у позові пов`язує факт «направлення запиту» відповідачем (що складає предмет позову) із намаганнями Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області встановити обставини, які на думку ОСОБА_1 вже встановлені в рішенні Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2019 у справі № 552/5974/19, зокрема те, що «нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО».

Однак, вказані твердження позивача визнаються судом необґрунтованими, оскільки направлення вказаного запиту не може свідчити про невизнання відповідачем того, що «нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО», а навпаки може свідчити про здійснення відповідачем дій направлених на встановлення обставин, які зазначені заявником. Однак, як зазначено судом, вказаний обов`язок законодавчо визначений під час проведення розслідування, про яке прохав сам ОСОБА_1 , а вже за результатами якого у комісії виникає обов`язок скласти відповідні Акти в яких або буде встановлено та підтверджено зазначені в заяві обставини або зазначені заявником обставини не знайдуть свого підтвердження, в тому числі виходячи не лише із змісту заявлених обставин самим заявником, а на підставі всіх інших документів, які передбачені Порядком №1346. Визнання чи не визнання тих чи інших обставин під час розслідування нещасного випадку не фіксується у такому документі як запит, а може мати місце лише у встановлених Порядком №1346 документах, зокрема як визначено в п. 2.2. Порядку №1346 – акти за формою Н-1* або акт за формою НТ*, як визначено в п. 2.4. Порядку №1346.

Щодо твердження позивача, що відповідач здійснює втручання в його особисте життя, то варто зауважити, що сам позивач надав відповідачу письмову згоду на обробку та використання в службових документах ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області своїх персональних даних у порядку, передбаченому Законом України «Про захист персональних даних», відтак вказані твердження спростовуються наданою згодою позивача та діяльністю відповідача, яка повинна бути здійсненна на виконання вимог заяви позивача від 13.12.2019 про проведення розслідування нещасного випадку, оскільки згідно Порядку №1346 у тому числі персональна інформація потерпілого є складовою матеріалів розслідування, зокрема щодо діагнозу травми, медичних висновків щодо втрати здоров`я, оскільки вказана інформація є необхідною для складання актів розслідування про які просить сам позивач.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем листом від 09.01.2020 вих №К-275-л-к, фактично прийнято рішення та здійснено перевірку викладених ним фактів та доводів у заяві завершено, то вони спростовуються наступним.

Відповідач, як зазначалося вище, у відповідності до вимог Порядку №1346 на підставі відповідної заяви потерпілого зобов`язаний призначити розслідування нещасного випадку, створити комісію, отримати, дослідити та оцінити належні документи та іншу необхідну інформацію і за наслідками розслідування прийняти відповідні Акти. Тобто результатом завершення викладених позивачем фактів та доводів оформляється відповідними Актами, а не інформативним листом.

Додатково суд наголошує, що Полтавським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 15.10.2019 у справі № 440/2763/19, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, а відтак набрало законної сили, тобто є остаточним, яким позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Як наслідок, суд наголошує, що розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 з позивачем і зокрема його результат за попереднім зверненням позивача вже було предметом судового розгляду в межах вказаної справи, за наслідками якої прийнято 15.10.2019 рішення Полтавським окружним адміністративним судом у справі № 440/2763/19, яке набрало законної сили.

При цьому, 13.12.2019, тобто після рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 440/2763/19, позивачем подано до відповідача нову заяву з проханням провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з ним 18 лютого 2015 року, за результатами розгляду якої, відповідачем повідомлено позивачу про необхідність надання згоди на обробку його персональних даних з метою отримання відповідної медичної документації для встановлення підстав щодо призначення службового розслідування.

У зв`язку із тим, що позивач, незважаючи на встановлені остаточним судовим рішенням у справі № 440/2763/19 обставини, звернувся до відповідача із новою заявою від 13.12.2019 з проханням провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18 лютого 2015 року з оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Книш Олександром Анатолійовичем, то відповідач з метою з`ясування наявності інших нових даних та нових документів необхідних для складання актів розслідування за новою заявою позивача від 13.12.2019 і які можливо могли бути не дослідженні комісією за наслідками роботи якої складенні чинні акти №10 від 02.07.2019, що зокрема підтверджено остаточним судовим рішенням у справі № 440/2763/19, проінформував позивача про необхідність надання від нього згоди на обробку його персональних даних з метою отримання відповідної медичної документації, яку сам позивач не додавав до своєї заяви від 13.12.2019.

Крім того, вказані твердження позивача спростовуються змістом самого листа відповідача від 09.01.2020 в якому не зазначено, що за результатами його заяви від 13.12.2019 прийнято рішення, а лише проінформовано позивача про існування чинних актів розслідування №10 від 02.07.2019, які складені за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з ним 18.02.2015. Також поінформовано про необхідність надання ним згоди на обробку його персональних даних, копії паспорту, які необхідні для направленні відповідних запитів з метою отримання медичної документації, якою можна було б виявити підстави для повторного розслідування зазначеного нещасного випадку. А також поінформовано, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2019 по справі №552/5974/19 оскаржується в апеляційному порядку /а.с. 43/.

Виходячи із предмету позову у цій справі та з огляду на матеріали справи, у суду відсутня інформація щодо здійснення комісією розслідування вказаного нещасного випадку в спосіб визначений Порядком №1346, його завершення, та прийняття рішення за наслідками такого розслідування комісією.

Відтак позивач передчасно вважає, що листом від 09.01.2020 відповідачем фактично прийнято рішення, так як ще відсутній висновок комісії по розслідуванню такого нещасного випадку за новою заявою позивача від 13.12.2019, і у випадку прийняття відповідачем за наслідками такого розслідування нещасного випадку рішення, яким можливо будуть порушені права позивача, позивач має право оскаржити його до суду, що буде належним способом захисту.

Суд наголошує та окремо звертає увагу, що позивач не позбавлений права звертатись до суду за захистом свого порушеного права, у випадку прийняття за результатами розслідування комісією висновку, який на думку позивача може не відповідати вимогам Закону та порушувати права позивача.

Однак в межах даної справи таких вимог не заявлено, а суд позбавлений можливості приймати рішення на майбутнє.

Суд наголошує, що предметом цієї справи є оскарження окремої дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, зокрема, щодо направлення запиту від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020 до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області".

Щодо підстав зазначених позивачем відносно того, що відповідач протиправно направив оскаржуваний запит, оскільки він на його думку зобов`язаний був скласти Акти за формою Н-5* та Н-1* лише на підставі рішенні Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі № 552/5974/19 та порушення відповідачем принципу юридичної визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення, суд звертає увагу на наступне.

Листом Управління МВС України в Полтавській області від 09.01.2020 вих. №К-275-л-к, крім іншого відповідачем проінформовано, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі № 552/5974/19 оскаржується у апеляційному порядку.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року /http://reestr.court.gov.ua/Review/87573973/, а ухвалою від 25.02.2020 закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до розгляду в приміщенні апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи /http://reestr.court.gov.ua/Review/87822589/.

Крім того, станом на дату винесення рішення судом у даній справі з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що Полтавським апеляційним судом 25.03.2020 прийнято постанову у справі № 552/5974/19, якою апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року - скасовано. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту поранення внаслідок збройної агресії Російської Федерації залишити без розгляду /http://reestr.court.gov.ua/Review/88522319/.

Як наслідок, фактично відсутнє рішення суду, яким підтверджено встановлення факту поранення позивача 18.02.2015 під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області. Відтак, остаточного рішення суду, повага до якого, у тому числі зі сторони відповідача, вимагається принципом юридичної визначеності та яким встановлені обставини і підтверджені факти на які посилається позивач – відсутнє.

Також позивач в позові зазначає, що відповідач має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачає Конституція України та законодавство України.

Зокрема, Порядком №1346, на який посилається сам позивач, передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги /п. 3.1 вказаного Порядку/.

Згідно п. 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Відповідач листом від 09.01.2020 №К-275-л-к окрім іншого повідомив позивачу, що з метою отримання медичної документації, з якої можливо було б виявити підстави для повторного розслідування зазначеного нещасного випадку, та з метою дотримання вимог ст. 11 ЗУ «Про захист персональних даних» просить з`явитися його до ГУ НП в Полтавській області у робочий час для оформлення згоди на обробку його персональних даних з наданням копій паспорту для направлення відповідних запитів (а.с.143).

В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідачем не вказано, що ним було розпочато розслідування нещасного випадку по заяві Позивача від 13.12.2019, відповідно матеріали справи не містять доказів що відповідач проводить вказане розслідування. Сам відповідач у листі позивачу від 09.01.2020 вказує, що йому потрібна інформація з якої можливо було б з`ясувати підстави для повторного розслідування нещасного випадку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач після отримання від відповідача листа від 09.01.2020 особисто з`явився та надав відповідачу медичну документацію відносно себе.

Однак, суд звертає увагу, що незважаючи на те, що відповідачем не було створено комісію із розслідування нещасного випадку по заяві позивача від 13.12.2019, у порядку та строки як того вимагає Порядок № 1346, не передано надану Позивачем медичну документацію для вивчення та розгляд такою комісією, а відтак і не надано обґрунтованих пояснень щодо правомірності здійснення Відповідачем (ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, а не комісією з розслідування нещасного випадку) оскаржуваного запиту до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020, незважаючи на те, що позивачем було надано на вимогу відповідача медичну документацію, паспортні дані та згоду на обробку персональних даних.

Пояснення відповідача, що такий оскаржуваний запит необхідний для встановлення підстав для проведення розслідування нещасного випадку не підтверджується вимогами Порядку № 1346. Більше того, згідно вказаного Порядку №1346 службове розслідування розпочинається на підставі повідомлення, зокрема потерпілого, а не на підставі медичної документації. Наявність медичної документації може бути підставою для результатів такого розслідування, а не підставою для його початку.

Пункт 3.12 Порядку № 1346 передбачає, що до першого примірника акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров`я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Вказаних вище документів, ОСОБА_1 разом із своєю заявою від 13.12.2019 відповідачеві не надавав. Копія медичної картки амбулаторного хворого позивачем надано відповідачу разом із заявою від 10.01.2020, що не заперечується сторонами /а.с.144/.

Отримання інформації, в тому числі медичної документації, яка є необхідна для проведення комісією розслідування та прийняття відповідного рішення, додатками до якого у тому числі можуть бути відповідні документи, має здійснюватися після призначення відповідальними особами відповідача розслідування нещасного випадку на підставі наявного повідомлення потерпілого та за наслідками роботи відповідної комісії.

З урахуванням викладеного та системного аналізу положень Порядку №1346, суд погоджується із позивачем в частині протиправності направлення Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" запиту від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020, оскільки вказаний запит направлено Відповідачем без створення відповідної комісії із розслідування та поза межами здійснення розслідування нещасного випадку, передбаченого Порядком №1346, а відтак є протиправним.

Щодо позовних вимог позивача в яких він просить суд прийняти рішення з урахуванням наданою позивачем практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів та захистити права позивача порушенні на національному рівні, то суд зауважує про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Оскільки позивачем подано нову заяву від 13.12.2019 про проведення розслідування нещасного випадку та з урахуванням того, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року у справі № 552/5974/19 скасовано, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 440/2763/19, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення, а також з урахуванням, що за наслідками такої заяви позивача від 13.12.2019 відповідачем не прийнято остаточного рішення у спосіб передбачений Порядком №1346, то суд не може вийти за межі своїх повноважень та прийняти рішення, яке законодавством покладено на комісію із розслідування нещасних випадків.

Суд звертає увагу, що оскільки остаточного рішення у спосіб передбачений Порядком №1346 уповноваженим на це органом ще не прийнято, то у суду відсутні підстави приймати рішення на майбутнє.

У випадку, якщо таким остаточним рішенням уповноваженого органу, зокрема комісії із розслідування нещасного випадку або іншими діями чи бездіяльністю Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області буде порушено права позивача за наслідками поданої ним заяви від 13.12.2019 і вони будуть становити інший предмет спору, ніж в цій справі, то позивач не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Також суд зауважує, що виходячи із предмету та підстав позову у цій справі та відсутність спору у цій справі щодо розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 18.02.2015, судом не досліджується та не надається оцінка твердженням позивача щодо його права на отримання актів за формою Н-1* та Н-5*, оскільки, як вказує позивач, він має право очікувати на їх отримання з мотивів дотримання принципу захисту обґрунтованих сподівань, а також у зв`язку із тим, що спору із відповідним органом щодо правомірності дій (або бездіяльності) щодо проведення розслідування та прийняття ним відповідного рішення за наслідками такого розслідування, зокрема щодо правомірності таких актів за формою Н-1* та Н-5* у цій справі не має, оскільки ще й не створено комісію із розслідування, та відповідних позовних вимог позивачем не заявлено.

За правилами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позову частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 08592276) про визнання дій протиправними – задовольнити частково.

Визнати протиправним направлення запиту Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Полтавській області" від 11.01.2020 за вих. №33/115/31/01-2020.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Г.Ясиновський