Рішення № 88644357, 06.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року справа № 580/3382/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2019 №UA500000/2019/000500/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500650/20019/01270.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з метою митного оформлення транспортного засобу марки Mazda 3, 2016 року випуску звернувся до відповідача з електронною митною декларацією №UA500560/2019/044047 від 28.08.2019, в якій митна вартість транспортного засобу була зазначена у сумі 3078 доларів США, що по курсу 24,7714 становить 76 246 грн. 50 коп. 15.09.2019 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500000/2019/000500/2, яким митну вартість скориговано з 3078 доларів США до 7563 доларів США, чим збільшено розмір суми зі сплати обов`язкових платежів з 33 800 грн. до 68 500 грн., що порушує майнові права позивача. Позивач вважає вказане рішення протиправним з тих підстав, що на підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем було надано документи, які її підтверджують, а консультацій зі сторони відповідача щодо митної вартості транспортного засобу не проводилось, тому відповідач не повинен був застосувати будь-який метод її визначення інакше як за ціною договору.

Відповідач проти позову заперечив. 12.12.2019 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом із митною декларацією (МД) №UA500650/2019/042856 від 28.08.2019, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- до митного оформлення не були надані страхові документи, документи на підтвердження вартості страхування товарів, документи на підтвердження вартості перевезення (фрахту) товару до моменту перетинання митного кордону України;

- у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, тощо) відсутні дані щодо митної вартості товару;

- відсутня інформація щодо перевезення товару внутрішньою територією країни відправлення;

- в поданому висновку про вартісні характеристики зазначено, що експерт здійснював огляд КТЗ, проте в акті фізичного огляду відсутня інформація про присутність експерта;

- у зв`язку з тим, що у органу доходів і зборів наявна інформація, що транспортний засіб придбано на аукціоні https://www.iaai.com, це виключає відстрочення платежу.

Відповідач повідомив позивача про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, проте позивач у визначений законом строк не надав документів, які вимагались контролюючим органом. Таким чином, позивачем заявлено неповні дані про митну вартість транспортного засобу та заявлена митна вартість є меншою за індикатор ризику (нижньої межі діапазону вартості подібних транспортних засобів в країні експорту).

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, враховано форму контролю, згенеровану АСАУР, відповідно до якої вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є вищим і становить 7563 доларів США, ніж заявлено позивачем при митному оформленні – 3078 доларів США.

Ухвалою суду від 20.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження та вирішено здійснювати розгляд справи без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 17.02.2020 здійснено процесуальну заміну відповідача Одеської митниці ДФС на процесуального правонаступника Одеську митницю Держмитслужби, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою суду від 17.02.2020 у відповідача були витребувані додаткові докази, які були надані 10.03.2020.

Дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

28.05.2019 позивач ОСОБА_1 придбав на страховому аукціоні IAAI (Insurance Auto Auctions) в США транспортний засіб – легковий автомобіль марки Mazda 3, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2,5 л, колір сірий, вартістю 2678 доларів США, фрахт 400 дол. США, що підтверджується рахунком купівлі-продажу транспортного засобу №629141 від 28.05.2019, виписаним фірмою AD Autos LLC.

З метою митного оформлення вказаного транспортного засобу позивач через представника ФОП ОСОБА_2 надав відповідачу митну декларацію №UA500650/2019/044047 від 28.08.2019, в якій визначив митну вартість транспортного засобу у сумі 3078 доларів США за ціною договору.

До декларації додав, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) №629141 від 28.05.2019; коносамент (Billoflading) OOLU2622825770 від 24.06.2019; домашній коносамент (Housebilloflading) №2622825770 від 06.06.2019; навантажувальний документ №982 від 02.08.2019; декларацію про походження товару №50/57 від 14.08.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.05.2019; висновок про вартісні характеристики товару №50/57 від 14.08.2019; договір про надання послуг митного брокера №003548468 від 02.08.2019; акт про проведення фізичного огляду транспортного засобу від 09.08.2019; довідку №2019-31605 від 14.08.2019; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500650/2019/044047 від 28.08.2019.

15.09.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000500/2, обгрунтоване тим, що декларантом заявлено неповні дані про митну вартість КТЗ та заявлена митна вартість є меншою за індикатор ризику (нижньої межі діапазону вартості подібних КТЗ з країни експорту).

За результатами консультацій через неможливість застосування інших методів митна вартість автомобіля визначена за резервним методом та скоригована з 3078 доларів США до 7563 доларів США.

Митниця дійшла висновку, що інші передбачені пунктом 2 частини першої статті 57 МК другорядні методи визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів, визначення митної вартості на основі віднімання/додавання вартостей) неможливо застосувати через відсутність інформації про митне оформлення ідентичних/подібних (аналогічних) товарів та про всі складові вартості виробництва товару, аналогічних угод, що є необхідною умовою для використання цих методів.

Для визначення митної вартості автомобіля за резервним методом відповідачем було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄФІС Держмитслужби України, враховано форму контролю, згенеровану АСАУР, відповідно до якої «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта – USD, вартість 7477,00», та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є вищим і становить 7563 дол. США (МД від 22.07.2019 №ГФ500650/2019/034687) ніж заявлено декларантом при митному оформленні – 3078 дол. США.

У зв`язку з коригуванням митної вартості складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5006550/2019/01270.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Спірні відносини між позивачем та відповідачем виникли у зв`язку з визначенням митної вартості автомобіля при ввезенні в Україну та врегульовані Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012.

Частиною 1 статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Статтею 368 Митного кодексу України врегульовано питання визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.

Так, згідно частини 1 вказаної статті для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 368 Митного кодексу України).

Згідно з п. 1.2 Порядку справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 №581, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.06.2012 за №916/21228, фактурна вартість товару - ціна товару, що переміщується через митний кордон України, та зазначена в рахунку-фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів).

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 368 Митного кодексу України).

Отже до фактурної вартості автомобіля, який був ввезений позивачем на митну територію України, включаються ціна автомобіля, вартість його страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання митного кордону України.

Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість, передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Так, згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України разом з декларацією митної вартості товарів та документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, подаються: 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

П. 1, 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

При проведенні контролю митної вартості автомобіля марки Mazda 3, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 відповідачем встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару 3078 дол. США, в т.ч. 2678 дол. США вартість автомобіля і 400 дол. США вартість фрахту, подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №629141 від 28.05.2019, коносамент (Bill of laiding) №2622825770 від 06.06.2019 та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №50/57 від 14.08.2019.

Згідно з частиною 2 ст. 53 МКУ одним з основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок оплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Також згідно ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Разом з цим, рахунок-фактура (інвойс) №629141 від 28.05.2019 не є касовим або товарним чеком, як це передбачено ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України, тому не підтверджує заявлену вартість автомобіля як вартість автомобіля 2678 доларів США, так і вартість фрахту 400 доларів США.

Крім цього, автомобіль марки Mazda 3, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 був придбаний на страховому аукціоні IAAI (Insurance Auto Auctions) в США, а рахунок-фактура (інвойс) №629141 від 28.05.2019, наданий до митного оформлення, виставлений не самим аукціоном, а фірмою AD Autos LLC.

Також у наданому до митного оформлення інвойсі відсутні відмітки компетентних органів іноземних держав (печатки, штампи) оформлення експортної операції.

Крім цього, позивачем на підтвердження митної вартості товару надано звіт №50/57 про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США №50/57 від 14.08.2019, згідно якого середня ринкова вартість автомобіля складає 2643 дол. США.

Як вбачається зі звіту №50/57 про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США від 14.08.2019, він складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395.

Згідно п. 1.2 Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Згідно п. 1.3 Методики її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно п. 1.4 «з» Методика застосовується з метою визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України;

П. 4.1 Методики передбачає, що оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень.

Згідно п. 4.4 Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів.

Згідно п. 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Судом встановлено, що у звіті №50/57 про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США від 14.08.2019 не зазначені дата та місце огляду автомобіля, натомість вказано, що разом із заявою на проведення оцінки надана фотофіксація автомобіля.

Отже звіт №50/57 про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США від 14.08.2019, складений з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395, тому не є належним доказом на підтвердження митної вартості автомобіля.

Отже суд погоджується з доводами відповідача, що внаслідок вказаних обставин існують обгрунтовані сумніви, що митна вартість автомобіля складає 3078 доларів США.

Щодо надання документів, які підтверджують вартість страхування, то відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються, якщо вони не включені до ціни, витрати на страхування цих товарів.

П. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ передбачає, якщо здійснювалось страхування, документами, що підтверджують митну вартість, є страхові документи, а також документи, які містять вартість страхування.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 368 Митного кодексу України).

Отже, витрати зі страхування включаються до митної вартості товару у разі його здійснення, натомість позивач не надав доказів як щодо їх наявності, так і щодо їх відсутності.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до документів, що підтверджують митну вартість, відносяться транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

П.п. 14.1.260 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що фрахт-винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Судом встановлено, що до митної декларації №UA500650/2019/042856 від 28.08.2019 був доданий коносамент (Bill of laiding) №2622825770 від 06.06.2019, проте документи на підтвердження вартості перевезення надані не були.

Наданий позивачем рахунок-фактура (інвойс) №629141 від 28.05.2019 також не підтверджує вартість фрахту з підстав, зазначених вище.

Крім цього, до митної декларації не надані документи, які підтверджують вартість перевезення внутрішньою територією країни відправлення – США, до порту відправлення вантажу.

Щодо посилання відповідача на відсутність підтвердження витрат на навантаження та розвантаження автомобіля, то суд вважає їх безпідставними, оскільки такі витрати не передбачені ст. 368 Митного кодексу України як такі, що підлягають до включення до митної вартості.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З врахуванням положень наведених норм органи доходів і зборів, здійснюючи контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, мають право витребувати додаткові документи не у всіх випадках, а лише в тих, які передбачені частиною третьою статті 54 МК. Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності підстав для обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Враховуючи, що позивач не надав документів, які підтверджують складові митної вартості автомобіля, а саме: вартість автомобіля, вартість страхування та перевезення, тому сумніви щодо заявленої митної вартості автомобіля 3078 дол. США були обгрунтованими.

Судом встановлено, що відповідач направив позивачу запит від 31.08.2019 про надання додаткової інформації для визначення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за автомобіль, у відповідь на який представник позивача ФОП ОСОБА_2 листом від 31.08.2019 №17/58/19 повідомив, що додаткові документи надаватись не будуть та просив відповідно до ч. 6 ст. 55 МКУ провести консультацію у письмовому вигляді та надати інформацію щодо ідентичних та аналогічних товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 58 МКУ).

Також ч. 4 ст. 368 Митного кодексу України передбачено, що у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Не отримавши додаткових документів, відповідач визначив митну вартість автомобіля за резервним методом.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 15.09.2019 зазначено, що визначення митної вартості автомобіля за резервним методом відповідачем було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄФІС Держмитслужби України, враховано форму контролю, згенеровану АСАУР, відповідно до якої «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта – USD, вартість 7477,00», та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів вищим і становить 7563 дол. США (МД від 22.07.2019 №ГФ500650/2019/034687) ніж щаявлено декларантом при митному оформленні – 3078 дол. США.

На підтвердження митної вартості товару за резервним методом відповідачем надано копію МД від 22.07.2019 №ГФ500650/2019/034687, згідно з якою гр.м ОСОБА_3 був ввезений легковий автомобіль марки Mazda, модель 6, робочий об`єм циліндрів двигуна – 2488 см3, тип двигуна –бензиновий,має аварійні пошкодження після ДТП, пошкоджено бампер задній деформований, світловідбивач лівий, нижня закладка заднього бамперу, задня панель деформована, кришка багажника пошкоджене ЛФП.

Таким чином, у рішенні про коригування митної вартості автомобіля від 15.09.2019 відповідач обгрунтував застосування резервного методу визначення ринкової ціни.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідач не провів письмових консультацій, суд вважає необгрунтованим з таких підстав.

З листа від 31.08.2019 вих. №17/58/19 вбачається, що представник декларанта ФОП ОСОБА_2 просив провести консультацію щодо визначення методу вартості автомобіля у письмовому вигляді та надати інформацію, наявну у митного органу, щодо ідентичних та аналогічних товарів.

Відповідач про проведення консультацій зазначив у рішенні про коригування митної вартості товару від 15.09.2019 №UA500000/2019/000500/2 від 15.09.2019. При цьому також у вказаному рішенні вказав, що у органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання і додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Отже, відповідач обгрунтував неможливість використання інших методів обчислення митної вартості автомобіля.

Натомість позивач не навів обгрунтувань та не надав документів, на підставі яких міг бути застосований інший, крім резервного, метод визначення митної вартості автомобіля.

За вказаних обставин недотримання письмового порядку консультацій не вплинуло на застосування резервного методу визначення митної вартості автомобіля.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статями 192, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий суддя А.В. Руденко