Ухвала суду № 88649888, 03.04.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

03.04.2020 Справа №607/5739/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року

Справа № 607/5739/20

Провадження № 1кс/607/2622/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при секретарі судового засідання Бойко І.І., за участю прокурора відділу прокуратури Тернопільської області Матієк Л.Г., слідчого Крутого Р.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника - адвоката Катрук Є.А., розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Крутого Р.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Матієк Л.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Грозний, Російська Федерація Республіка Чечня, громадянина Росії, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Крутий Р.О., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Матієк Л.Г., звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження за № 42020210000000009 від 21 січня 2020 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020210000000009 від 21 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в грудні 2019 року у ОСОБА_2 виник умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , шляхом їх вимагання з погрозами спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

У грудні 2019 року, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 та повідомив йому про те, що ОСОБА_3 не повертає йому грошовий борг та попросив посприяти в його поверненні. На пропозицію ОСОБА_2 , ОСОБА_1 погодився.

17 березня 2020 року ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , після досягнення домовленості на вчинення злочину, близько 12.00 години, неподалік торгового центру «Торба», що по вул.Стуса в м. Тернопіль, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, пред`явили ОСОБА_3 завідомо протиправну вимогу передати їм грошові кошти в сумі 7500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 17.03.2020, становить 198 900 гривень.

При цьому, ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_1 , в присутності ОСОБА_4 , став погрожувати ОСОБА_3 спричиненням тяжких тілесних ушкоджень йому та членам його сім`ї в разі не передачі вищевказаної суми грошових коштів. Під час зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зменшили розмір суми коштів, що вимагалася, та пред`явили йому завідомо протиправну вимогу передати їм грошові кошти в сумі 3500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 17.03.2020, становить 92 820 гривень

26 березня 2020 року ОСОБА_2 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , зателефонував та призначив йому зустріч біля торгового центру «Торба», що по вул. Стуса в м. Тернополі.

01 квітня 2020 року біля 12.00 години ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_1 , умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого зустрілися із ОСОБА_3 навпроти торгового центру «Торба», що по вулиці Стуса, 1, в м. Тернополі, де разом із ОСОБА_2 отримали від ОСОБА_3 грошові кошти, які в нього вимагалися, а саме 400 доларів США та заздалегідь виготовлені несправжні (імітаційні) засоби у вигляді банківських банкнот доларів США на загальну суму 3100 (три тисячі сто) доларів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.04.2020, становить 96 705 гривень.

Під час отримання коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були затримані на місці події працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, слідчий вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто у вимаганні, а саме вимога передачі чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

02 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

З врахуванням наведеного, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, які у сукупності вказують на неможливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з мотивів, у ньому наведених та просили його задовольнити. Прокурор Матієк Л.Г. зазначила, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. З врахуванням наявності із сторони підозрюваного погроз про застосування насильства, зазначила про наявність підстав для не визначення розміру застави.

Захисник-адвокат Катрук Є.А. заперечив з приводу клопотання слідчого. Вважає, що прокурором та слідчим не доведено належними та достатніми доказами наявність ризиків, а також відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання. При цьому, наявність громадянства РФ не є беззаперечним доказом на підтвердження ризику переховування від слідства та суду.

Крім цього, просив врахувати, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання на території України, зокрема орендує кімнату по АДРЕСА_1 . На утриманні ОСОБА_1 є непрацездатна матір, яка хворіє гепатитом С та цирозом печінки, а також двоє неповнолітніх дітей, 2011 та 2015 року народження .

Посилаючись на наведене та те, що інший більш м`який запобіжний захід забезпечить належну поведінку ОСОБА_1 , просив відмовити у клопотанні слідчого та застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника .

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020210000000009 від 21 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

01 квітня 2020 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України

02 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, яке є тяжким злочином, санкція статті якого передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим т а прокурором доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_3 від 20.01.2020 року про те, що у грудні 2019 року ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 здійснювали у нього вимагання коштів;

- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_3 від 30.03 та 02.04.2020 року про те, що в період з грудня 2019 року по квітень 2020 року ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 неодноразово протиправно вимагали в нього з погрозами спричинення тяжких тілесних ушкоджень грошові кошти в користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 30.03.2020 року, яка повідомила, що 17 березня 2020 року вона стала свідком зустрічі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 біля торгового центру «ТОРБА». ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимагали з погрозами заподіяння тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 7500 доларів США. Також,

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 01.04.2020 року, яка повідомила, що 01 квітня 2020 року вона стала свідком зустрічі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 біля торгового центру «ТОРБА», під час якої ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3500 доларів США.

- протоколом огляду місця події від 01 квітня 2020 року за адресою: м. Тернопіль, вул. Василя Стуса, 1 навпроти торгового центру «ТОРБА», під час якого виявлено передані ОСОБА_3 ОСОБА_1 для ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 400 доларів США та заздалегідь виготовлені несправжні (імітаційні) засоби у вигляді банківських банкнот доларів США на загальну суму 3100 доларів, а також вищевказаних осіб, які в їх сукупності, в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.

При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане суду повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 189 КК України суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України не є вочевидь необґрунтованою.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті. Суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов"язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватися від органу досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, у тому числі шляхом впливу на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, може впливати на підозрюваного ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 та свідків у даному кримінальному провадженні є те, що він має спільних знайомих та друзів, обізнаний про місце їх знаходження та проживання, тому може здійснювати на них тиск сам або через інших осіб.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він є громадянином РФ, зі слів останнього з 1996 року постійно проживає на території України, має постійне місце проживання в Україні на території Київської області, раніше не притягувався до відповідальності, офіційно не працевлаштований.

Враховуючи вищенаведені обставини, у тому числі вагомість доказів, тяжкість покарання, обставини вчинення злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку незастосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування даний захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Стороною захисту слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

Таким чином, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст.178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , суд вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Докази, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 в умовах СІЗО суду не надані.

Відтак, у клопотанні захисника та підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді застави слід відмовити, з підстав наведених вище.

Крім цього, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з вимогами ч.4 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до відповідальності, його вік, обставини за яких було вчинено злочин та розмір завданої шкоди, і те, що застосування ч.4 ст.186 КПК України є правом, а не обов`язком, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є максимальним розміром для даної категорії злочину, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника Катрука Є.А. та підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Крутого Р.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Матієк Л.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн. (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №42020210000000009 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання паспорт громадянина Російської Федерації, закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон, утриматись від спілкування із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області у даному кримінальному провадженні.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 29 травня 2020 року.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя І.М. Черніцька