Постанова № 8865262, 02.02.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа №2а-2533/09

Категорія 6.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Рубей К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області до ДП «Антрацит» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року позивач УПФ України в м. Антрациті Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ДП «Антрацит», в якому послався, що відповідач у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії. У відповідності з Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення» відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві витрати на виплату та доставку таких пенсій, однак, відповідач свій обов'язок у повному обсязі не виконує, за період з 01.12.2005 року по 30.06.2008 року виникла заборгованість, яка станом на 01.07.2008 року склала 485105, 93 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на його користь.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, просив задовольнити вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 1 і 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100% об'єкта оподаткування.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. N 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за N 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що відповідач ДП «Антрацит» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пенсії, призначені на пільгових умовах за Списком № 2, у період з 01.12.2005 року по 30.06.2008 року.

Витрати позивача на виплату та доставку зазначених пенсій станом на 01.07.2008 року склали 485105, 93 грн., однак, відповідач свій обов'язок по відшкодуванню вказаної суми витрат не виконав, внаслідок чого на цю суму створилася заборгованість.

Вказані обставини підтверджуються розрахунком суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, довідкою ЄДРПОУ, заявою про реєстрацію в УПФУ, свідоцтвом про реєстрацію, актом перевірки сплати страхових внесків, актом звірення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Антрацит», розташованого за адресою: Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, код ЄДРПОУ 32226065, на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області, розташованого за адресою: Луганська область, м. Антрацит, вул. Радянська, 19, код ЄДРПОУ 21792353, суму витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах у розмірі 485105 грн. 93 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.