Рішення № 88687318, 02.03.2020, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 755/3897/19

пр. № 2/759/766/20

02 березня 2020 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Шелудько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (0200, м.Київ, Русанівський бульвар,8) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регрессу,

В С Т А Н О В И В:

05.03.2019 року Давиденко Н.О., який представляє інтереси Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди (в порядку регрессу) до винної особи.

25.03.2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (0200, м.Київ, Русанівський бульвар,8) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регрессу направлено за підсудністю до Святошинського районного суду м.Києва.

Протоколом автоматичного розподілу судових справ між суддями, справа розподілена на суддю Миколаєць І.Ю.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 14.10.2015 р. на автодорозі Київ-Фастів сталася дорожньо-транспортна за участю двох транспортних засобів: 1) автомобіля марки Ауді д.н.з, НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 .

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.11.2015 року.

Оскільки цивільно-правова, відповідальність відповідача перед третіми особами на момент вчинення дорожньо-транспортної не була застрахована, потерпіла особа звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з повідомлення про настання дорожньо- транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі звіту № 1112 від 30.10.2015 року про оцінку матеріального збитку спричиненого автомобілю ОСОБА_2 , був складений наказ № 2168 від 18.03.2016 року про виплату страхового відшкодування потерпілій особі.

Відповідно до норм ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 18 165 грн. 48 коп. відповідно до платіжного доручення № 2168рв від 21.03.2016р. Також позивачем були понесені витрати за послуги аварійного комісара з метою визначення матеріального збитку завданого автомобілю потерпілій особі в розмірі 942,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 28726рв від 27.01.2016 року. Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ складає 19 107,48 гривен.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, надав заяву про перенесення розгляду справи. Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиви від відповідача не надходив. Відповідач не з`явився на судове засідання 11.11.2019р. та 02.03.2020р., тобто це є його друга неявка.

Згідно із ч. 1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.10.2015 р. на автодорозі Київ-Фастів сталася дорожньо-транспортна за участю двох транспортних засобів: 1) автомобіля марки Ауді д.н.з, НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 .

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.11.2015 року.

Оскільки цивільно-правова, відповідальність відповідача перед третіми особами на момент вчинення дорожньо-транспортної не була застрахована, потерпіла особа звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з повідомлення про настання дорожньо- транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 перед третіми особами на момент вчинення дорожньо-транспортної не була застрахована, потерпіла особа звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з повідомлення пво настання дорожньо- транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі звіту № 1112 від 30.10.2015 року про оцінку матеріального збитку спричиненого автомобілю ОСОБА_2 , був складений наказ № 2168 від 18.03.2016 року про виплату страхового відшкодування потерпілій особі.

Відповідно до норм ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 18 165,48 коп. відповідно до платіжного даручення № 2168рв від 21.03.2016 року. Також позивачем були понесені витрати за послуги аварійного комісара з метою визначення матеріального збитку завданого автомобілю потерпілій особі в розмірі 942,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 28726рв від 27.01.2016 року.

Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ складає 19 107,48 гривен.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно зі статтею 41 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена водієм транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, оскільки Моторним (транспортним) страховим бюро України здійснено ОСОБА_2 виплату за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, позивач набув право вимоги у порядку регресу.

За таких обставин, позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.,36,38, 41 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (0200, м.Київ, Русанівський бульвар,8) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку регрессу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02000, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_3 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313) сплачене страхове відшкодування в розмірі 19 107,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Адреса: 02000, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_3 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313) суму сплаченого судового збору 1921,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Святошинський районний суд м.Києва, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Ю. Миколаєць