Рішення № 88687844, 09.04.2020, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1060/19

Провадження №2/477/169/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання – Бітюковою С.В.,

без участі сторін,

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” про визнання кредитного договору припиненим,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” (далі — АТ “ПУМБ” або Банк) про визнання кредитного договору від 03 листопада 2011 року припиненим в зв`язку з його виконанням.

Зазначала, що 03 листопада 2011 року між нею та АТ “ПУМБ” був укладений кредитний договір № 26252018702829, за яким вона отримала від Банку кредит в сумі 10000 грн., який повернула потім в повному обсязі.

В той же час, при її зверненні до Банку щодо підтвердження припинення договору вона отримала усну інформацію, що в неї існує заборгованість.

Через відсутність ряду квитанцій, які б підтверджували повернення кредитних коштів, вона вимушена була повторно сплатити 12000 грн.

При подальшому зверненні до банківської установи вона отримала незрозумілу виписку із сумою боргу 214446 грн. 11 коп.

Посилаючись на положення ст. 21 Закону України “Про захист прав споживачів” вказувала, що Банком неправомірно нараховано неустойку, зокрема пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, а сума неустойки не може бути більшою половину суми, одержаної споживачем за споживчим кредитом і вона не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Посилаючись на положення ст. 599 ЦК України вказувала, що зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Ухвалою від 10 травня 2019 року провадження було відкрито в загальному позовному порядку.

Під час підготовчого провадження ухвалою суду від 31 липня 2019 року задоволено клопотання представника позивачки про забезпечення доказів і витребувано у відповідача кредитний договір від 03 листопада 2011 року та первинні документи про видачу кредитних коштів позивачці, та документи щодо їх повернення.

При неодноразовому нагадуванні під час підготовчого провадження, витребовувані документи відповідач не надав.

Правом подання відзиву він також не скористався.

Ухвалою суду від 14 листопада 2019 року підготовче провадження було завершено і справа призначена до розгляду по суті на 09 грудня 2019 року.

В призначений день та час, за клопотанням представника позивача про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, розгляд її не відбувся і в засідання було оголошено перерву в зв`язку з тим, що 09 грудня 2019 року, на виконання ухвали суду від 31 липня 2019 року про забезпечення доказів, від відповідача надійшли виписки по особовим рахункам руху коштів оскаржуваного договору.

Також, 23 грудня 2019 року від відповідача, на виконання тієї ж ухвали суду про забезпечення доказів, надійшли інші документи щодо укладення договору кредиту.

В призначений час та день на розгляд справи сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином. Від представника позивачки надійшла заява з проханням провести розгляд справи без участі позивача та його представника, а позов задовольнити.

Від відповідача заяв не надійшло.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутністю сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством “Перший український міжнародний банк”, правонаступником якого є акціонерне товариство “Перший український міжнародний банк” (АТ “ПУМБ”) був укладений кредитний договір шляхом підписання нею “Пропозиції укласти договір рахунку та договір страхування (оферта)”, а також підписання “Загальних умов відкриття та порядку ведення карткового рахунку та договору страхування”.

За його положеннями вона, позивачка, отримала у тимчасове користування за умовами овердрафту грошові кошти з лімітом 10000 грн. строком на 24 місяця та за умови сплати за користування коштами 36 % річних.

Із виписок з рахунків, наданих відповідачем, вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов`язання і надав кошти позивачці, а вона їх отримала та користувалася ними, що нею і не заперечувалося.

В той же час, вона вважає, що договір вона виконала і всі кошти повернула, тобто виконала взяті на себе зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту; кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини 1 статті 1049, частини 1 статті 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також, положеннями ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов`язання, зокрема зобов`язання може забезпечуватися і неустойкою.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).

В той же час, на переконання суду позивачкою та її представником не були подані достовірні та достатні докази, які б підтверджували виконання нею зобов`язання за кредитним договором.

Так, нею не було подано оригіналів чи копій платіжних документів про сплату у визначений договором строк грошових коштів, а відповідно до виписок по рахункам, наданих відповідачем, за нею рахується заборгованість.

Позивачкою не було надано доказів на спростування цих виписок чи невірності нарахувань та розрахунків по випискам, як і не було надано аргументованих пояснень чи заперечень щодо цього. Саме по собі посилання в позові на те, що вона сплатила всі борги не можуть бути беззаперечним доказом виконання зобов`язань.

Тобто за відсутності вагомих та беззаперечних доказів на підтвердження заявленого позову суд відмовляє в його задоволенні.

За викладеного, керуючись ст.ст. 258, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк” про визнання кредитного договору № 26252018702829 від 03 листопада 2011 року припиненим в зв`язку з його виконанням - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів після складання повного тексту рішення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, його повний текст рішення складено на 08 квітня 2020 року.

Суддя Р.В.Козаченко