Рішення № 88673438, 31.03.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16775/19

Категорія 62

2/295/3409/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Слюсарчук Н.Ф.

за участю секретаря судового засідання Давиденко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки квартири в натурі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: у користування позивача ОСОБА_1 виділити житлову кімнату площею 15,9 кв.м. разом з балконом 0,9 кв.м.; виділити відповідачу ОСОБА_2 у користування житлову кімнату площею 12,2 кв.м. та лоджію площею 1,5 кв.м.; в загальному користуванні залишити: кухню – 13,7 кв.м., санвузол – 2,7 кв.м., коридор – 7,6 кв.м. В обґрунтування вимог вказано, що квартира АДРЕСА_2 перебувала у спільній частковій власності чотирьох співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , доньки ОСОБА_3 , сина ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про право власності на житло від 21.04.2009 року № 60498. Відповідно до договору дарування від 30.10.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Товянським С.Я., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подарували позивачу кожен по 1/4 частці вищезазначеної квартири, тобто разом 1/2 частину квартири. З урахуванням свідоцтва про право власності та договору дарування, на даний час розмір частки позивача становить 3/4 квартири АДРЕСА_2 . Щодо визначення саме такого порядку користування квартирою позивач посилається на те, що житлова кімната площею 15,9 кв.м. разом з балконом 0,9 кв.м. максимально відповідає частці позивача в праві власності на квартиру.

Відповідач подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила виділити в натурі ОСОБА_2 належну їй частину, що становить 1/4 ід. частки двокімнатної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_3 , відповідно до варіанту виділу частки судовою будівельно-технічною експертизою. В обґрунтування зазначила, що вартість всієї квартири коштує 40000 грн. Отже, пропорційна вартість належної їй 1/4 частки становить 10000 грн. Між сторонами не досягнуто згоди щодо способу виділення їй належної частки, а іншого житла у позивачки за зустрічним позовом немає, тому змушена звернутися до суду про виділення належної їй частки в квартирі.

Від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених в позові.

Відповідач в останнє судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду повідомлялась належним чином.

З урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва № 60498 від 21.04.2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22790904 від 21.05.2009 року про право власності на житло, право спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 належало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в рівних частинах (а.с.5-6).

Зміст договору дарування від 30.10.2019 року свідчить про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали у власність ОСОБА_1 по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1 . (а.с.7)

Як вбачається з витягу №186810880 від 30.10.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 . (а.с.8)

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 належить 3/4 частини спірної квартири, а відповідачу ОСОБА_2 належить 1/4 частина тієї ж квартири.

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , дана квартира складається з двох жилих ізольованих кімнат – 1-а кімната площею 15,9 кв.м., 2-а кімната площею 12,2 кв.м., санвузол площею – 2,7 кв.м., кухня площею – 13,7 кв.м., коридор площею – 7,6 кв.м, балкон площею – 0,9 кв.м. та лоджія площею – 1,5 кв.м. (а.с. 9-10)

На підставі довідки ПП «Нова Крошня ВЖРЕП №4» у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . (а.с.11).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2015 року шлюб між сторонами розірваний. ( а.с.4).

Надані суду висновки будівельно-технічних експертиз сторонами, суд не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що розділити в натурі між співвласниками відповідно до їх часток у праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 не представляється за можливе, однак враховуючи планувальне рішення квартири, розмір ідеальних часток співвласників, суд приходить до висновку про можливість встановити порядок користування квартирою.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно до вимог ст.ст. 317, 319 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

У відповідності до ст. 358 ЦК України співвласники майна можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є у спільній частковій власності, та кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частки спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Із матеріалів справи вбачається, що спірна квартира в багатоквартирному будинку не може бути поділена в натурі шляхом обладнання окремих ізольованих квартир, тому відповідно до положень п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок”, суд зобов`язаний встановити порядок користування нею.

Судом також встановлено, що між сторонами існують неприязні відносини, відповідач створює неможливі умови для проживання позивача, чинить перешкоди в користуванні житлом. Дані обставини підтверджуються змістом копій скарг позивача до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області та відповідей. (а.с.56, 66-67)

В разі, якщо поділ в натурі квартири є неможливим, суд може встановити конкретний порядок користування приміщеннями квартири за наявності позову про це.

Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Згідно п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику по справах за позовами про захист права приватної власності» можливо встановлення порядку користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов та п.6 Постанови №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» у цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор, тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.

За таких обставин, оскільки співвласник квартири вважає за необхідне встановити порядок користування квартирою для реалізації своїх прав щодо власності, можливість встановлення порядку користування регламентовано законодавством, а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити, оскільки виділення в натурі ОСОБА_2 належну частину, що становить 1/4 ід. частки двокімнатної квартири не представляється за можливе.

З урахуванням вищезгаданого, суд визначає порядок користування спірним житлом відповідно до запропонованого позивачем варіанту, згідно якого слід встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 та виділити позивачу ОСОБА_1 житлову кімнату площею 15,9 кв.м. разом з балконом 0,9 кв.м. (на плані позначену цифрою 3), а відповідачу ОСОБА_2 виділити житлову кімнату площею 12,2 кв.м. та лоджію площею 1,5 кв.м. (на плані позначену цифрою 5). Коридор, кухню, санвузол (на плані позначені цифрами 1, 4, 2) залишити у спільному користуванні сторін.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

У відповідності до вищезгаданого, враховуючи відсутність аргументованих заперечень з боку відповідача та наданих доказів у зв`язку з цим, суд визначає порядок користування спірним житлом згідно запропонованого позивачем варіанту, та вважає, що житлові права відповідача при цьому не будуть ущемлятися, позаяк частина жилої площі, яка буде припадати на відповідача є значно більшою ніж розмір її частки у праві власності. При цьому судом враховується розмір житлової площі спірної квартири, що становить 28.1.кв.м та розмір часток кожного із учасників спору : позивача- 21.08 кв.м( 3/4 частини) та відповідача - 7.02 кв.м( 1/4 частина).

Таким чином, права позивача порушені, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню на користь позивача за первісним позовом судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,77, 81, 141, 142, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 358 ЦК України, п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок”, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою – задовольнити.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:

-у користування позивача за первісним позовом ОСОБА_1 виділити житлову кімнату площею 15,9 кв.м. (на плані позначену цифрою 3) разом з балконом 0,9 кв.м.;

-у користування відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 виділити житлову кімнату площею 12,2 кв.м. (на плані позначену цифрою 5) та лоджію площею 1,5 кв.м.;

- у загальному користуванні залишити: кухню – 13,7 кв.м., санвузол – 2,7 кв.м., коридор – 7,6 кв.м. (на плані позначені цифрами 1, 4, 2).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділити в натурі ідеальної частки квартири – відмовити.

Рішення може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сила після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Н.Ф. Слюсарчук