Ухвала суду № 88657167, 08.04.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1200/20

Провадження № 1-кс/175/302/20

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді – Новік Л.М.

при секретарі – Сапай О.Г.

за участю:

прокурора – Ігнатенка О.В.

захисника – Пінчук Л.Л.

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Литвин А.С. погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № Ігнатенко О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Вознесенськ, Мелітопольського району, Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, маючого на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працюючого, не військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019040440000846 від 25.06.2019 року за ч. 3 ст. 186 КК України відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.

Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, 08 квітня 2020 року є підпис підозрюваного про вручення зазначених документів.

Підозрюваний прибув до зали суду самостійно.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 25.06.2019 року приблизно о 00:30 годині ОСОБА_1 разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою проходив повз будинок АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_2 . У вказаний час у ОСОБА_1 та невстановленої в ході досудового розслідування особи раптово виник умисел направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна, яке знаходилось у приміщенні будинку за вищевказаною адресою, з метою його подальшої реалізації та отримання грошової винагороди.

Після чого, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, діючи умисно, з корисних мотивів, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, і вони діють таємно, перелізли через паркан на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .

Далі, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, за допомогою металевого лому, який ОСОБА_1 мав при собі, зламав замок на дверях веранди будинку за вищевказаною адресою та разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою ввійшов у приміщення веранди, де вони побачили відчинене вікно з захисною сіткою. Після чого, ОСОБА_1 за допомогою ножа, який він мав при собі, розрізав захисну сітку на відчиненому вікні та діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, вони потрапили до будинку. Перебуваючи у приміщенні будинку ОСОБА_1 разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою, за допомогою ліхтарів, які мали при собі, почали оглядати речі та виявили на кухні гаманець з грошовими коштами і ноутбук, які визначили як об`єкт свого злочинного посягання. Однак, під час вчинення злочину ОСОБА_1 та невстановлена під час досудового розслідування особа, були помічені у приміщенні кухні мешканкою будинку ОСОБА_2 , яка з метою припинення злочину почала кричати. При цьому ОСОБА_1 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, розуміючи, що їх дії помічені сторонньою особою, діючи за попередньою змовою, продовжили вчиняти умисні дії, спрямовані вже на відкрите заволодіння чужим майном поєднаного з проникненням у житло. ОСОБА_1 взяв ноутбук«Lenovo» моделі «ideapad 110-15 ІBR» та зарядний пристрій від нього, а невстановлена під час досудового розслідування особа – гаманець з грошовими коштами у сумі 600 гривен, після чого з місця вчинення злочину зникли.

Таким чином, ОСОБА_1 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в зазначений час та у зазначеному місці вчинили відкрите викрадення майна, а саме ноутбук «Lenovo» моделі «ideapad 110-15 ІBR», вартістю згідно висновку експерта 5 889, 05 гривень НБУ та грошових коштів в сумі 600 гривень НБУ, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у відкритому викраданні чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у житло, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час проведення досудового розслідування, встановлено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчиняти інше кримінальне правопорушення, п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, йому можливе призначення покарання у виді позбавлення волі до 8 років, та намагаючись ухилитись від можливого призначення реальної міри покарання, ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування або суду. Крім того ОСОБА_1 , ніде не працює та офіційного джерела доходу не має що свідчить про наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав.

Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання вважає, що можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у вигляді домашнього арешту, оскільки ризики прокурором не доведені.

Підозрюваний вину у вчиненні злочину визнав, пояснив, що особу з якою вчиняв злочин він не знає, весь цей час з дружиною перебував у Красноармейську, просив обрати домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Встановлено, що 25.06.2019 р., відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, були внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019040440000846, за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст.186 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

08.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.186 КК України.

Слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.186 КК України.

Також вважає, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_1 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м`якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначеним ризикам, з особистою порукою до суду ніхто не звертався.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 42040,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Відповідно до ч.1ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Литвин А.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, а саме до 06 червня 2020 року.

Для забезпечення виконання обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити йому заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідає сумі 42040,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок:

Одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача МФО 820172, Рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва

Призначення платежу:

- застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), постанова (Дніпропетровського районного суду №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;

- частка майна по справі №____(номер справи) Дніпропетровського районного суду.

У разі внесення підозрюваним визначеного розміру застави, покласти на ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків:

прибувати до слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області, а також прокурора, суду за кожним викликом;

не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Підозрюваний звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.

Дата закінчення дії ухвали 06 червня 2020 року.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського РВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Литвин А.С.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Л.М. Новік