Рішення № 88695518, 09.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/1085/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Національного банку України до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій незаконними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Національний банк України /далі – позивач, НБУ/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 17 березня 2020 року) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) /далі – відповідач, УЗПВР у Полтавській області Північно-східного МУМЮ (м.Суми) про:

- визнання незаконними дій Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №31293975 від 29 жовтня 2019 року;

- скасування постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №31293975 від 29 жовтня 2019 року /а.с.56-65/.

Позов обґрунтований тим, що постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження №31293975 від 29 жовтня 2019 року є неправомірною та підлягає скасуванню, адже у начальника відділу державної виконавчої служби відсутні повноваження щодо скасування заявки на реалізацію арештованого майна від 30 жовтня 2017 року за вих.№7176, що направлена відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до Державного підприємства "СЕТАМ". Подання заявки на реалізацію арештованого майна є лише підготовчим етапом з реалізації майна на торгах, а тому при виявленні порушень при організації та проведенні торгів скасуванню підлягає результат самих торгів, а не окремого їх етапу. Дії відповідача щодо скасування заявки на реалізацію арештованого майна від 30 жовтня 2017 року за вих.№7176 спрямовані на створення перешкод для отримання позивачем акта про реалізацію нерухомого майна боржника та подальшого оформлення права власності на таке майно, чим завдається державі в особі НБУ матеріальна шкода у великих розмірах.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у запереченнях на позовну заяву /а.с. 81-86/ зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 31293975 з примусового виконання виконавчого напису №181 від 27 січня 2012 року про звернення стягнення на майно, стягувачем в якому згідно ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі №816/710/16 є Національний банк України. Рішенням Автозаводського суду м.Кременчука в Полтавській області від 12 листопада 2008 року у справі №2-5810/2009 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та виділено їй в особисту приватну власність земельні ділянки, а також будівлі загальною площею 1235,8 кв.м у складі цехів № 1, № 2, № 3, № 4 та складу за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки за рішенням суду нерухоме майно (предмет іпотеки) виділено у приватну власність іншій особі та на момент складання заявки на реалізацію арештованого майна 30 жовтня 2017 року боржник, ОСОБА_2 , не був власником цього нерухомого майна (предмета іпотеки), то дії державного виконавця в частині направлення до ДП «СЕТАМ» заявки на реалізацію арештованого майна на торгах від 30 жовтня 2017 року за вих.№7176 були неправомірними, а сама заявка – підлягала скасуванню. З огляду на це постанова начальника відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Усатого С.М. про результати перевірки законності виконавчого провадження №31293975 від 29 жовтня 2019 року, якою визнано дії державного виконавця такими, що вчинені з недотриманням вимог 48, 50, 51 Закону України "Про виконавче провадження" в частині направлення заявки від 30 жовтня 2017 року за вих. №7176 до Державного підприємства "СЕТАМ" щодо реалізації майна боржника, та скасовано заявку від 30 жовтня 2017 за вих№7176, відповідає вимогам статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та є правомірною, у зв`язку з чим у задоволенні позову про скасування постанови №31293975 від 29 жовтня 2019 року слід відмовити.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, частини другої статті 257, статті 262 та частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

17 лютого 2012 року старшим державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Братчуном О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31293975 з примусового виконання виконавчого напису №181, вчиненого 27 січня 2012 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е. про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме:

- будівлі, розміщені за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1235,8 м2 , реєстраційний номер 21994641, в складі: цеха № 1 по металообробці та складанню металоконструкцій, літери А, А1,а, а1, а2 за планом земельної ділянки, загальною площею 248,4 м2; цеха № 2 по зварюванню, різки та гібки металу з адміністративною прибудовою, склад, літери за планом земельної ділянки Г, г, г1, загальною площею 397,5 м2; склада, літера за планом земельної ділянки Д, загальною площею 9,3м2; зварювального цеха №3, цех № 4 обробки металу, склади, літери за планом земельної ділянки Ж, Ж1, Ж2, Ж3,загальною площею 580,6 м2;

- земельну ділянку площею 0,1000 га (1000м2), кадастровий номер 5310436100:04:002:0159, цільове призначення якої: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівельні споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,1000 га (1000м2), кадастровий номер 5310436100:04:002:0072, цільове призначення якої: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівельні споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 / а.с. 97-98, 104-105/.

30 жовтня 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області сформовано та подано до Державного підприємства "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна за вих.№7176, а саме: нежитлових будівель загальною площею 1235,8 кв.м, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 74.

Згідно з протоколами про проведення електронних торгів №300200 від 30 листопада 2017 року, №310970 від 15 січня 2018 року, № 318371 від 26 лютого 2018 року /а.с.20-22/ електронні торги з реалізації майна – предмета іпотеки: нежитлових будівель загальною площею 1235,8 кв.м, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 74, не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

29 жовтня 2019 року начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Усатим С.М. винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження №31293975 /а.с.131-135 т.1/, якою визнано дії державного виконавця такими, що вчинені з недотриманням вимог ст. 48, 50, 51 Закону України "Про виконавче провадження" в частині направлення заявки від 30 жовтня 2017 року за вих.7176 до Державного підприємства "СЕТАМ" щодо реалізації майна боржника, яке на момент реалізації йому не належало; скасовано заявку від 30 жовтня 2017 року за вих.7176, що направлена відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до Державного підприємства "СЕТАМ"; зобов`язано державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Лукмасла М.М. привести виконавче провадження №31293975 у відповідність до вимог чинного законодавства.

Цією постановою встановлено:

Постановою відділу 17 лютого 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 31293975 з виконання виконавчого напису № 181 від 27 січня 2012 року, вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_3 .

Згідно відомостей Кременчуцького міжміського бюро технічної інвентаризації №17606920 від 04 лютого 2008 року за боржником ОСОБА_2 зареєстровані будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером 21994641, реєстрація права власності здійснена на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Згідно іпотечного договору від 19 травня 2008 року, предметом іпотеки за цим договором є належні «Іпотекодавцю-майновому поручителю» - ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; паспорт серія НОМЕР_1 , виданий РВ УМВС України в Полтавській області 19 грудня 1995 року) на праві власності будівлі, розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1235,8 кв.м., згідно рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року, і зареєстрованого в Кременчуцькому міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі ОН- за р. 166, реєстраційний номер об`єкта в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 21994641.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі №816/710/16 замінено стягувача у виконавчому провадженні, а саме: Відкрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" його правонаступником - Національним банком України (м. Київ, вул. Інституцька, 9., ЄДРПОУ 00032106). Ухвала набрала законної сили 12 жовтня 2016 року.

Актом опису та арешту майна боржника від 22 листопада 2011 року описано та арештовано майно боржника, а саме: будівлі, розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1235,8 кв.м, що згідно відомостей з реєстру прав власності належить ОСОБА_2 .

Листом №11-16-0.2-2392/2-18 від 25 квітня 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило, що земельні ділянки кадастровий номер 5310436100:04:002:0159 та кадастровий номер 5310436100:04:002:0072 перебувають у власності ОСОБА_1 на підставі рішень Автозаводського районного суду від 12 листопада 2009 року.

Державним виконавцем 16 березня 2017 року призначено експерта спеціаліста для визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника, а саме: предмету іпотеки, нежитлових будівель загальною площею 1235,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

На адресу відділу 23 серпня 2017 року направлено звіт про незалежну оцінку майна, виготовлену ЦП "Центр незалежної оцінки та експертизи".

У відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 07 вересня 2017 року за вих. № 6220 направлено повідомлення про ринкову вартість описаного та арештованого майна боржника відповідно до звіту № 458 ПП "Центру незалежної оцінки та експертизи".

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 30 жовтня 2017 року за вих. № 7176 до Державного підприємства "СЕТАМ" направлено заявку на реалізацію арештованого майна, а саме: предмету іпотеки, нежитлових будівель загальною площею 1235,8 кв.м., що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 74.

До відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 17 листопада 2017 року надійшло повідомлення ДП "СЕТАМ" про проведення електронних торгів по реєстраційному номеру №246677, дата проведення торгів 30 листопада 2017 року.

На адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 16 листопада 2017 року надійшла заява боржника про недопущення продажу об`єкту самочинного будівництва, у зв`язку із наявністю ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі № 8-20/2011, якою задоволено заяву Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Автозаводського районного сулу м. Кременчука від 18 січня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно, та скасовано рішення Автозаводського районного сулу м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 20 грудня 2017 року за вих. № 9346 направлено подання до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, з метою надання дозволу, шляхом звернення стягнення на самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 .

До відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 10 квітня 2018 року надійшла ухвала Київського районного суду м. Полтави від 04 квітня 2018 року у справі № 524/9931/17, якою відмовлено в задоволенні подання державного виконавця про звернення стягнення на самочинне будівництво, а також зазначено, що ОСОБА_2 не є власником спірного майна, оскільки відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього. Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) самочинно збудовані споруди не є об`єктом права власності, воно не може бути стягнуто за виконавчими документами, у тому числі продано з прилюдних торгів. Дана ухвала набрала законної сили 20 квітня 2018 року.

Право власності на будівлі, розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1235,8 кв.м., скасовано ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 травня 2011 року у справі № 8-20/2011, таким чином судом скасовано первинну реєстрацію, що являлось предметом іпотеки.

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 05 лютого 2018 року у справі № 2-2455/11 апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Автозаводськоrо районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 червня 2011 року залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №2-2455/11 касаційну скаргу Національного банку України задоволено частково, ухвалу Автозаводського районного сулу міста Кременчука Полтавської області від 05 травня 2011 року, рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 червня 2011 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 05 лютого 2018 року скасовано.

На підставі вищевикладеного, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області передчасно направлено заявку на реалізацію арештованого майна, а саме: предмету іпотеки, нежитлових будівель загальною площею 1235,8 кв.м., що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 74, оскільки під час проведення торгів Державним підприємством "СЕТАМ" відповідно до протоколів проведення електронних торгів №№318371, 310970, 300200, божник ОСОБА_2 не являвся власником вищезазначеного об`єкта нерухомого майна (предмета іпотеки), а отже реалізація та видача подальших документів з метою набуття право власності являлось би неможливим.

Заявка на реалізацію арештованого майна, а саме: предмета іпотеки, нежитлових будівель загальною площею 1235,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлена та направлена до Державного підприємства "СЕТАМ" 30 жовтня 2017 року, а постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 2-2455/11 якою задоволено касаційну скаргу Національного банку та скасовано ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 05 травня 2011 року, рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 червня 2011 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 05 лютого 2018 року, а отже предмет іпотеки, а саме нежитлові будівлі загальною площею 1235,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 з 10 квітня 2019 року.

Враховуючи зміст вищевикладеного, заявка на реалізацію арештованого майна, що направлена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 30 жовтня 2017 року за вих. № 7176 до Державного підприємства "СЕТАМ" з реалізації предмету іпотеки, нежитлових будівель загальною площею 1235,8 кв.м., що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 74, являється передчасною та підлягає скасуванню.

Не погодившись із діями відповідача щодо винесення постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 29 жовтня 2019 року ВП №31293975 та з самою постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, викладеним у заявах по суті, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року /далі – Закон № 1404-VІІІ (у відповідних редакціях, діючих на дати складання та направлення заявки на реалізацію арештованого майна від 30 жовтня 2017 року за вих.7176 та винесення постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 29 жовтня 2019 року ВП №31293975).

Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Стаття 10 Закону № 1404-VІІІ визначає, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, державний виконавець в межах своїх повноважень приймає рішення, в тому числі шляхом подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів.

З аналізу цієї норми вбачається, що запити, заяви, повідомлення є в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» процесуальними документами та наведений у ній перелік процесуальних документів не є вичерпним. А відтак, подана державним виконавцем до ДП «СЕТАМ» заявка на реалізацію арештованого майна від 30 жовтня 2017 року за вих.7176 також є процесуальним документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 74 Закону № 1404-VІІІ начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 1 розділу XII "Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1302/29432) /далі – Інструкція № 512/5 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови)/ перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби; начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі; начальник управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані; начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі; начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.

Пунктом 2 вказаного розділу Інструкції № 512/5 встановлено, що посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.

Відповідно до пункту 7 цього розділу про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються: підстави перевірки виконавчого провадження; строки проведення перевірки; у мотивувальній частині - номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює (здійснював) виконання, коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства з посиланням на відповідну норму Закону; у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; строк виконання постанови; коло осіб, яким надсилаються копії постанови; інша необхідна інформація.

Якщо посадовою особою, зазначеною в абзацах третьому, п`ятому та шостому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).

Таким чином, начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби наділений повноваженням перевіряти законність виконавчого провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі, з власної ініціативи. Про результати перевірки законності виконавчого провадження начальник виносить постанову, в резолютивній частині якої викладає висновок щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, а у разі прийняття рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні, - зазначає постанову або документ, який скасовується (частину, яка скасовується).

Матеріалами справи підтверджується, що начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Усатим С.М. з власної ініціативи 29 жовтня 2019 року проведено перевірку виконавчого провадження ВП №31293975 та за її наслідками винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою визнано дії державного виконавця такими, що вчинені з недотриманням вимог статей 48, 50, 51 Закону України "Про виконавче провадження" в частині направлення заявки від 30 жовтня 2017 року за вих.7176 до Державного підприємства "СЕТАМ" щодо реалізації майна боржника, яке на момент реалізації йому не належало; скасовано заявку від 30 жовтня 2017 року за вих.7176, яку направлено відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до Державного підприємства "СЕТАМ".

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження від 29 жовтня 2019 року винесена відповідачем у межах повноважень та у порядку, встановлених статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та розділом XII Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Перевіряючи ж наявність фактичних та правових підстав для визнання дій державного виконавця такими, що вчинені з порушенням норм законодавства, а також для скасування заявки від 30 жовтня 2017 року за вих.7176, направленої відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до Державного підприємства "СЕТАМ", суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та восьмої статті 48 Закону № 1404-VІІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з частиною сьомою статті 51 Закону № 1404-VІІІ примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Частиною четвертою статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а частиною першою статті 41 цього Закону – що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 /далі – Порядок № 2831/5 (у редакції, чинній на час складання та направлення заявки)/ реалізація майна здійснюється шляхом проведення електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.

Згідно з пунктом 2 розділу II вказаного Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу III цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали; електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу I цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Пунктом 3 цього розділу встановлено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Виходячи з викладеного, примусовому зверненню підлягає майно боржника та державний виконавець зобов`язаний проводити перевірку майнового стану боржника. Реалізація майна, яке є предметом іпотеки та яке звертається до стягнення за виконавчим написом нотаріуса, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах за заявкою державного виконавця. У заявці на реалізацію арештованого майна повинні міститися відомості про майно згідно з реєстраційною, технічною та іншою інформацією та відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України /далі - ЦК України/ майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01 липня 2004 року визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частинами другою та третьою статті 3 вказаного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Таким чином, право власності на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації цього права та відомості про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та є публічними.

Наявною у матеріалах справи постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 2-2455/11 /а.с.143-146/ встановлено обставини, які в силу положень частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, а саме: рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено: визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно – самовільно переобладнану будівлю депо для ремонту тепловозів під цех № 1 з металообробки та складання металоконструкцій літера "А, а, а1" площею 148,8 кв. м, літера "А1" – 49,6 кв. м, літера "a2" – 49,2 кв. м, літера "Г, г, г1" – 397,5 кв. м, літера "Д" – 9,3 кв. м, літера "Ж, Ж1, Ж2, ж3" – 580,6 кв. м, розташоване на проїзді Галузевому, 74 АДРЕСА_4 місті Кременчуці АДРЕСА_2 області. Рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17606920 від 04 лютого 2008 року, сформованого та виданого Комунальним підприємством "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" /а.с. 92/, будівлі за адресою: АДРЕСА_2 74, належать на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року, про що зроблено відповідний запис №166 в книзі ОН-1.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 05 травня 2011 року у справі №8-20/2011 /а.с.112-113/ заяву Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року задоволено: рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року скасовано, присвоєно справі №2-2455/2011 та призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 червня 2011 року у справі №2-2455/2011 /а.с.115/ відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради м.Кременчука про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: будівлю депо для ремонту тепловозів під цех № 1 з металообробки та складання металоконструкцій літера "А, а, а1" площею 148,8 кв. м, літера "А1" – 49,6 кв. м, літера "a2" – 49,2 кв. м, літера "Г, г, г1" – 397,5 кв. м, літера "Д" – 9,3 кв. м, літера "Ж, Ж1, Ж2, ж3" – 580,6 кв. м, розташоване на проїзді Галузевому, 74 у місті Кременчуці Полтавської області.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 05 лютого 2018 року у справі №2-2455/2011 /а.с. 136-142/ рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 червня 2011 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 2-2455/11 /а.с. 143-146/ ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 05 травня 2011 року, рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 червня 2011 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 05 лютого 2018 року у справі № 2-2455/11 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року було для ОСОБА_2 правовстановлюючим документом на будівлю депо для ремонту тепловозів під цех № 1 з металообробки та складання металоконструкцій літера "А, а, а1" площею 148,8 кв. м, літера "А1" – 49,6 кв. м, літера "a2" – 49,2 кв. м, літера "Г, г, г1" – 397,5 кв. м, літера "Д" – 9,3 кв. м, літера "Ж, Ж1, Ж2, ж3" – 580,6 кв. м, за адресою: проїзд АДРЕСА_1 області лише у період з 04 лютого 2008 року по 04 травня 2011 року та у період з 10 квітня 2019 року.

В період з 05 травня 2011 року по 09 квітня 2019 року рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року вважалось скасованим, а відтак майно, що зазначено в рішенні Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року, не могло належати ОСОБА_2 на підставі такого рішення.

Заявка на реалізацію арештованого майна за вих.№7176 складена державним виконавцем 30 жовтня 2017 року, тобто у період, коли майно, вказане у заявці та рішенні Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року, не належало на праві власності ОСОБА_2 .

Відсутність запису про право власності ОСОБА_2 на будівлі за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №103420011, сформованою 31 жовтня 2017 року /а.с.175-179/.

Таким чином, станом на 30 жовтня 2017 року (дату формування та направлення заявки на реалізацію арештованого майна від 30 жовтня 2017 року за вих.№7176) Данилейченко ОСОБА_4 , як боржник у виконавчому провадженні ВП 31293975, не був у встановленому законодавством порядку власником майна, щодо якого державним виконавцем подано заявку від 30 жовтня 2017 року за вих.№7176 на реалізацію майна, а відтак, суд погоджується із висновками начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Усатого С.М., викладеними в оскаржуваній постанові, про невідповідність вимогам законодавства дій державного виконавця щодо направлення заявки від 30 жовтня 2017 року за вих.№7176 та наявність підстав для її скасування відповідно до положень частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Також судом встановлено, що і на час винесення начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Усатим С.М. постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження №31293975 від 29 жовтня 2019 року, і на час розгляду цієї справи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про право власності ОСОБА_2 на будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 18 січня 2008 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №103420011, сформованою за параметром пошуку «адреса майна: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 74» станом на 09 квітня 2020 року /а.с.152-154/.

Наведеним суд відхиляє доводи позивача про відсутність у начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Усатого С.М. повноважень на винесення постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження ВП №31293975 від 29 жовтня 2019 року та наявність підстав для скасування цієї постанови.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Національного банку України (вул. Інститутська, буд. 9, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00032106) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Героїв-Пожежників, буд. 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014) про визнання дій незаконними та скасування постанови.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складення з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.І. Слободянюк