Ухвала суду № 88678373, 09.04.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/763/20

№ провадження 1-кс/208/261/20

УХВАЛА

09 квітня 2020 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Нельга Д.В.,

за участю представника заявника Акерман О.М., слідчого Панченко Р.А., прокурора Крамаренко С.П.,

за участю секретаря Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ТОВ «Центр Крона» на постанову слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник - ТОВ «Центр Крона» звернулось до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська зі скаргою, у якій просить суд скасувати постанову слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Панченко Р.А. від 25.01.2020р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020041160000004 від 09.01.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.

В обґрунтування викладених у скарзі вимог заявник посилається на те, що оскаржуване ним рішення слідчого було прийнято останнім без повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження.

В судовому засіданні представник заявника Акерман О.М. підтримав вимоги, викладені у скарзі.

В судовому засіданні слідчий суду зазначив про те, що, оскаржуване рішення ним було прийнято на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, зокрема через відсутність в діянні особи складу кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали скарги; дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч.3 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у порядку, передбаченому цим Кодексом, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Згідно ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч.2 ст.84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст.40 КПК України, слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Як встановлено судом в ході розгляду даної скарги, 09.01.2020р. органом досудового розслідування внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, а саме за фактом вчинення гр. ОСОБА_1 відкритого викрадення майна ТОВ «Центр Крона».

Оскаржуваною постановою від 25.01.2020р. слідчий закрив вищевказане кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, встановивши при цьому, що, в діях гр. ОСОБА_1 є відсутніми ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.

Разом з цим, суб`єктивна сторона вищевказаного злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.

згідно роз`яснень, наданих у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009р. «Про судову практику у справах про злочин проти власності» крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

Як вбачається з матеріалів вищевказаного кримінального провадження, в ході здійснення його досудового розслідування слідчим, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин вказаного кримінального правопорушення, допитано у якості свідка ОСОБА_2 та прийнято постанову про відмову у визнанні потерпілим ТОВ «Центр Крона».

При цьому, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин вказаного кримінального правопорушення, слідчим не здійснено допит гр. ОСОБА_1 ; - не порушено питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою отримання речей і документів, які стосуються кримінального провадження.

Вищевикладені обставини, в свою чергу, дають підстави слідчому судді дійти висновку про те, що, в ході проведення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження слідчим не було вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Встановивши, таким чином, те, що, оскаржуване рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим без всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки показань, речей і документів, які стосуються кримінального провадження, у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення є передчасним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.303-307, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ «Центр Крона» на постанову слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Панченко Р.А. від 25.01.2020р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020041160000004 від 09.01.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України – задовольнити.

Постанову слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Панченко Р.А. від 25.01.2020р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020041160000004 від 09.01.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України - скасувати.

Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020041160000004 від 09.01.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України - повернути до СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя Нельга Д. В.