Рішення № 88695412, 09.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1496/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження з урахуванням особливостей, визначених ст.287 КАС України та ст.ст.268, 269,271,272 КАС України адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.01.2020 ВП № 59257147 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.02.2020 року до управління надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.01.2020 року ВП №59257147 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 04.06.2019 ВП 59257147 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №420/5975/18 виданим 25.03.2019. Управлінням до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надано довідку від 20.06.2019 №43 з інформацією щодо виконання рішення суду про що зазначено в оскаржуваній постанові. Проте, постановою управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03.12.2019 року ВП 59257147 на управління накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. 05.01.2020 року за №173/04-11 управління повторно надано інформацію щодо виконання рішення суду. Проте, спірним рішенням відповідач наклав на управління штраф у подвійному розмірі 10200,00 грн.

Позивач зазначає, що державним виконавцем не звернуто уваги на те. що причиною невиконання управлінням рішення суду є поважна причина, а саме: відсутність механізму виплати відповідного боргу. Наявні обставини ніяк не залежать від волі управління. Рішення Кабінету Міністрів України відповідно до положень ч.1 ст.4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства, а отже управління зобов`язано дотримуватись положень Порядку № 365. Управлінням здійснено усі можливі дії щодо виконання рішення суду у межах діючих нормативно-правових актів України. На думку управління невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного нормативно-правового регулювання не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу вважає безпідставним та неправомірним, а його стягнення призведе до збитків бюджету Пенсійного фонду України.

Ухвалою суду від 26.02.2020 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

05.03.2020 року (вх. №10310/20) через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із доказами сплати судового збору.

Ухвалою від 10.03.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою судом також зобов`язано Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії матеріалів ВП №59257147.

Ухвалою суду від 18.03.2020 року судом:

- доручено Управлінню забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії матеріалів ВП №59257147;

- зупинено провадження по справі №420/1496/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови до надходження відповіді на доручення.

24.03.2020 року (вх. №ЕП/3406/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із належним чином засвідченими копіями матеріалів ВП №59257147 (а.с.72-122).

Так, у відзиві зазначено, що у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 04.06.2019 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 420/5975/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 25.03.2019 про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року. 24.06.2019 до відділу надійшов лист від боржника про часткове виконання рішення суду, а саме: суму невиплаченої пенсії за липень серпень, жовтень та листопад місяць 2018 року нараховано на додаткову відомість суму заборгованості у розмірі 59897,88 грн., що підтверджується розпорядженням від 18.06.2019 № 951060852070. Що стосується виплат зазначеної заборгованості, то відповідно до п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку можливе лише через 6 місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством. Суми соціальних, виплат, які невиплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Відповідач вказує, що рішення суду боржником не виконано взагалі, посилання на постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» є безпідставним, адже, боржником не вчинено жодних дій на виконання вказаної постанови. Посилаючись на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 зазначає, що боржником взагалі не взято до уваги ані рішення суду, ані постанову КМУ № 649 від 22.08.2018. Таким чином, рішення не виконано та боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду в повному обсязі. Відсутність грошових коштів у бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання чого є обов`язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України. Таким чином, державний виконавець діяв лише в чітких рамках, визначених законом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Ухвалою суду від 07.04.2020 року судом поновлено провадження по справі №420/1496/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови та призначено справу до судового розгляду на 08.04.2020 року о 15:00 год.

У судове засідання 08.04.2020 року представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомляли належним чином та завчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

При цьому, 08.04.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 08.04.2020 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, та надання представником позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року по справі №420/5975/18:

- позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі задоволено частково;

- скасовано рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №371/Є-01 від 02 вересня 2018 року;

- зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року;

- в задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 14 березня 2019 року, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

25 березня 2019 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/5975/18 щодо зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року по справі №420/5975/18 заяву позивача - ОСОБА_1 від 02.10.2019 року №35865/19 задоволено та проведено заміну сторони виконавчого провадження з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (код ЄДРПОУ 41248812) на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року по справі №420/5975/18.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 04 червня 2019 року за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/5978/18 від 25.03.2019 року відкрито виконавче провадження за №59257147 (а.с.9-10, 83-84).

Згідно з п.2 вказаної постанови боржнику – ГУ ПФУ в Одеській області встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Також старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 04.06.2019 року прийнято постанову ВП №59257147 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. (а.с.86-87).

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції в Одеській області довідку №43 від 20.06.2019 року (а.с.11,89), у якій зазначено, що на виконання виконавчого листа № 420/5975/18 виданого 25.03.2019 року Одеським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року, управлінням нараховано на додаткову відомість суму заборгованості у розмірі 59897,88 грн., що підтверджується розпорядженням від 18.06.2019 року № 951060852070. Що стосується виплати зазначеної заборгованості, то відповідно до п. 18 Порядку здійснення контролю за приведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами) повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

На підтвердження здійснення дій щодо виконання рішення суду по справі №420/215/19 позивачем до суду надано протоколи перерахунку пенсії та протокол за період 01.07.2018 – 30.06.2019 (а.с.12-17, 90-96).

03 грудня 2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову ВП №59257147 про накладення штрафу, якою за невиконання без поважних причин в повному обсязі рішення суду застосовано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у сумі 5100 грн. (а.с.19-20, 104-105)

Вказана постанова надіслана позивачу 03.12.2019 року та отримана ним 24.12.2019 року (а.с.18, 106).

Правомірність вказаної постанови була предметом розгляду в адміністративній справі №420/64/20 (головуючий по справі суддя Вовченко О.А.).

Так, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року, яке набрало законної сили 26.03.2020 року відмовлено у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03.12.2019 року ВП №59257147 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Вказаним рішенням встановлено, що позивачем не виконано рішення суду та відсутність обґрунтованих підставі для такого невиконання.

05.01.2020 року позивачем за вих. №17/04-11 на адресу відповідача направлено довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду (а.с.21), в якій зазначено аналогічні відомості, які були раніше викладені у довідці №43 від 20.06.209 року.

Судом встановлено, що 24.01.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнято постанову про накладення штрафу ВП №59257147, якою за повторне невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. (а.с.5-7, 28-30, 114-116).

Вказана постанова надіслана позивачу 24.01.2020 року та отримана ним 04.02.2020

Відповідачем 24.01.2020 року направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення (а.с.119-120).

24.01.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.120-121).

Вважаючи постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.01.2020 року ВП №59257147 про накладання штрафу у розмірі 10200,00 грн. протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 2 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема, постанови судів у адміністративних справах.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1-3 ст.63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.

Згідно зі ст.75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення немайнового характеру. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його власного волевиявлення.

Так, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5975/18, від 19.12.2018 року, яке набрало законної сили 14.03.2019 року, позивачем нараховано ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 49914,90 грн.

При цьому, позивач вказану виплату зобов`язується провести з урахуванням норм Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2018 року №335.

Доказів виплати такої заборгованості позивачем до суду не надано.

При вирішенні даної адміністративної справи суд також враховує, що судовим рішенням по справі №420/64/20, яке набрало законної сили, встановлено невиконання позивачем рішення суду.

Отже, фактично, позивачем не виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5975/18, від 19.12.2018 року, яке набрало законної сили 14.03.2019 року,в частині виплати ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року, у зв`язку із чим державним виконавцем прийнято спірну постанову.

В той же час, суд зазначає, що 24.01.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №59257147 на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку із надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Щодо посилання позивача на п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 (у редакції постанови КМ № 335 від 25.04.2018 року), згідно якого суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

Зі змісту пунктів 10, 14 цього ж Порядку слідує, що вказане положення пункту 15 регулює відшкодування сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період на підставі рішення комісій, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 про (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

У той же час, рішення про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад місяці 2018 року прийнято Одеським окружним адміністративним судом 19.12.2018 року по справі №420/5975/18, а отже Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 (у редакції постанови КМ № 335 від 25.04.2018 року) не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Окрім цього суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/18720/18 від 11.06.2019 року, яке набрало законної сили 12.07.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25 квітня 2018 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365" в частині, що стосується сум невиплачених пенсій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Тобто, вищевказаним рішенням було визнано нечинною норму, яка передбачає виплату заборгованості по соціальних виплатах внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином, враховуючи викладене, оскільки судовим рішенням по справі №420/64/20, яке набрало законної сили, встановлено невиконання позивачем рішення суду, при розгляді даної адміністративної справи позивачем інших доказів щодо виконання такого рішення не надано, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу ВП №59257147 від 24.01.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами те, що позивачем були порушені приписи законодавства України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 287, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.01.2020 ВП № 59257147 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Розумовська, 37, м.Одеса, 65091);

Суддя Корой С.М.

.