Рішення № 88672052, 07.04.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/7/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2020 справа № 908/224/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/224/20

за позовом приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Розвиток-СВ” (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/бул. Парковий, буд. 1/2, оф. 36)

про стягнення 31726,05 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Розвиток-СВ” 31726,05 пені за несвоєчасне вивезення металобрухту згідно договору № 09/3249-18 від 21.12.2018.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020 справу № 908/224/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 07.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/224/20, присвоєно справі номер провадження 18/7/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Відповідачу запропоновано, відповідно до ст. 165 ГПК України, надати в строк не пізніше 28.02.2020 відзив на позовну заяву і докази в його обґрунтування.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 09.03.2020 (з урахуванням того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний день).

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 07.04.2020.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 07.04.2020.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що господарські відносини сторін врегульовані договором № 09/3249-18 від 21.12.2018, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача металобрухт чорних металів за номенклатурою згідно з цим договором, а покупець зобов`язався прийняти металобрухт за кількістю згідно Додатку № 1 до цього договору. Порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо дотримання строків вивезення металобрухту, визначеного п. 5.7 договору (100 календарних днів з моменту підписання договору), за доводами позивача, є підставою для покладення на нього відповідальності у вигляді передбаченої п. 7.3 договору пені. Посилаючись на приписи ст.ст. 610-612 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 216, 218, 222, 230, 231 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 13.02.2020 та повноважному представника відповідача 11.02.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 07.02.2020 у справі № 908/224/20 відповідачу запропоновано подати відзив у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 27.02.2020. Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Суд приймає до уваги встановлений згідно постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 карантин та внесення 30.03.2020 у зв`язку з цим змін до законодавчих актів України, в тому числі ГПК України, щодо продовження строків. Разом з тим, враховуючи наявність доказів вручення представнику відповідача копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та сплив строку на надання відзиву відповідачем 27.02.2020, ще до початку карантину, а також відсутність з боку сторін жодних заяв щодо розгляду справи, підстави для продовження процесуального строку на строк дії такого карантину відсутні.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством “Національна енергетична компанія “Укренерго”, яке реорганізоване у приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” (постачальник, позивач у справі), та товариством з обмеженою відповідальністю “Розвиток-СВ” (покупець, відповідач) 21.12.2018 укладено договір №09/3249-18 (надалі – Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця брухт чорних металів за номенклатурою згідно з цим договором (далі – металобрухт), що утворився у ВП “Південно-Західна електроенергетична система” ДП “НЕК “Укренерго” (в результаті списання їх активів) та обліковується на балансі такого відокремленого підрозділу, а покупець зобов`язався приймати товар за кількістю, зазначеною у Додатку № 1 до цього договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору металобрухт приймають за масою, кількістю, місцезнаходженням згідно з Додатком № 1 до цього договору.

За визначенням п. 3.2 Договору, поставка металобрухту здійснюється партіями за цінами проведеного аукціону, які наведені у Додатку № 1.

Згідно п. 5.1 Договору поставка металобрухту здійснюється на умовах вивозу його покупцем з місця розміщення металобрухту, окремими партіями, транспортом та за рахунок покупця, включаючи всі витрати, пов`язані з транспортуванням металобрухту, навантаженням, розвантаженням, а також будь-які інші витрати, пов`язані з виконанням покупцем своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору передача покупцю металобрухту проводиться після здійснення ним оплати згідно з п. 4.1.1 цього договору на підставі тристоронніх актів приймання-передачі металобрухту, які підписуються уповноваженими представниками сторін (двома представниками з боку постачальника: АУ ДП «НЕК «Укренерго» та ВП «Південно-Західна електроенергетична система» і одним представником з боку покупця). Вантажовідправником за цим договором є балансоутримувач металобрухту – ВП «Південно-Західна електроенергетична система».

Кожна поставка оформляється вантажовідправником відповідним пакетом документів, а саме: акт приймання-передачі; товарно-транспортна накладна та видаткова накладна, виписана відповідно до нормативно-правових актів, які діють в Україні; довіреність (п. 5.5 Договору).

Датою поставки металобрухту є дата, що вказана в акті приймання-передачі металобрухту (п. 5.6 Договору).

У відповідності до п. 5.7 Договору покупець зобов`язався вивезти металобрухт на протязі 70 календарних днів з моменту підписання договору.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі порушення умов договору щодо строків вивезення металобрухту покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення.

Відповідно до п. 10.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2019, а в частині проведення розрахунків та виконання зобов`язань, передбачених цим договором – до повного їх виконання.

Сторони до договору підписали (уклали) Додаток № 1, в якому визначили найменування товару (металобрухт чорний), його кількість, ціну за одиницю та загальну вартість тощо.

Додатковою угодою № 1 від 29.03.2019 сторони виклали пункт 5.7 Договору в іншій редакції, визначивши, що покупець зобов`язаний вивезти металобрухт на протязі 100 календарних днів з моменту підписання договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято металобрухт за договором № 09/3249-18 від 21.12.2018 за наступними актами приймання-передачі:

- № 1 від 25.01.2019 на суму 104562,23 грн. без ПДВ;

- № 2 від 31.01.2019 на суму 119476,14 грн. без ПДВ;

- № 3 від 22.02.2019 на суму 116076,01 грн. без ПДВ;

- № 4 від 06.03.2019 на суму 128215,24 грн. без ПДВ;

- № 5 від 14.03.2019 на суму 25725,50 грн. без ПДВ;

- № 6 від 14.03.2019 на суму 61031,88 грн. без ПДВ;

- № 7 від 31.05.2019 на суму 40239,67 грн. без ПДВ;

- № 8 від 04.06.2019 на суму 51235,93 грн. без ПДВ;

- № 9 від 07.06.2019 на суму 9727,32 грн. без ПДВ.

У зв`язку з несвоєчасним вивезенням після настання строку виконання зобов`язання (100 календарних днів з моменту підписання договору) металобрухту за актами приймання-передачі №№ 7, 8, 9, позивачем на адресу відповідача 24.09.2019 направлено претензію №01/36887 від 23.09.2019 про сплату 31726,05 грн. пені на підставі п. 7.3 договору.

Відповідач у відповіді на претензію вих. № 139 від 30.10.2019 вказав на укладення сторонами трьох аналогічних договорів та належне виконання ним умов цих договорів щодо оплати брухту чорних і кольорових металів, проте, продовженого строку на вивезення товару було недостатнім для повного виконання зобов`язання через тривалість несприятливих погодних умов. Відповідач фактично визнав порушення строків вивезення товару та просив про зменшення розміру пені до суми 5000,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо дотримання строків вивезення металобрухту стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором № 09/3249-18 від 21.12.2019.

Частиною 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк вивезення металобрухту визначено у п 5.7 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.03.2019): на протязі 100 календарних днів з моменту підписання договору. Зважаючи на підписання договору 21.12.2018, перебіг строку виконання зобов`язання розпочався 22.12.2018 та закінчився 31.03.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наданими позивачем до матеріалів позовної заяви актами приймання-передачі №№1-9 за період з 25.01.2019 по 07.06.2019 підтверджується, що після настання строку виконання зобов`язання – 31.03.2019 металобрухт за актами приймання-передачі №№ 7, 8, 9 на загальну суму 101202,92 грн. є несвоєчасно вивезеним.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несвоєчасності вивезення металобрухту на суму 101202,92 грн. є доведеним.

За порушення виконання відповідачем зобов`язання щодо дотримання строків вивезення металобрухту позивач, посилаючись на умови п. 7.3 Договору нарахував відповідачу та просить стягнути 31726,05 грн. пені.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Верховний Суд України зазначив у постановах від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.2010 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Позивачем вимога про стягнення 31725,05 грн. пені за загальний період з 01.04.2019 по 06.06.2019 заявлена на підставі п. 7.3 Договору, яким передбачено сплату покупцем постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” суд визнав його правильним:

- за актом приймання-передачі № 7 від 31.05.2019 на суму 40239,67 грн. прострочення виконання зобов`язання щодо вивезення металобрухту становить 60 календарних днів, пеня складає 12071,90 грн. (40239,67 грн. х 0,5% х 60);

- за актом приймання-передачі № 8 від 04.06.2019 на суму 51235,93 грн. прострочення виконання зобов`язання щодо вивезення металобрухту становить 64 календарних днів, пеня складає 16395,50 грн. (51235,93 грн. х 0,5% х 64);

- за актом приймання-передачі № 9 від 07.06.2019 на суму 9727,32 грн. прострочення виконання зобов`язання щодо вивезення металобрухту становить 67 календарних днів, пеня складає 3258,65 грн. (9727,32 грн. х 0,5% х 67).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Прострочення виконання зобов`язання щодо дотримання строків вивезення металобрухту у відповідача виникло після 31.03.2019, відповідно, період нарахування пені починається 01.04.2019 (перший робочий день після настання строку) та закінчується датою, що передує даті відповідного вивезення металобрухту.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання умов Договору щодо своєчасного виконання зобов`язань по вивезенню металобрухту не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Розвиток-СВ” 31726,05 грн. пені в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Розвиток-СВ” (69006, м.Запоріжжя, вул. Незалежної України/бул. Парковий, буд. 1/2, оф. 36; ідентифікаційний код 40745516) на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) 31726,05 грн. (тридцять одну тисячу сімсот двадцять шість грн. 05 коп.) пені за несвоєчасне вивезення металобрухту згідно договору № 09/3249-18 від 21.12.2018 та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 09.04.2020.

Суддя В.В. Левкут