Ухвала суду № 88676827, 08.04.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/17795/19

Провадження № 1-кп/263/468/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Момот А.М., за участю прокурора Чижикової О.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Черкас В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань №12019050770002579 від 02.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2019 року до Жовтневого районного суду м.Маріуполя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиногоий реєстру досудових розслідувань за №12019050770002579 від 02.10.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, розписка обвинуваченого, захисника про їх отримання.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.10.2019 року відносно ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжений ухвалами суду, останній раз до 13.04.2020 року.

При обговоренні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою за вимогами ст.331 КПК України, сторони висловили наступне.

Прокурор вважала за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, є обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, то за наведеним не вбачається за можливе обрати йому більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Черкас В.М. заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисник Черкас В.М. вважав, що немає достатніх підстав для продовження строку тримання під вартою, оскільки у ОСОБА_1 наявне постійне місце проживання, є цивільна дружина, яка була допитана у судовому засіданні та підтвердила, що він буде проживати разом з нею. Крім того, до обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу він виконував обов`язки, передбачені законодавством, з`являвся за першим викликом до слідчого та суду. Також ОСОБА_2 просив врахувати розповсюдження епідемії коронавірусу в Україні.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суддя зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, положення якої визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р/2019 від 25.06.2019.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три років.

Також, при продовженні даного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує практику Європейського суду з прав людини в тій частині, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, тому саме такий запобіжний захід є співмірним у вказаному кримінальному провадженні, при цьому продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З урахування наведеного, заслухавши думку всіх учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання піж вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню. На теперішній час існує доцільність продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_1 під вартою, так як він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, імовірну можливість впливати на свідків, продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який офіційно не працює, раніше судимий, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні корисливого злочину проти власності, та приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 06 червня 2020 року включно.

Крім того, відповідно ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчинені тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя суду від 19 грудня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 визначено розмір застави у сумі 57 630 грн, на теперішній час, враховуючи наведені обвинуваченим та захисником обставини, суд вважає за можливе зменшити розмір застави до 43 000 (сорок три тисячі) гривень, у розумінні ст.182 КПК України вона є достатньою.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 183, 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 днів по 06 червня 2020 року включно.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначеної ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2019 року визначити по 06.06.2020 року. Розмір заставити, визначеної за ухвалою суду від 19.12.2019 року у розмірі 57 630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, змінити на заставу у розмірі 43 000 (сорок три тисячі) гривень.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: П.І. Папаценко