Рішення № 88664058, 03.04.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8718/18

Провадження № 2/643/282/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2020 Московський районний суд міста Харкова у складі: головуючої судді- Букреєвої І.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 70 244 грн. 81 коп. у відшкодування сплаченого страхового відшкодування та 1 762 грн. судового збору. У обгрунтування позову навів наступне. 12 травня 2015 року біля 19 год. у м.Харкові на вул.Салтівське шосе,155/93 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів « Ява» з державним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та « Volkswagen Polo » , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова у справі 645/5182/15-ц від 07.11.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.124 КУпАП . Потерпілому ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування у розмірі 70 244 грн.81 коп. страховою компанією « УНІКА». Посилаючись на ст.188 ЦК України , просить стягнути збитки з винної особи . Цивільна відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована.

Ухвалою суду від 27.09.2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала про відкриття провадження по справі, копія позовної заяви з додатками були направлені відповідачу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву , в якому зазначив наступне. Адміністративна справа , розпочата у відношенні нього була закрита за спливом строків давності , винним себе не вважає, ДТП сталося внаслідок грубої необережності самого позивача, а тому просить у позові відмовити. Крім того , просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача, перебіг якого розпочався в день ДТП, про яке було сповіщено позивача. ( а.с.66-76)

У відповідності до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню .

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

12 травня 2015 року біля 19 год. у м.Харкові на вул.Салтівське шосе,155/93 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів « Ява» з державним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та « Volkswagen Polo » , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова у справі 645/5182/15-ц від 07.11.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення , передбаченого ст.124 КУпАП . Потерпілому ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування у розмірі 70 244 грн.81 коп. страховою компанією « УНІКА».

19 лютого 2015 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА » та ОСОБА_2 був укладений договір страхування транспортних засобів, предметом якого є страхування автомобіля « Volkswagen Polo » , державний номер НОМЕР_2 .

До ПрАТ СК «УНІКА» звернувся потерпілий ОСОБА_2 із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору ( а.с.13 )

Позивач посилається, що на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку, звіту здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 70 244,81 грн.(а.с.15-37)

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень до страховика, в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, 12 травня 2015 року в м. Харкові трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля « Volkswagen Polo » , державний номер НОМЕР_2 та мотоциклом « Ява» , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Таким чином, у даному випадку виникло декілька видів зобов`язань, саме: деліктне зобов`язання між потерпілим ОСОБА_2 та завдавачем шкоди - відповідачем ОСОБА_1 - із завдання шкоди внаслідок ДТП та договірне зобов`язання між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (страховик) і власником автомобіля « Volkswagen Polo » , державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 (страхувальник) - за договором добровільного страхування наземного транспорту КАСКО від 19 лютого 2015 року.

Як на підставу своїх позовних вимог приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» посилалась на те, що нею було виплачено страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 19 лютого 2015 року.

Враховуючи викладене, відносини виникли між позивачем та завдавачем шкоди, відсутність договору страхування цивільої відповідальності не впливає на виплату страхового відшкодування, тому що виплата проводилась за договором добровільного страхування майна згідно норм чинного законодавства. Таким чином, позов подано на підставі вимог статей 993 ЦК України, 27 Закону України «Про страхування» в порядку суброгації у зв`язку з виплатою страховою компанією на користь потерпілої страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який є в матеріалах справи. (а.с.10).

За таких обставин, обставини про те, чи укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності між ОСОБА_1 та страховою компанією не підлягають встановленню як такі, що не стосуються предмета доказування у даній справі, оскільки предметом позову є виплата страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування КАСКО.

З огляду на викладене вбачається, що позивачем правильно визначено характер спірних правовідносин в частині вимог до відповідача, оскільки в даному випадку наявний перехід існуючого права вимоги від страхувальника до страховика, який здійснив виплату страхового відшкодування, до відповідача - заподіювача шкоди.

Суд також ураховує, що згідно з постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.11.2016 під час розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за фактом ДТП була призначена транспортно-трасологічна судова експертиза та автотехнічної експертизи №10124/12947 від 28.01.2016 року. У відповідності до висновків якої, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України та, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоді. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій мотоциклу «Ява» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія мотоциклу «ЯВА» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України та, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку судової авто технічної експертизи №3572 від 28.07.2016 року, якщо час, який пройшов з моменту початку маневру лівого повороту автомобіля «Фольксваген» в полі зору водія ОСОБА_2 складав 3 с, то в даній дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла «Ява» ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Фольксваген», шляхом виконання ним вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

Проте до відповідальності ОСОБА_1 притягнутий не був внаслідок закінчення встановленого ст. 38 КУпАП тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності, і провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було закрите на підставі п.7 ст.247 КУпАП (а.с. 5).

Верховний Суд у своїх постановах від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16 та від 16.04.2019 у справі № 927/623/18 зробив висновок, що з правового аналізу п.7 ч.247 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Вказаний висновок спростовує доводи відповідача про недоведеність його вини у скоєнні ДТП 12.05.2015.

Частинами 1 - 4 ст. 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню , судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 141, 263-266, 272-273, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533, м.Київ, вул.Саксаганського, 70А) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 70 244 грн.81 коп. та судового збору у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м.Харкова.

Суддя І.А. Букреєва