Ухвала суду № 88686711, 08.04.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:381/2921/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2020 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву про забезпечення доказів, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Міністерства юстиції України Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

05 листопада 2019 року Дніпровським районного суду міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02 березня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про продовження розгляду цивільної справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26 березня 2020 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом витребування у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович належним чином засвідчену копію виконавчого напису №1011 від 02 липня 2019 року та усіх документів, які були надані ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» для вчинення виконавчого напису.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд заяви про забезпечення доказів у її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши наведені позивачем підстави щодо вжиття заходів для забезпечення доказів, суд приходить до наступного.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України)

За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. ( ч. 2 ст. 116 ЦПК України)

Заява про забезпечення доказів має відповідати ст. 117 ЦПК України, зокрема, в заяві про забезпечення доказів має бути зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ( ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України)

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що заява позивача про витребування доказів підлягає задоволенню, оскільки докази, які просить витребувати позивач, безпосередньо впливають на вирішення спору по суті в частині доведення дійсного розміру заборгованості за кредитним договором, яка виникла у позичальника, що слугувало підставою для вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису, який оспорюється в межах даного спору.

Враховуючи викладене та керуючись статями 12,13, 81, 84, 116-118, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів, - задовольнити.

Зобов`язати приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича надати суду належним чином завірену копію матеріали нотаріальної справи щодо вчинення 02 липня 2019 року виконавчого напису, зареєстрований в реєстрі за №1011, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором в розмірі 65550,57 гривень.

Попереджаю, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази. (ч.8 та ч.9 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до положень ч.1та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

С у д д я