Ухвала суду № 88690473, 12.03.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7538/15-ц

Провадження № 2-во/761/16/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , про виправлення описки у рішенні суду,

ВСТАНОВИВ :

09.01.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , про виправлення описки у рішенні суду від 28.01.2016 року у справі № 761/7538/15-ц.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року вказану заяву було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

21.02.2020 року заявниця отримала особисто конверт з ухвалою від 27.01.2020 року.

Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 27.01.2020 року у строки, встановлені судом, від заявниці також не надходило.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що заявниця не реалізувала своїх процесуальних обов`язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для її повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення заяви без руху, приходжу до висновку, що у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 27.01.2020 року.

Водночас, як передбачено положеннями ч.3 ст. 185 ЦПК України в новій редакції, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.

За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що заяву ОСОБА_1 , про виправлення описки у рішенні суду, слід повернути заявниці, роз`яснивши при цьому право останньої на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , про виправлення описки у рішенні суду,- вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: