Ухвала суду № 88689325, 10.03.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/14/20 10.03.2020

н\п 1-кс/490/1176/2020

Справа № 490/14/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гречана С.І.

за участю секретаря Вєтрової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №42019150000000066 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2019 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Сумгаїт республіки Азербайджан, громадянину республіки Азербайджан, національність азербайджанець, не працюючого, останнє місце проживання в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Коновалов В.В., слідчий Таранущенко С.Г., підозрюваний ОСОБА_1 , перекладач Гаджиєв Б.М. огли, захисник Михайлов Г.В., особи які подали письмові зобов`язання про поручительство: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

21 лютого 2020 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області Таранущенко С.Г. погоджене з заступником начальника Управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Миколаєві, прокуратури Миколаївської області Шаповаловим О.В. про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, підозрюваний та його захисники проти клопотання заперечували.

Вислухавшидумки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді зазначеного клопотання у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" слідчий суддя застосовує Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до ст.5 Конвенції кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В рішенні "Єлоєв проти України" Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення "законності" позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа "Буткевічюс проти Литви").

Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі "Нечипорук та Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04 суд наголошує, що термін “обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що на початку листопада 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та групою невстановлених слідством осіб, та розробили злочинний план, направлений на вчинення вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_8 , чи його близькими родичами, особисті дані якого були змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», який полягав у тому, щоб отримати від останнього грошові кошти за неіснуючий борг в сумі 600 000 гривень.

При цьому, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , та група невстановлених слідством осіб усвідомлювали, що ОСОБА_8 не має перед ними жодних боргових зобов`язань, та для досягнення власної злочинної мети застосовували погрози потерпілому, та його сину направлені на вимогу передачі чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 діючи спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та групою невстановлених слідством осіб в період з 11.12.2019 по 22.12.2019 в м. Миколаєві неодноразово зустрічалися з потерпілим ОСОБА_8 з метою особистого збагачення, спрямованого на вчинення вимоги передачі чужого майна, шляхом застосування до нього психологічного насилля, що виразилось у висловлюванні погроз насильства, а також у грубій формі вимагали у потерпілого грошові кошти у сумі 600 000 гривень за неіснуючі борги.

В подальшому 27.12.2019, у вечірній час ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та групою невстановлених слідством осіб прибули до готелю «Шале», який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поштова, 30, де близько о 20:34 год. зустрілися з потерпілим ОСОБА_8 , та усвідомлюючи протиправність своїх дій, спрямованих на вчинення вимоги передачі чужого майна, з метою особистого збагачення, шляхом застосування до нього психологічного насилля, що виразилось у висловлюванні погроз насильства, а також демонструючи ніж, погрожуючи нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, в грубій формі почали вимагати у потерпілого грошові кошти у сумі 600 000 гривень.

11.01.2020 приблизно о 13:50 ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , прибули на територію, прилеглу до ресторану «Вареники», який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 74а/2, з метою завершення реалізації злочинного умисного, направленого на особисте збагачення, діючи за попередньою змовою, здійснили дії, які виразилися у вимоги передачі чужого майна. В подальшому ОСОБА_6 зайшов до ресторану «Вареники», де здійснили дії, які виразилися у вимоги передачі чужого майна, та отримав від потерпілого ОСОБА_8 раніше виготовлені несправжні (імітаційні) засоби у вигляді банкнот номіналом 500 гривень (номер та серія ЛБ4527342) кожна в кількості 500 штук на загальну суму 250 000 гривень, як частину неіснуючого боргу у розмірі 600 000 гривень.

11.01.2020 ОСОБА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, про що 12.01.2020 року повідомлено про підозру.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2020 року до ОСОБА_1 застосовано на строк до 06.03.2020 р. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину є обґрунтованою. Ризики, які зазначені у клопотанні слідчого та передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявними. Запобігти цим ризикам не можна шляхом застосування інших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 станом і на цей час підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, які досліджувалися в судовому засіданні під час розгляду клопотання.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування зібрані докази є достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_1 , оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими відповідно до ст.87 КПК України в ході розгляду клопотання не встановлено.

За таких обставин, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

На наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України вказує те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судимий, доказів працевлаштування слідчому судді не надав, на праві власності житла не має, не має міцних соціальних зв`язків, а отже не має чинників, які б могли утримати його від залишення місця свого фактичного проживання з метою ухилення від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, з врахуванням обставин вчинення інкримінованого злочину, є достатньо підстав вважати щодо можливості впливу в незаконний спосіб на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, з метою зміни своїх показів на його користь.

Таким чином, станом на момент розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою заявлені раніше ризики не зменшилися, та інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

Таким чином, під час розгляду клопотання прокурор довів, що вказані вище обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, що, враховуючи продовження слідчим суддею 27.02.2020 року строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців, та згідно ст. 199 КПК України, є підставою для задоволення вказаного вище клопотання.

Крім того, слідчий суддя ураховуючи інтереси суспільства не знаходить підстав для визначення підозрюваному розміру застави, оскільки враховує підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України.

Не підлягають задоволенню і клопотання голови громадської організації "Всеукраїнське обєднання "Незалежна спілка спортсменів" ОСОБА_2 та голови Херсонської обласної федерації громадської організації "Українська Федерація таіландського боксу Муей-Тай" ОСОБА_3 про особисту поруку, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука є не тільки заходом попередження спроб підозрюваного ухилитись від органів досудового розслідування, але й однією з процесуальних форм залучення громадськості до перевиховання правопорушників. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України поручителі зобов`язані забезпечити виконання всіх передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків підозрюваного. Підозрювані перебувають під вихованням впливом людей, близьких їм по роботі, місцю проживання або пов`язаних з ними родинними зв`язками тощо. У кримінальному провадженні може бути залучено поручителя, якщо він заслуговує на особливу довіру. Під особливою довірою до особи слід розуміти те, що вона користується авторитетом у суспільстві, раніше належним чином виконувала роль поручителя тощо. Поручителями можуть виступати громадяни, які завдяки високим моральним якостям, чесному ставленню до праці і виконанню громадських обов`язків мають авторитет у коллективі або за місцем проживання і реально спроможні забезпечити належну поведінку і виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Громадянин ОСОБА_2 , який очолює громадську організацію "Всеукраїнське об`єднання "Незалежна спілка спортсменів", та громадянин ОСОБА_3 , який очолює Херсонську обласну федерацію громадську організацію "Українська Федерація таіландського боксу Муей-Тай", якіподали своє клопотання про взяття ОСОБА_1 на особисту поруку, не довели свої моральні якості, не довели, що користуються авторитетом у суспільстві, не впевнили слідчого суддю про можливість забезпечити виконання всіх передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 180, 183, 186, 197, 201, 309, 372 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 03 травня 2020 року, з правом внесення застави визначеної ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.01.2020 року, в разі внесення якої, покласти на підозрюваного визначені обов`язки строком на два місяці.

У задоволенні клопотання голови громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Незалежна спілка спортсменів" ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволенні клопотання голови Херсонської обласної федерації громадської організації "Українська Федерація таіландського боксу Муей-Тай" ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.І. Гречана