Ухвала суду № 88663444, 03.04.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

03 квітня 2020 року Справа № 638/3500/20

Провадження № 2-з/638/194/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"3" квітня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Цвіри Д.М.,

при секретарі – Тітовій М.О.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.04.2020р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.

Позивач разом з позовною заявою звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить з метою забезпечення позову накласти арешт на житлові приміщення першого поверху № 4-1-4-7, загальною площею 59, 1 кв.м. у житловому приміщенні будинку літера «А-16», за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.

В заяві позивач вказує, що нежитлові приміщення першого поверху № 4-1-4-7, загальною площею 59,1 кв.м. у житловому приміщенні будинку літера «А-16», за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана в іпотеку у якості забезпечення належного виконання зобов`язання за Кредитним договором № 838/11-27/37/8-001 від 06.03.2008р.

Позивач вказує в заяві про те, що йому стало відомо, що дане нерухоме майно було реалізовано без дозволу позивача та є підстави вважати, що дана іпотека, без згоди позивача може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

В свою чергу судом при розгляду заяви про забезпечення позову не встановлено об`єктивної можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, саме лише посилання в заяві на реалізацію майна або потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Д.М. Цвіра