Ухвала суду № 88643846, 08.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 квітня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1238/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій противоправними, зобов`язання вчинити певні дії, нарахування та виплату моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 16 листопада 2018 року № 11267/09 про повернення надмірно отриманих коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в сумі 1939,10 грн ОСОБА_1 ;

- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови подовження нарахування виплати адресної допомоги ОСОБА_1 з дня звернення та подальших звернень щодо призначення та виплати щомісячної адресної допомоги, а саме з 27 липня 2018 року на наступні шестимісячні періоди згідно поданих заяв;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради поновити виплати та нарахувати адресну допомогу Войтенку Сергію Сергійовичу з дня звернення 27 липня 2018 року на наступні шестимісячні періоди згідно поданих заяв;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради відшкодувати на користь ОСОБА_1 розмір завданої моральної шкоди в сумі 4420,00 грн, що завдана внаслідок порушення його законних прав.

Ухвалою суду від 30 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

06 квітня 2020 року Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) на виконання ухвали суду від 30 березня 2020 року позивачем надано документи.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали уточненого адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі не менше 840,80 грн.

Позивачем в позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.

Тобто, за подання позову позивач повинен сплати судовий збір у сумі 1681,60 (840,80х2 вимоги немайнового характеру).

Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в сумі 1681,60 грн не сплачений.

Разом з цим позивачем заявлено клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на норми статті 8 Закону № 3674-VI, зазначаючи про неможливість сплатити судовий збір у зв`язку з відповідним майновим станом.

Розглянувши клопотання, суд зазначає.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).

Приймаючи рішення про відстрочення або звільнення від сплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.

Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту “b” пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов`язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України “Про судовий збір”, які набули чинності від 01 вересня 2015 року.

Зміни до Закону України “Про судовий збір”, які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов`язань перед Міжнародним валютним фондом.

Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України “Про судовий збір” кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Твердження позивача, щодо скрутного матеріального становища, суд вважає безпідставним, оскільки наведені обґрунтування клопотання суперечать задекларованим позивачем даним, які містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які перебувають у вільному доступі.

Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає можливість, а не обов`язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37944909, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача – UA218999980313141206084012080, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 132, 133, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій противоправними, зобов`язання вчинити певні дії, нарахування та виплату моральної шкоди залишити без руху та продовжити строк усунення недоліків.

Запропонувати позивачу до 27 квітня 2020 року усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Смішлива