Рішення № 88645018, 30.03.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року справа № 580/311/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області та Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправною відмови у видачі паспорта у формі книжечки та зобов`язання видати паспорт у формі книжечки, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби в Черкаській області та Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.02.2020, просить:

- визнати неправомірною відмову Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт у формі книжечки зразка 1994 року, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 07.12.2019 неповнолітня ОСОБА_2 безпосередньо за участю своїх законних представників – батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулась до Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області за видачею паспорту-книжечки зразка 1994 року у зв`язку з ненаданням згоди на обробку її персональних даних та відмовою від отримання ID-картки за релігійними переконаннями. Шполянський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області листом №7133-902/7133.1-19 від 19.12.2019 відмовив ОСОБА_2 у видачі паспорта у формі книжечки зразка 1994 року. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує права її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 .

Відповідач Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області проти позову заперечив. 18.02.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_2 та її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області із заявою у довільній формі, тому заяву було розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян», та надано відповідь із роз`ясненнями щодо оформлення паспорта у формі книжечки. Відтак, у ОСОБА_2 відсутні порушене право чи законний інтерес. Подана ОСОБА_2 та її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заява №113/1/7133-19 від 07.12.2019 за своєю суттю і формою не є підставою для оформлення будь-якого паспорта, в т.ч. паспорта громадянина України зразка 1994 року.

Щодо посилань позивача на постанову Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі зазначив, що у вказаній справі позивач зверталась із заявою про видачу паспорта у формі книжечки у зв`язку із зміною прізвища, натомість у справі, що розглядається, позивач звернулась із заявою про видачу паспорта вперше. Також зазначив, що вказана постанова є актом індивідуальної дії та стосується конкретно визначеної особи.

Щодо права на повагу до приватного життя зазначив, що запровадження єдиної системи реєстрації населення, яка охоплює все населення держави із сучасним рівнем безпеки як персональних даних, так і всіх ідентифікаційних документів з електронним носієм біометричної інформації, є одним із кроків у напрямі гармонізації національного законодавства та чинної практики обліку населення із законодавством та практикою країн Європейського співтовариства, намір щодо приєднання до яких держава Україна офіційно задекларувала в 2010 році. Створення Єдиного державного демографічного реєстру з належним ступенем захисту інформації має на меті не тільки уніфікувати чинні державні реєстри, наповнені персональними даними залежно від сфери правового регулювання і мети їх обробки, сприяти вивченню демографічних процесів та управлінню міграцією населення, а й важливе значення для боротьби з міжнародною злочинністю та для забезпечення національної безпеки держави та охорони громадського порядку в умовах збройної агресії та тимчасової окупації частини території України. Таким чином запровадження нової форми паспорта у формі ID-картки не є обмеженням свободи на вираження своїх поглядів та переконань, не є втручанням в особисте та сімейне життя, оскільки держава має право мати інформацію щодо своїх громадян для захисту суспільної безпеки і порядку. Також для забезпечення збалансування рівня «втручання» в приватне життя шляхом отримання згоди на обробку персональних даних держава на законодавчому рівні передбачила гарантії захисту цих даних у разі їх обробки, в тому числі державними органами, та нормативний принцип притягнення до відповідальності розпорядників інформації у разі їх порушення.

Щодо релігійних переконань зазначив, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для увільнення від своїх обов`язків перед державою або відмови від виконання законів.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

24.02.2020 позивач подала відповідь на відзив, в якій зазначила доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

Згідно свідоцтва про народження від 09.04.2003 ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 .

У зв`язку із досягненням ОСОБА_2 шістнадцятирічного віку, остання та її законні представники – батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Черкаській області, в якій просили: оформити бланк паспорта громадянина України без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та видати ОСОБА_2 виключно у вигляді паспортної книжечки на підставі Закону України №2235-ІІІ від 18.01.2001 «Про громадянство України», форма якої не заборонена діючим законодавством України, а не у формі пластикової картки типу ID-I, форма якої не є паспортом та не є його єдиним зразком. Поставити відмітку реєстрації місця проживання в паспорті – провести реєстрацію громадянства України – внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи. До заяви додані: дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см для оформлення бланку паспорту та копія свідоцтва про народження.

Листом Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області №7133-902/7133.1-19 від 19.12.2019 позивача повідомлено, що відповідно до розділу ІХ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06.06.2019, відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з відсутністю рішення суду, яке зобов`язує видати такий паспорт громадянці ОСОБА_2 .

Вважаючи відмову у видачі паспорта у формі книжечки протиправною, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 5 Закону України “Про громадянство України” від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2235-III постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Таким чином, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача видати неповнолітній дочці позивача паспорт громадянина України у вигляді (формі) книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.

З огляду на суб`єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову, а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).

Так, 19 вересня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено рішення у зразковій справі №806/3265/17.

Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи вказане рішення, зазначила, що ознаками типової справи є:

позивач - фізична особа, який територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;

відповідач - територіальні органи ДМС України;

предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно із п. 21 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.

Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17-а.

Отже, правові висновки Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №806/3265/17-а, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.

У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.

На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було “встановлене законом”), не є “необхідним у демократичному суспільстві”. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді НОМЕР_1 -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі “книжечки”, з огляду на позицію відповідача про те, що видача паспорту можлива лише у формі ID-картки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на отримання паспорту у формі “книжечки”.

Таким чином, суд дійшов висновку визнати протиправною відмову Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в оформленні та видачі неповнолітній дочці позивача паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, що викладена в листі №7133-902/7133.1-19 від 19.12.2019.

Пунктом 3 Постанови №302 визначено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, які підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (бул. Шевченка, 117, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 37852733) в оформленні та видачі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, викладену в листі №7133-902/7133.1-19 від 19.12.2019.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області в особі Шполянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (бул. Шевченка, 117, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 37852733) оформити та видати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий суддя А.В. Руденко