Ухвала суду № 88677209, 07.04.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/863/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Сітніков Т.Б., за участю секретаря судового засідання Циганенко Ю.О., старшого слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Савченка Д.О., розглянувши клопотання власника майна – ОСОБА_1 , який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, про скасування арешту майна по матеріалам досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000208 від 12 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2020 року до слідчого судді надійшло клопотання власника майна – ОСОБА_1 , який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, про скасування арешту майна по матеріалам досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000208 від 12 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2020 року задоволено клопотання слідчого Єгорова О.П. про арешт автомобіля IVECO 65C15 реєстраційний номер НОМЕР_1 та автобусу «ПАЗ 32051» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Він є власником автомобілю IVECO 65C15. В мотивувальній частині зазначено, що автомобілі зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, необхідні для доступу експертам для додаткового огляду при проведенні експертизи технічного стану транспортних засобів. Додатковий огляд автомобілю проведений, висновок експертизи вже долучений до матеріалів провадження. Враховуючи, що з автомобілем IVECO 65C15 реєстраційний номер НОМЕР_1 проведені всі експертизи, вважає, що в подальшому арешті відпала потреба, просив скасувати арешт, залишивши йому на відповідальне зберігання вищезазначений автомобіль.

Прокурор Медяник С.В. та власник майна (автомобілю IVECO 65C15) ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час і місце розгляду клопотання належним чином. В письмовому клопотанні ОСОБА_1 просив слідчого суддю розглянути клопотання без його участі.

Слідчий СВ Савченко Д.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання власника майна ОСОБА_1 щодо скасування арешту майна, адже слідчим суддею було накладено арешт на майно: автомобіль IVECO 65C15 реєстраційний номер НОМЕР_1 з метою збереження речових доказів, яким є вищезазначений автомобіль. В подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба.

Заслухавши пояснення слідчого Савченка Д.О., дослідивши матеріали додані до клопотання та надані учасниками процесу докази, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020050380000208 від 12 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2020 року накладено арешт на майно, в тому числі на автомобіль «IVECO 65C15» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, спеціалізований вантажний – спеціалізований фургон малотоннажний – В, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 23 квітня 2019 року ТСЦ 1249, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та заборонено відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином таким майном. Власник майна ОСОБА_1 у своїй заяві не заперечував проти накладення арешту.

Як вбачається з ухвали слідчого судді 15 лютого 2020 року відповідно до ст.ст. 170, 172-173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею було враховано правову підставу для арешту майна (можливість відчуження транспортного засобу), те, що воно відповідає критеріям речових доказів (відповідно постанови старшого слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Єгорова О.П. від 12 лютого 2020 року визнано речовим доказом) та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; обставини, які підтверджують, що незастосування заборони розпоряджатися таким майном призведе до приховування, зникнення, знищення, передачі майна або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Враховано і співрозмірність зазначеного заходу забезпечення завданням кримінального провадження. У зв`язку з відсутністю заборони користуватися транспортним засобом слідчий суддя не вбачав і неспівмірної шкоди для інтересів власника майна.

Виходячи із положення статей 170, 172-174 КПК України, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання приховування, зникнення, знищення, передачі чи відчуження майна.

Підстав вважати, що на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищевказаного автомобілю, у суду немає. Арешт накладено обґрунтовано, з метою збереження речових доказів.

А тому доводи власника майна - ОСОБА_1 про те, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба – є безпідставними. На думку слідчого судді, на даний час продовжує існувати необхідність в арешті вищевказаного автомобілю.

Приймаючи до уваги викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання власника майна – ОСОБА_1 про скасування арешту майна по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000208 від 12 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 167,170, 172-174, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання власника майна – ОСОБА_1 про скасування арешту майна по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050380000208 від 12 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Б. Сітніков