Ухвала суду № 88677919, 09.04.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1765/20

Провадження № 2/211/1301/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 квітня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Гіди О.С., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Сергіївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконання, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача АТ «Перший Український міжнародний банк», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Сергіївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, та просить суд визнати виконавчий напис, вчинений 31.01.2019 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Хара Наталією Сергіївною, за реєстровим номером № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» 15629,03 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Однак позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Водночас, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за такої умови: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору без надання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому розмірі.

Так, згідно довідки Відділу з питань виплат пенсії №7 Управління з питань виплати пенсій Головного УПФ України від 11.03.2020, розмір пенсії позивачки за період з 06.2019 р. по 03.2020 р. дозволяє їй здійснити оплату судового збору.

Таким чином, розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік.

Тобто, в даному випадку, враховуючи вимоги ст. 5, п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», не має підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору відсутні.

Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840,80 гривень, та надати оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору.

Крім того, частиною п`ятою статті 177 ЦПК України визначено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно частини другої статті 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частини 4,5 ст. 95 ЦПК України).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів позову, позивачем не підтверджено відповідність копій письмових доказів оригіналам, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, що підлягає виправленню.

Згідно ч.1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи викладене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Сергіївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконання, слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків повідомивши, що відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -

ухвалила:

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Сергіївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконання - залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С.Гіда