Рішення № 88672138, 09.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2020Справа № 910/1558/20

За позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 9 844, 17 грн

Суддя Карабань Я.А.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 9 844, 17 грн збитків, які виникли в зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні за залізничною накладною №41493107.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.611, 909, 920, 924 ЦК України, ст. 224, 307, 314 ГК України, ст. 113, 114, 115 Статуту залізниць України, обґрунтовані незбереженням відповідачем при перевезенні вантажу залізничними вагонами № 53602645 та № 56177447 за залізничною накладною № 41493107 від 07.08.2019, що зафіксовано в комерційних актах, складених на станціях "Асланове" Донецької залізниці за результатами перевірки кількості та маси вантажу у зазначених вагонах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/1558/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

05.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. З огляду на те, що позивач додав до позовної заяви рахунок (інвойс) № 1207-1 від 12.07.2019, виданий не відправником, а іншою особою, таким чином позовні вимоги не підлягають задоволенню.

13.03.2020 та 16.03.2020 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшли відповіді на відзив, в яких останній надав свої заперечення на відзив та зазначив, що рахунок видано не вантажовідправником, а іншою особою, у зв`язку з тим, що ТОВ «Метінвест-Шіппінг» є експедитором і зобов`язується від свого імені виконувати доручення клієнта по організації перевезень вантажів залізничним транспортом, що підтверджується доданим до позовної заяви договором №BASIS-ILYCH 01-19 від 03.07.2019.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

14.02.2018 між позивачем (вантажовідправник, одержувач, платник) та відповідачем (перевізник) укладено договір про надання послуг № 00039/ЦТЛ-2018, предметом якого відповідно до п. 1.1. договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією та перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.1.2 договору, за цим договором перевізник зобов`язався доставити прийнятий до перевезення вантаж у пункт призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а замовник - сплатити за перевезення вантажу та надані послуги, що пов`язані за цим перевезенням.

03.07.2019 між BASIS Trade AG (далі - продавець) та ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - покупець) укладено контракт №BASIS-ILYSCH 01-19, за змістом якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти поставку та оплатити товар, із описом, якістю, кількістю та за ціною вказаною в даному контракту.

06.08.2019 ТОВ "Метінвест-Шіппінг" зі станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці, як вантажовідправник, який є експедитором з перевезення вантажів залізничним транспортом згідно договору №МШ 1-01/13ЖД/180 від 01.01.2013 укладеного з позивачем, за накладною №41493107 від 07.08.2019 відправив позивачу на станцію Асланове Донецької залізниці вантаж, а саме вугілля антрацит марки АС (6-13) насипом, код вантажу ГНГ 27011110, ЕТСНГ 161016, маркований вапном.

09.08.2019 на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було перевірено кількість та масу вантажу, що зазначений в накладній №41493107, та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена в цій накладній по вагонам № 53602645 та № 56177447, про що зроблено відповідну відмітку в накладній та складено комерційні акти на підставі ст. 129 Статуту Залізниць та п. 2 Правил складання актів (затв. наказом Мінтранспорту України від 28 травня 2002 р. N 334), а саме:

1) у комерційному акті № 485002/836 зазначено, що комісією проводилось контрольне зважування вагону № 53602645 і його огляд та встановлено, що завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 500 мм; поверхню вантажу марковано вапном. За рухом поїзда, з правого боку над 1-4 люками наявна виїмка розміром 5500мм*1900*350 мм в глибину вагона, що відповідає подорожньому акту загальної форми № 12161 від 07.08.2019 станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу не виявлено. Переважування вантажу проводилося в присутності заст. ДС ОСОБА_1 , аг. ком. ОСОБА_2 , пр.сд.к-та ОСОБА_3 , вагара к-та ОСОБА_4 на 150 т електронних тензометричних вагах № 17 ст. Рудна з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні зазначеного вагону недостача вантажу підтвердилася. Завідуючий вантажним двором відсутній по штату.

Відповідно до розділу «Ґ» комерційного акту № 485002/836 встановлено, що на підставі акту загальної форми № 12161 від 07.08.2019 на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці здійснювалася комісійне переважування вагону № 53602645 за відправкою, зазначеною на лицьовій стороні акту. За документами зазначено вантаж вугілля антрацит, насипом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150т): брутто - не зазначено, тара 23 800 кг, нетто - 67 900 кг. При переважуванні виявлено: брутто - 89 600 кг, тара - 23 800 кг, нетто - 65 800 кг, що менше документа на 2 100 кг.

2) у комерційному акті № 485002/837 зазначено, що комісією проводилось контрольне зважування вагону № 56177447 і його огляд та встановлено, що завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 400 мм; поверхню вантажу марковано вапном, згідно накладної, фактично слабо маркована, в районі виїмки маркування відсутнє. За рухом поїзда, з правого боку над 1-2 люками наявна виїмка розміром 3500мм*1200*400 мм в глибину вагона, що відповідає подорожньому акту загальної форми № 12162 від 07.08.2019 станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу не виявлено. Переважування вантажу проводилося в присутності заст. ДС ОСОБА_1 , аг. ком. ОСОБА_2 , пр.сд.к-та ОСОБА_3 , вагара к-та ОСОБА_4 на 150 т електронних тензометричних вагах № 17 ст. Рудна з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні зазначеного вагону недостача вантажу підтвердилася. Завідуючий вантажним двором відсутній по штату.

Відповідно до розділу «Ґ» комерційного акту № 485002/837 встановлено, що на підставі акту загальної форми № 12162 від 07.08.2019 на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці здійснювалася комісійне переважування вагону № 56177447 за відправкою, зазначеною на лицьовій стороні акту. За документами зазначено вантаж вугілля антрацит, насипом. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150т): брутто - не зазначено, тара 22 300 кг, нетто - 67 450 кг. При переважуванні виявлено: брутто - 88 000 кг, тара - 22 300 кг, нетто - 65 700 кг, що менше документа на 1 750 кг.

Судом вказані комерційні акти досліджено та встановлено, що вони оформлені належним чином з дотриманням вимог указаних Правил складення актів.

Згідно з частиною 2 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до частини 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 3 статті 314 ГК України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (статті 113, 114 Статуту залізниць України).

За приписами статті 22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Здійснивши перевірку розрахунку, наданого позивачем заявленої до стягнення суми збитків, суд дійшов висновку, що позивачем правильно застосовано норму природної втрати вантажу в розмірі 1% з наступних підстав.

Згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, у графі 20 накладної зазначається найменування вантажу та його відмінні ознаки (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді).

У спірній накладній в пункті 20 зазначено «вугілля антрацит, насипом». Жодних відміток щодо прийняття вантажу у вологому стані накладні не містять. Антрацит - мінеральне паливо, до якого, згідно Правил видачі вантажів застосовується норма природної втрати вантажу 1%.

Розрахунок вартості нестачі вантажу, наведений позивачем у позові, судом перевірено, визнано обґрунтованим та арифметично вірним, зокрема позивачем було враховано норми недостачі, передбачені Правилами видачі вантажів (затв. наказом Мінтранспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644) та вартість нестачі обраховано без перевищення розміру нестачі вказаної у комерційних актах.

Вартість недостачі вантажу є доведеною наступними документами в сукупності: рахунком №1207-1 від 12.07.2019 (містить посилання на договір поставки товару), платіжними дорученнями №4500071965 від 09.08.2019, №4500071732 від 12.08.2019, №4500071611 від 14.08.2019, №4500072105 від 15.08.2019, №4500072599 від 16.08.2019, №4500073586 від 20.08.2019, №4500069233 від 21.08.2019 (містить посилання на договір поставки товару), реєстрами оплачуваних рахунків до платіжних доручень №4500071965 від 09.08.2019, №4500071732 від 12.08.2019, №4500071611 від 14.08.2019, №4500072105 від 15.08.2019, №4500072599 від 16.08.2019, №4500073586 від 20.08.2019, №4500069233 від 21.08.2019 (містять посилання на оплату за рахунком №1207-1 від 12.07.2019).

Отже, за розрахунком позивача, який не спростований відповідачем, що перевірений та визнаний обґрунтованим судом, загальна сума недостачі складає 9 844, 17 грн.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, щодо того, що позивачем не було доведено наявність понесених збитків оскільки не надано документів на підтвердження оплати спірного вантажу, суд зазначає наступне.

Положення статті 115 Статуту залізниць України не визначають вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати вартість вантажу. Відтак, вказані обставини можуть бути встановлені судом за допомогою наданих позивачем доказів. За висновками суду, рахунок, який складений саме власником товару (BASIS Trade AG), є належним та допустимим доказом, що підтверджує вартість відправленого вантажу, оскільки ТОВ «Метінвест-Шіппінг» є лише експедитором та здійснює організацію перевезень залізничним транспортом на території України і не має права виставляти рахунки від імені BASIS Trade AG.

Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах №4500071965 від 09.08.2019, №4500071732 від 12.08.2019, №4500071611 від 14.08.2019, №4500072105 від 15.08.2019, №4500072599 від 16.08.2019, №4500073586 від 20.08.2019, №4500069233 від 21.08.2019, що підтверджує здійснення позивачем оплати рахунку №1207-1 від 12.07.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості в розмірі 9 844, 17 грн, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Підсумовуючи викладені судом вище обставини та факти, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 102, 00 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Крім того, у прохальній частині позову позивач просив стягнути з відповідача 1 674, 94 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи долучено копію договору про надання юридичних послуг № 845 від 30.03.2018, додаткову угоду №26 від 09.12.2019 до зазначеного договору, рішення №2 від 07.03.2018 про прийняття до складу учасників Адвокатського об`єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога» Щербакової Наталії Владиславівни, довіреність №6 від 02.01.2020 та попередній рахунок суми судових витрат, які поніс та очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи.

Так, відповідно до п. 5.3. договору про надання юридичних послуг, оплата послуг здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі актів надання послуг та рахунків, наданих адвокатським об`єднанням.

В той же час, позивачем не надано жодних доказів понесення витрат на правову допомогу, зокрема, позивачем не надано ні актів надання послуг, виконаних адвокатом, ні рахунків, передбачених договором про надання юридичних послуг № 845 від 30.03.2018, тобто належних та допустимих доказів надання та понесення витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем не підтверджено понесення витрат на правову допомогу, у суду відсутні підстави для покладення на відповідача 1 674, 94 грн витрат на правову допомогу, які заявлені в попередньому орієнтовному розрахунку позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код: 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1, ідентифікаційний код 00191129) суму збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 9 844 (дев`ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн 17 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань