Рішення № 88686600, 30.03.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3552/20 Справа №754/18431/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2020 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу , -

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) через представника звернулось до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.04.2017 о 11-20год ОСОБА_1 в м. Києві на мосту Індустріальному, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не вибрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , що підтверджено повідомленням про ДТП від 20 квітня 2017 року та Постановою Соломянського районного суду міста Києва від 24 травня 2017 року. Відповідно до інформації МТСБУ на момент настання ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності у зв`язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи - страхове відшкодування в розмірі 7566,86грн. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі 8066,86грн з яких: сума виплаченого страхового відшкодування по ДТП, винним в якій є відповідач в розмірі 7566,86грн та витрати на оплату послуг аварійного комісара в розмірі 500,00грн.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 26.12.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.

20.04.2017 о 11-20год ОСОБА_1 в м. Києві на мосту Індустріальному, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не вибрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду, чим порушив вимоги п.13.1ПДР України.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.05.2017, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за фактом спричинення даної ДТП, стягнено у вигляді штрафу в сумі 340грн.

У відповідності з ч. 4 та ч.6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно Звіту №939/04/17Б від 27 квітня 2017 року, про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ спричинених пошкодженням транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda Octavia» державний номер НОМЕР_2 , складеного Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 , встановлено, що вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, легкового автомобіля «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_2 , становить 7752,34грн.

07.08.2017 до МТСБУ звернувся власник автомобіля «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_2 з заявою про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.

Відповідно до Наказу № 10890 від 27.11.2017, зазначено, що МТСБУ було прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 в розмірі 7566,86грн.

Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатили ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 7566,86грн, що підтверджується платіжним дорученням №1262142 від 27.11.2017.

Крім того, МТСБУ було сплачено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 за послугу оцінки вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу у розмірі 500,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №1262722 від 18.12.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Пунктом 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 39.2.1 ст. 39 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», одним із основних завдань МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 38.2 та п. 38.2.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до п. 40.3 ст. 40 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучити аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, зазначених у статті 41 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову Моторного (Транспортного) Страхового бюро України про стягнення коштів в розмірі 8066,86грн, з яких: сума виплаченого страхового відшкодування по ДТП, винним в якій є відповідач, в розмірі 7566,86грн та витрати на оплату послуг аварійного комісара в розмірі 500,00грн, оскільки вважає, що відповідач повинен відшкодувати пошкодження, які були зафіксовані на момент дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 1921грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 280-282 ЦПК України, статтями 11, 207, 536, 610, 626, 629, 993, 1166, 1167, 1187, 1188 1191 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (Транспортного) Страхового бюро України кошти в розмірі 8066 (вiсiм тисяч шiстдесят шiсть гривень ) 86 копiйок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (Транспортного) Страхового бюро України судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня ) 00 копiйок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Моторне (Транспортне) Страхове бюро України, місце знаходження за адресою: 02154, м.Київ, бульвар Русанівський, 8; Код ЄДРПОУ 21647131, р/ НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк», ідентифікаційний код 21647131; МФО 322313.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Повний текст рішення складено та підписано 30 березня 2020 року.

Суддя В.В. Бабко