Постанова № 88688440, 06.04.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1173/20

н/п 3/766/1467/20

П О С Т А Н О В А

06.04.2020 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В.

за участю секретаря: Зими А.Б.

розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Маячка, Цюрупинського району, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених

ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в:

1. ОСОБА_1 17.01.2020 р. о 12:05 годині, керував транспортним засобом «ВАЗ-21113», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Херсонській, 83 в м. Херсоні, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення координації рухів. Від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).

В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого: ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

2. Також відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №270821 від 17.01.2020 р., за змістом якого ОСОБА_1 17.01.2020 р. об 11:30 годині, керував транспортним засобом «ВАЗ-21113», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Херсонській, 84 в м. Херсон, маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, встановлене постановою Дніпровського РВ ДВС м. Херсон УЮ в Херсонській області №47334062 від 04.04.2019 р., чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП: керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

В судовому засіданні ОСОБА_1 проти обставин, встановлених в протоколах про адміністративні правопорушення заперечив, вину не визнав. Зазначив, що був зупинений працівниками поліції, оскільки вони побачили як він від`їхав з адреси, по якій продають наркотичні засоби. Вони певний час їхали за ним слідом і зупинили за іншою адресою, повідомивши, що причиною зупинки є відсутність бризковика, якого дійсно не було. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, оскільки жодних ознак такого сп`яніння не було, крім того залучені свідки не підтвердили наявність таких ознак. Також дуже поспішав, оскільки треба було розвантажити автомобіль.

З приводу права керування за наявності обмеження такого права, пояснив, що про наявність постанови виконавчої служби нічого не знав, оскільки до м. Херсон повернувся лише 10.01.2020 р. До державної виконавчої служби звернувся, але на даний час питання щодо скасування винесеної постанови ще вирішується.

Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП, остання підтверджена наступними дослідженими та перевіреними судом доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №270822 від 17.01.2020 р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 17.01.2020 р. керував транспортним засобом «ВАЗ-21113», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Херсонській, 83 в м. Херсоні, маючи ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло та порушення координації рухів, чим допустив порушення вимог п. 2.5 ПДР України, якою водія зобов`язано на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на місці складання протоколу пояснили, що 17.01.2020 р. були запрошені в якості свідків під час проведення огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу «ВАЗ-21113, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , якому з огляду на наявність ознак наркотичного сп`яніння було запропоновано пройти огляд в найближчому медичному закладі, на що він відмовився.

Обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та засвідчені свідками також підтвердили і представники поліції, допитані судом.

Інспектор поліції Ципак В.С. дав суду наступні показання. Зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 через відсутність бризковика, під час спілкування з ним виявили ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагували на світло та було порушено координацію рухів а тому запропонували пройти огляд в медичному закладі, від чого останній відмовився. Для засвідчення факту відмови були запрошені свідки.

Інспектор поліції Ляхно А.С. під час судового розгляду підтвердив показання ОСОБА_4 та додатково звернув увагу на ту обставину, що з долученого до матеріалів справи відео-запису вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт вживання наркотичних засобів напередодні зупинки.

Відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, долученими до протоколу ДПР18 №270822 від 17.01.2020 р., відповідно до змісту яких ОСОБА_1 зупинений на перехресті вул АДРЕСА_2 , а саме: за відомостями карт, що містяться у відкритому доступі в мережі Інтернет (вул. Херсонська, 82). Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 підтвердив факт «куріння трави» напередодні, а тому відмовляється від проходження огляду. Крім того, в присутності двох свідків ОСОБА_1 підтверджує відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, при цьому жодних заперечень щодо процедури, умов та порядку проходження огляду не висловив.

Наведені докази узгоджуються між собою та є достатніми для підтвердження вчинення ОСОБА_1 викладеного правопорушення, яке полягає саме у відмові у проходженні огляду. Оцінюючи позицію ОСОБА_1 , який наполягав на відсутності ознак наркотичного сп?яніння, суд розцінює її як обраний спосіб захисту, що спростовано вищевикладеними доказами, які ставити під сумнів підстав немає.

З огляду на пояснення ОСОБА_1 слід зазначити, що п. 2.5. ПДР України покладає на водія певний обов`язок, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В той же час дії поліцейського в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту – Порядок), відповідно до п. 2 якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак наркотичного сп`яніння віднесено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Порядку).

Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки наркотичного сп`яніння, що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження відповідного медичного огляду.

Крім того, порушення, інкриміноване ОСОБА_1 полягає саме у відмові від проходження огляду, що виключає обґрунтованість його подальших заперечень з приводу процедури, розпочатої поліцейськими.

Оцінюючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП слід зважати на таке

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №270821 від 17.01.2020 р. ОСОБА_1 керував транспортним засобом за наявності обмеження такого права відповідно до постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 .

Висновок про допущене порушення інспекторами поліції зроблено на підставі постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 16.02.2018 р. серії ВП №47334062, отриманим із загальнодоступних джерел, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №666/1333/15-ц, виданого 16.04.2015 р.

В той же час матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що дана постанова була доведена до відома ОСОБА_1 як того вимагає ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження), зокрема про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам рекомендованим поштовим відправленням.

З відповіді Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) №28215 від 24.03.2020 р., отриманої на запит суду, вбачається, що 16.02.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів, копії якої за вихідним №4339/16.02.2018 р. направлено на адресу сторін виконавчого провадження для відома, проте оскільки термін зберігання реєстрів відправки поштової кореспонденції становить один рік, тому надати інформацію щодо підтвердження отримання сторонами виконавчого провадження постанов, відділ не має можливості.

Оцінюючи конструкцію диспозиції ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку, що суб`єктивна сторона вказаного правопорушення має форму умислу, тобто особа, яка керує транспортним засобом повинна усвідомлювати факт свого обмеження у праві керування. В той же час як вбачається в першу чергу з наведеної вище відповіді відомості про отримання ОСОБА_1 постанови відсутні, що робить неможливим висновок про наявність умислу в діях останнього на вчинення вказаного правопорушення.

Виходячи з презумпції невинуватості, вина ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що встановлений законами України, чого з огляду на зміст досліджених судом матеріалів зроблено не було. Отже приходжу до висновку, що дії останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП не містять.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема і через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки досліджені у судовому засіданні докази не вказують на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративних правопорушення, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, особу ОСОБА_1 , який вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, приходжу до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім цього з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 36, 40-1, ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач – ГУК у м. Херсон обл./Херсон обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37959517, Банк отримувач – Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення – закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 420 (чотирьохсот двадцяти) гривень 40 (сорока) копійок.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106)

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя: Л.В. Валігурська