Рішення № 88677992, 30.03.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 183/7906/18

Провадження № 2/201/1545/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

30 березня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого - судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання - Кисельової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Дніпровського державного аграрно - економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2018 рокуДніпровський державний аграрно - економічний університет звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областііз позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 2 - 4).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 09 грудня 2019 року цивільну справу за позовомДніпровського державного аграрно - економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 60 - 61).

29 січня 2020 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшла вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 30 січня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 68 - 69).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Дніпропетровським державним аграрно - економічним університетом і ОСОБА_1 за її заявою 11 листопада 2016 року укладено договір на тимчасове проживання в гуртожитках Дніпровського державного аграрно - економічного університету, за яким позивач надав тимчасово відповідачці у гуртожитку № АДРЕСА_1 ДДАЕУ окрему кімнату № АДРЕСА_2, площею 12 . Відповідно до п. 1.3 договору № 96/2 оплата за проживання в гуртожитку встановлена в розмірі - 1 203,96 грн. Оплата мешкання у гуртожитку за вказаним договором повинна здійснюватися не пізніше 10 числа кожного місяця. Відповідачка оплата вчасно не здійснювалася, здійснено лише один платіж в листопаді 2016 року. Строк дії договору - до 31 липня 2017 року. Відповідно до службової записки коменданта гуртожитку відповідачка з травня 2017 року в гуртожитку не проживає. Тому вартість проживання нарахована по квітень 2017 року включно.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на норми ст.ст. 526, 625, 903 ЦК України позивач просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 9 700,96 грн., з яких сума основного боргу - 5 618,44 грн., пеня за час прострочення зобов`язання - 2 841,66 грн., 3 % річних від суми боргу - 285,32 грн., сума інфляційних втрат - 955,44 грн., а також компенсувати судовий збір у розмірі 1762 грн. (а.с. 4).

Ректор ДДАЕУ Кобець А.С. надав до суду заяву в якій просив розглядати справу без участі представника позивача (а.с. 74).

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання по справі, призначені на 28.02.2020р. і на 30.03.2020р. не з`явилася, про дати судових засідань була повідомлена належним чином, за останньою відомою адресою реєстрації відповідачки наданою ВОМІ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с. 38). Конверти, якими були направлені судові повістки повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 48, 73). Крім того, про дату та час розгляду справи на на 28.02.2020р. і на 30.03.2020р. відповідачка повідомлялася шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада» (а.с. 72, 77).

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16, яка є обов`язковою для усіх суб`єктів правозастосування та судів, вказав на те, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Ураховуючи, що відповідачка належним чином повідомлялася про призначені у справі судові засідання, судом визнано за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки і ухвалити заочне рішення суду за правилами ч. 4 ст. 223, ст.280 ЦПК України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що між Дніпропетровським державним аграрно - економічним університетом та ОСОБА_1 за її заявою 11 листопада 2016 року укладено договір № 96/2 на тимчасове проживання в гуртожитках Дніпровського державного аграрно - економічного університету, за яким позивач надав тимчасово відповідачці у гуртожитку № АДРЕСА_1 ДДАЕУ окрему кімнату № АДРЕСА_2 , площею 12 . Відповідно до п. 1.3 договору оплата за проживання в гуртожитку встановлена в розмірі - 1 203,96 грн. Оплата мешкання у гуртожитку, за вказаним договором, повинна здійснюватися не пізніше 10 числа кожного місяця. Відповідно до п. 2.1 договору строк дії вищезазначеного договору з 11 листопада 2016 року до 31 липня 2017 року (а.с. 5, 6).

Відповідачкою зазначений обов`язок виконано не було.

23 січня 2018 року позивач здійснював заходи досудового врегулювання спору, повідомлявши відповідачку про її заборгованість передДніпропетровським державним аграрно - економічним університетом (а.с. 8).

Відповідно до службової записки коменданта гуртожитку відповідачка з травня 2017 року в гуртожитку не проживає (а.с. 9).

Наказом МОН України № 740 від 24 травня 2017 рокуДніпропетровський державний аграрно - економічний університет перейменовано на Дніпровський державний аграрно - економічний університет (а.с. 10).

Наказом МОН України № 68 від 29 січня 2018 рокубуло затверджено новий Статут Дніпровського державного аграрно - економічного університету (а.с. 11).

Відповідно до розрахунку заборгованості Дніпровського державного аграрно - економічного університету від 06 грудня 2018 року за період проживання у гуртожитку борг становить 5 618,44 грн., пеня за час прострочення зобов`язання становить 2 841,66 грн., 3 % річних від суми боргу становить 285,32 грн., сума інфляційних втрат становить 955,44 грн. (а.с. 7).

Згідно зі ст. ст.13,14 ЦК України цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються і виконуються особою у межах, установлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, судом установлено, що позивач на підставі договору надав відповідачці в строкове платне тимчасове користування (проживання) кімнату № 302 , площею 12 м2 в гуртожитку ДДАЕУ у період з 11 листопада 2016 року по 31 липня 2017 року, а відповідачка зобов`язувалася провести оплату за проживання у гуртожитку у розмірі та порядку, передбаченим цим договором, однак свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором найму житлового приміщення в гуртожитку, з урахуванням сплати нею першого внеску та періоду її проживання в даному гуртожитку, тобто, з грудня 2016 року по квітень 2017 року у розмірі 5 618,44 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» боржнику належить сплатити пеню, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно із розрахунком наданим позивачем та перевіреним судом у судовому засіданні, сума пені, яка підлягає стягненню за час прострочення оплати за проживання з 10 грудня 2016 року по 24 жовтня 2018 року складає 2 841,66 грн.

Оскільки правовідносини між сторонами за юридичною природою є грошовим зобов`язанням на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком наданим позивачем та перевіреним судом у судовому засіданні також з відповідачки на користь ДДАЕУ підлягає стягненню за час прострочення оплати за проживання з 10 грудня 2016 року по 24 жовтня 2018 року: три відсотки річних у розмірі 285,32 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 955,44 грн.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідачку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дніпровського державного аграрно - економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Дніпровського державного аграрно - економічного університету (м. Дніпро, вул. С. Єфремова, буд. 25, код ЄДРПОУ 00493675) заборгованість за договором № 96/2 на тимчасове проживання в гуртожитках Дніпровського державного аграрно - економічного університету від 11 листопада 2016 року у розмірі 9 700,96 грн. (дев`ять тисяч сімсот грн. 96 коп.), з яких сума основного боргу становить 5 618,44 грн. (п`ять тисяч шістсот вісімнадцять грн. 44 коп.), пеня за час прострочення зобов`язання становить 2 841,66 грн. (дві тисячі вісімсот сорок одна грн. 66 коп.), 3 % річних від суми боргу становить 285,32 грн. (двісті вісімдесят п`ять грн. 32 коп.), сума інфляційних втрат становить 955,44 грн. (дев`ятсот п`ятдесят п`ять грн. 44 коп.)

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Дніпровського державного аграрно - економічного університету (м. Дніпро, вул. С. Єфремова, буд. 25, код ЄДРПОУ 00493675) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду .

Суддя О.С. Наумова