Рішення № 88695369, 10.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1338/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами загального спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області (місцезнаходження: вул.Драгоманова, 25, М.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 26306742), в якій просить:

-визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду із зазначенням відомостей про доплати за перебування на адміністративній посаді заступника голови суду;

-зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду з відомостями про доплати за перебування на посаді заступника Миколаївського районного суду Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 26.10.2006 був призначений на посаду заступника голови Миколаївського районного суду Львівської області, повноваження якого виконував до звільнення з посади у зв`язку з досягненням пенсійного віку, а саме до 24.07.2009. З цього часу припинив роботу на посаді судді і, відповідно, був звільнений від виконання посадових обов`язків заступника голови суду. З метою перерахунку щомісячного довічного грошового утримання звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області для отримання довідки про розмір суддівської винагороди. Вказану довідку отримав 13.01.2020, проте без відомостей щодо доплати за виконання адміністративних повноважень заступника голови суду. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права, оскільки позбавлений права на отримання щомісячного довічного грошового забезпечення у належному розмірі. У зв`язку з наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 18.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді від 17.03.2020 розгляд справи по суті відкладено на 10.04.2020.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що 24.07.2009 судді ОСОБА_1 виповнилось 65 років, тому, відповідно до ч.7 ст.20 Закону України «Про статус суддів», з 25.07.2009 позивач не обіймав адміністративну посаду заступника голови суду. Відтак, наказом Територіального управління державної судової адміністрації в Львівській області №242-К від 22.07.2009 «Про зміну оплати праці ОСОБА_1 » зобов`язано відділ планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності територіального управління з 25.07.2009 оплату праці заступника голови Миколаївського районного суду Львівської області ОСОБА_1 проводити, виходячи із посадового окладу судді. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до наказу №10 від 02.02.1993 ОСОБА_1 обраний на посаду судді, з 09.02.1993 приступив до виконання обов`язків судді Миколаївського районного суду.

Відповідно до наказу №25-к від 26.10.2006 призначений на посаду заступника голови цього ж суду, що підтверджується записами із трудової книжки.

29.04.2009 позивач звернувся до Верховної Ради України із заявою про звільнення з посади судді Миколаївського районного суду Львівської області у відставку.

24.07.2009 судді ОСОБА_1 виповнилось 65 років.

Згідно з постановою Верховної ради України «Про звільнення судді» від 08.10.2009 №1635-VI, у зв`язку з поданням заяви про відставку, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Миколаївського районного суду Львівської області.

В подальшому, позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області для отримання довідки про розмір суддівської винагороди, з метою перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

13.01.2020 ОСОБА_1 отримав довідку №39 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В зазначеній довідці відсутні відомості щодо доплати за перебування на адміністративній посаді в суді.

Вважаючи протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області, щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду із зазначенням відомостей про доплати за перебування на адміністративній посаді заступника голови суду, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, зокрема, цим Законом регулюється суддівська винагорода і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно з ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1.вислугу років;

2.перебування на адміністративній посаді в суді;

3.науковий ступінь;

4.роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Як вже встановлено судом, 24.07.2009 позивачу виповнилося 65 років, він набув право на відставку та відповідно до постанови Верховної ради України «Про звільнення судді» від 08.10.2009 №1635-VI звільнений з посади судді Миколаївського районного суду Львівської області.

На час виникнення права на відставку, позивач обіймав посаду заступника голови суду.

Відтак, відповідно до ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Таким чином, доплата за перебування на адміністративній посаді повинна бути включена до суддівської винагороди, з якої виплачується довічне грошове утримання.

Так, Велика палата Конституційного Суду України 4 грудня 2018 року №11-рп/2018 справа №1-7/2018(4062/15) розглянула на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII.

Конституційний Суд України вважав, що системний аналіз положень Конституції України свідчить про те, що ними встановлено обов`язок держави забезпечити належні умови праці та фінансування для суддів, а отже, сформувати та законодавчо закріпити таку систему фінансування, у тому числі розмір винагороди суддів, яка гарантуватиме їх незалежність.

Така позиція Конституційного Суду України збігається з приписами Європейської хартії щодо статусу суддів від 10 липня 1998 року, у підпункті 6.1 пункту 6 якої зазначено, що суддям, які здійснюють суддівські функції на професійній основі, надається винагорода, рівень якої встановлюється’ з тим, щоб захистити їх від тиску, спрямованого на здійснення впливу на їх рішення, а ще загальніше - на їх поведінку в рамках здійснення правосуддя, тим самим підриваючи їх незалежність і безсторонність.

Тому суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу, яка згідно з частиною другою статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону №192 складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Норми ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 також передбачають, що до складу суддівської винагороди входять доплати за: вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Окрім того, в рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016 Конституційний Суд України наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Як зазначається в рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року №(94)12, від 17 листопада 2010 року № (2010)12, кожна держава має забезпечити відповідність статусу і винагороди суддів гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе; суддівська винагорода має бути достатньою, щоб захистити суддів від дії стимулів, через які можна впливати на судові рішення; мають існувати гарантії виплат у зв`язку з відставкою суддів, які мають відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

З урахуванням викладеного, рішення Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області про відмову у видачі довідки про суддівську винагороду із зазначенням відомостей про доплати за перебування на адміністративній посаді заступника голови суду є необґрунтованим та суперечить нормам Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 52, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду із зазначенням відомостей про доплати за перебування на адміністративній посаді заступника голови суду.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області (місцезнаходження: вул.Драгоманова, 25, М.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 26306742), видати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) довідку про суддівську винагороду з відомостями про доплати за перебування на посаді заступника голови Миколаївського районного суду Львівської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області (місцезнаходження: вул.Драгоманова, 25, М.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 26306742) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна