Рішення № 88643836, 31.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/660/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі – відповідач, управління), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо нездійснення перерахунку пенсії за заявою від 06.08.2019 з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи: на шахті «ім. С.М. Кірова» ВО «Стахановвугілля» з 24.10,1985 по 31.10.1985; з 01.02.1988 по 29.06.1991; з 30.08.1993 по 18.01.1995 та періоду роботи на шахті «Бежанівська» ВО «Стахановвугілля» з 23.01.1995 по 23.11.1998 та періоду служби в Радянській Армії з 16.11.1985 по 03.12.1987 на підставі уточнюючих довідок;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області провести перерахунок пенсії з дня подання заяви про перерахунок пенсії від 06.08.2019 з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи: на шахті ім. С.М. Кірова ВО «Стахановвугілля» з 24.10.1985 по 31.10.1985; з 01.02.1988 по 29.06.1991; з 30.08.1993 по 18.01.1995 та періоду роботи на шахті «Бежанівська» ВО «Стахановвугілля» з 23.01.1995 по 23.11.1998 та періоду служби в Радянській Армії з 16.11.1985 по 03.12.1987 на підставі уточнюючих довідок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з лютого 2018 року він отримує пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, але відповідач при призначенні пенсії безпідставно не зарахував до пільгового стажу зазначені періоди роботи.

Не погодившись з такою бездіяльністю позивач звернувся до суду з позовом щодо зобов`язання управління здійснити перерахунок пенсії позивачу з зарахуванням зазначених періодів до пільгового стажу позивача за заявою позивача від 21 лютого 2019 року.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі № 360/1589/19 зобов`язано відповідача розглянути заяву від 21 лютого 2019 року про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року та Порядку подання та оформлення документів для призначення (переахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 з урахуванням додаткових довідок про пільговий стаж роботи та служби в Радянській Армії.

Рішенням управляння від 14.08.2019 № 857104 відмовлено в перахунку пенсії, у зв`язку з тим, що відділ обслуговування громадян не надав додаткових довідок про пільговий стаж роботи.

Після отримання зазначеного рішення позивач направив скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, зазначивши, що він подавав до установи відповідача довідки, що підтверджують пільговий стаж, разом з заявою від 06.08.2019.

Після цього, не зважаючи на вже прийняте рішення про відмову в перерахунку від 14.08.2019, відповідач виніс рішення від 19.09.2019 № 857104 на заміну рішення від 14.08.2019, в якому зазначено, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу, оскільки надані пільгові довідки не створюють правових наслідків. Але, незважаючи на рішення від 14.08.2019 та рішення від 19.09.2019 про зміну рішення від 14.08.2019, відповідач виніс ще одне рішення від 16.09.2019 на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду № 360/1589/19 від 23.07.2019 року в пенсійній справі № 857104 "Про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу".

Позивач вважає своє право на перерахунок пенсії порушеним, оскільки ним були надані всі необхідні документи для зарахування до пільгового стажу вказаних періодів, але, відповідач безвідповідально відмовив, крім того в трудовій книжці є відповідні записи, що підтверджують право на пільговий стаж. 10.03.2020 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов від 04.03.2020 № 1559/07-33 (а.с.107,108), в якому зазначено, що управління заперечує проти заявлених вимог з огляду на такі обставини.

Позивачу призначено пенсію згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як внутрішньо переміщеній особі з 07.02.2018. До пільгового стажу позивача не зараховані періоди його роботи на шахті «ім. С.М. Кірова» ВО «Стахановвугілля» з 24.10,1985 по 31.10.1985; з 01.02.1988 по 29.06.1991; з 30.08.1993 по 18.01.1995 та на шахті «Бежанівська» ВО «Стахановвугілля» з 23.01.1995 по 23.11.1998, а також період служби в Радянській Армії з 16.11.1985 по 03.12.1987, у зв`язку з відсутністю інформації по спеціальному стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Розглянути надані позивачем уточнюючі довідки, на підтвердження вищевказаних періодів, від 30.05.2018 № 402-403, № 406-407, № 413-414, № 183, № 187-188, № 911-912 не можливо відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-УІІІ, в якій зазначено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

На підставі зазначеного, відповідач вважає, що діяв в межах наданих повноважень та просить відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Ухвалою суду від 18.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.101,102).

Ухвалою суду від 12.03.2020 відкладено судовий розгляд справи (а.с.111).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

В постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 по справі № 360/1859/19, що набрало законної сили, щодо правовідносин, які склалися між сторонами, судом встановлені такі обставини, що не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України (арк. спр. 45-49).

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області із заявою від 07 лютого 2018 року зареєстрованою за № 341 про призначення йому пенсії за віком, додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні.

Протоколом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 09 лютого 2018 року № 341 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (робота за списком № 1) з 07 лютого 2018 року у розмірі 2423,49 грн.

Відповідно до протоколу від 09 лютого 2018 року № 341 та розрахунку стажу загальний стаж по 31 грудня 2017 року складає 25 років 11 місяців 19 днів, до якого входить військова служба 2 роки 0 місяців 11 днів, а пільговий стаж роботи на підземних роботах за списком № 1 складає 10 років 0 місяців 12 днів.

Розмір пенсії обчислено із заробітної плати (доходу) за період страхового стажу з 05 листопада 2001 року по 31 грудня 2017 року, про що свідчить розрахунок заробітку для обчислення пенсії.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, яким передбачено, що після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії, рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 19 лютого 2019 року № 909240857104 здійснено перерахунок розміру пенсії, розмір пенсії обчислено із заробітної плати (доходу) за період страхового стажу з 05 листопада 2001 року по 31 січня 2018 року. Внаслідок проведеного перерахунку загальний стаж по 31 січня 2018 року склав 26 років 00 місяців 19 днів, до якого входить військова служба 2 роки 0 місяців 11 днів, а пільговий стаж роботи на підземних роботах за списком № 1 склав 10 років 1 місяць 13 днів. Розмір призначеної пенсії з 07 лютого 2018 року становить 3480,00 грн. щомісячно, про що свідчать відомості з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії

21 лютого 2019 позивач звернувся до управління із заявою від 20 лютого 2019 року до якої додав довідки з архівів щодо періоду роботи з серпня 1984 року по червень 1991 року, з серпня 1993 року по січень 1995 року на шахті “ім. С.М. Кірова” виробничого об`єднання “Стахановвугілля” та з січня 1995 року по листопад 1998 року на шахті “Бежанівська” виробничого об`єднання “Стахановвугілля” для перерахунку його пенсії.

Листом від 28 лютого 2019 року за № 70/Г-7 управління надало позивачу відповідь на його заяву, в якій зазначено, що врахувати надані довідки (від 30 травня 2018 року № 402-403, № 406-407, № 413-414, № 183, № 187-188, № 911-912) про пільговий стаж та заробітну плату за вказані періоди роботи не можливо у зв`язку з тим, що їх видано установою, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Не погодившись з зазначеними діями управління позивач звернувся до суду та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 по справі № 360/1859/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 лютого 2019 року про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 з урахуванням додаткових довідок про пільговий стаж роботи та служби в Радянській Армії (а.с.45-49).

Таким чином, суд зобов`язав відповідача врахувати додані позивачем до заяви від 21.02 2019 довідки та (від 30 травня 2018 року № 402-403, № 406-407, № 413-414, № 183, № 187-188, № 911-912) та прийняти рішення по суті звернення про перерахунок пенсії. Апеляційним судом встановлено, що дані пільгового періоду, зазначені в довідках, повністю збігаються з записами в трудовій книжці та отримані на підприємствах, в яких позивач працював в зазначений в довідках період.

06.08.2019 (до прийняття відповідачем рішення за заявою позивача від 21.02 2019 на виконання рішення суду) позивач подав до управління заяву встановленої форми з аналогічними вимогами про перерахунок його пенсії з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи: на шахті «ім. С.М. Кірова» ВО «Стахановвугілля» з 24.10,1985 по 31.10.1985; з 01.02.1988 по 29.06.1991; з 30.08.1993 по 18.01.1995 та періоду роботи на шахті «Бежанівська» ВО «Стахановвугілля» з 23.01.1995 по 23.11.1998, згідно з розпискою додав такі довідки: від 30.05.2018 № 402-403, № 406-407, № 413-414, № 183 (а.с.43,44).

Рішенням управляння від 14.08.2019 № 857104 відмовлено позивачу в перахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу та зазначено, шо відповідачем, враховуючи постанову Першого апеляційного адміністративного суду по справі № 360/1589/19 та службову записку № 58 від 31.07.2019 розглянуто заяву від 06.08.2019 та неможливо провести перерахунок пенсії з урахуванням зазначених періодів роботи до пільгового стажу, оскільки відділ обслуговування громадян не надав додаткових довідок про пільговий стаж роботи (а.с.54).

23.08.2019 позивачем на рішення управління від 14.08.2019 подано скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій зазначено, що ним були додані до заяви про перерахунок пенсії від 06.08.2019 року довідки, що підтверджують пільговий стаж (а.с.55-57).

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надало відповідь від 23.09.2019 року № 775/Г-П на скаргу від 23.08.2019 скаргу, в якій зазначило, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 по справі № 360/1589/19 рішенням управління позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за моєю заявою від 21.02.2019 року, а надані уточнюючі довідки не створюють правових наслідків, оскільки видані установою, що знаходиться на тимчасово окупованій території (а.с.63,64).

16.09.2019 на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду № 360/1589/19 від 23.07.2019 року по пенсійній справі № 857104 управління винесено рішення «Про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу» за заявою від 21.02.2019, зазначивши, що надані позивачем уточнюючі довідки про пільговий стаж не створюють правових наслідків, оскільки видані установою, що знаходиться на тимчасово окупованій території (а.с.66,67).

19.09.2019 управлінням прийнято рішення на заміну рішення від 14.08.2019, в якому зазначено, що управлінням відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за заявою від 06.08.2019 з урахуванням пільгового стажу, оскільки надані позивачем пільгові довідки не створюють правових наслідків (а.с.70).

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, відповідачем всупереч вимогам рішення суду від 22.07.2019 по справі № 360/1859/19, що набрало законної сили, прийнято рішення від 16.09.2019 про відмову в перерахунку пенсії позивачу без урахування довідок про підтвердження його пільгового стажу від 30 травня 2018 року № 402-403, № 406-407, № 413-414, № 183, № 187-188, № 911-912, оскільки вони видані установою, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Крім того, до прийняття відповідачем рішення від 16.09.2019 за заявою позивача від 21.02.2019 на виконання рішення суду, ним окремо розглянуто аналогічне за змістом звернення позивача від 06.08.2019 про перерахунок пенсії за той самий період з тих самих підстав і прийнято аналогічне оскаржене рішення про відмову в перерахунку пенсії в остаточній редакції від 19.09.2019.

Таким чином, як встановлено судом, на сьогодні існують два аналогічні рішення відповідача від 16.09.2019 та від 19.09.2019 за аналогічними зверненнями позивача про відмову йому в перерахунку пенсії з аналогічних підстав, при цьому відповідач розглядав ці заяви про перерахунок пенсії не в черговості їх подання і з порушенням вимог рішення суду про врахування вказаних довідок при прийнятті рішення по суті звернення.

З урахуванням заявлених позивачем вимог, спірними періодами пільгового стажу позивача є періоди його роботи на шахті «ім. С.М. Кірова» ВО «Стахановвугілля» з 24.10.1985 по 31.10.1985; з 01.02.1988 по 29.06.1991; з 30.08.1993 по 18.01.1995, на шахті «Бежанівська» ВО «Стахановвугілля» з 23.01.1995 по 23.11.1998 та період служби в Радянській Армії з 16.11.1985 по 03.12.1987.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи позивача (а.с.21-29):

шахта «ім. С.М. Кірова» ВО «Стахановвугілля»:

- 24.10.1985 переведено на посаду слюсаря підземного з повним робочим днем під землею (запис № 4);

- 31.10.1985 звільнено з посади у зв`язку з призовом на військову службу (запис ; 5);

- в період з 16.11.1985 по 03.12.1987 позивач проходив військову службу в лавах Радянської Армії (запис № 6);

- 01.02.1988 прийнято електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем на підземних роботах (запис № 7);

- 01.10.1990 переведено учнем прохідника підземного з повним робочим днем на підземних роботах (запис № 8);

- 19.12.1990 переведено прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем на підземних роботах (запис № 9);

- 29.06.1991 звільнено за переводом (запис № 10);

- 30.08.1993 прийнято на посаду прохідника 5 розряду підземного з повним робочим днем на підземних роботах (запис № 16);

- 18.01.1995 звільнено у зв`язку з переводом на шахту «Бежанівська» ВО «Стахановвугілля» (запис № 17);

шахта «Бежанівська» ВО «Стахановвугілля»:

- 23.01.1995 прийнято на посаду підземного гірського майстра з повним робочим днем в шахті (запис № 18);

- 08.08.1996 переведено підземним заступником начальника дільниці з повним робочим днем в шахті (запис № 19);

- 20.02.1997 переведено учнем підземного гірника дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем в шахті (запис № 20);

- 30.09.1998 переведено підземним гірником дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем в шахті (запис № 21);

- звільнено у зв`язку зі скороченням штату (запис № 22).

Записів щодо проведення атестації робочого місця позивача його трудова книжка не містить.

Для підтвердження пільгового стажу роботи позивачем за спірні періоди надано уточнюючі довідки від 30 травня 2018 року № 402, № 403, № 406, № 407, № 413, № 414, № 183, № 187, № 188, № 911, № 912, видані «государственным унитарным предприятием Луганской Народной Республики «Центруголь» з первинними документами (а.с.72-95).

В довідці від 30.05.2018 зазначено, що «распоряжением СМ ЛНР от 05.04.2016 № 319-р за ГУП ЛНР «Центруголь» закреплены архивные документы ликвидированой шахты им. С.М. Кирова» та «приказом ГУП ЛНР «Центруголь» от 11.05.2016 № 62 право выдачи архивных справок по документам, находящимся на хранении в архиве, возложено на работников ГУП ЛНР «Центруголь» (а.с.96)

Всі зазначені довідки завірені печатками підприємства та підписами: генерального директора та головного бухгалтера підприємства.

Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (яка була чинною у спірний період трудового стажу), затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у розділі I “Гірничі роботи” Списку № 1 передбачена посада електрослюсаря.

Таким чином, з викладених норм законодавства вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.

При цьому, за правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Суд зазначає, що згідно із п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1992 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41.

З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.

Записи у трудовій книжці позивача містять повну інформацію щодо періодів його роботи шахті «ім. С.М. Кірова» ВО «Стахановвугілля» з 24.10.1985 по 31.10.1985 та з 01.02.1988 по 29.06.1991 на посадах передбачених Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи, оскільки у цей період для підтвердження пільгового стажу не потрібно було проводити атестацію робочого місця, а записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про його роботу на пільгових умовах за ці періоди.

Крім того, наявність в позивача пільгового стажу в період з 24.10.1985 по 31.10.1985 та з 01.02.1988 по 29.06.1991 підтверджена довідками №402-403 від 30.05.2018, видані «государственным унитарным предприятием Луганской Народной Республики «Центруголь» (а.с.82-84), які містять всі належні реквізити та відомості, з зазначенням первинних документів, на підставі яких вони видані.

Тому з зазначених нижче підстав ці довідки мають бути враховані при вирішенні питання щодо наявності в позивача права на перерахунок пенсії, оскільки містять відомості щодо перебування позивача в безоплатних відпустках в період з 17.07.1988 по 28.07.1988 та 26.08.1989 по 29.08.1989.

Щодо не зарахування періоду служби позивача у лавах Радянської армії з 16.11.1985 по 03.12.1987, суд зазначає наступне.

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Із записів трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач з 16.11.1985 по 03.12.1987 проходив службу у лавах Радянської армії та на момент призову на строкову військову службу працював за професією та займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тому позивач мав право на зарахування періоду проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, період проходження строкової військової служби з 16.11.1985 по 03.12.1987 підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на підставі записів трудової книжки позивача.

Щодо незарахування відповідачем періодів роботи позивача: з 30.08.1993 по 18.01.1995, на підставі уточнюючої довідки від 30.05.2018 № 406, та з 23.01.1995 по 23.11.1998, на підставі уточнюючої довідки від 30.05.2018 № 183, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “ Про пенсійне забезпечення” та згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Судом встановлено, що записи трудової книжки позивача не містять інформації щодо проведення атестації робочого місця позивача для підтвердження пільгового характеру роботи в періоди з 30.08.1993 по 18.01.1995 та з 23.01.1995 по 23.11.1998.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. Тобто, документом, що підтверджує пільговий стаж є довідка, уточнююча пільговий характер роботи. Такі довідки є обов`язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Час, відпрацьований в умовах, передбачених Списками, обліковується власником або уповноваженим ним органом.

Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство та зазначається в довідці.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

Судом встановлено, що надані позивачем уточнюючі довідки від 30.05.2018 № 183 та № 406, видані «государственным унитарным предприятием Луганской Народной Республики «Центруголь», про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, містять всі необхідні відомості, передбачені Порядком № 637, щодо роботи позивача в періоди з 30.08.1993 по 18.01.1995 та з 23.01.1995 по 23.11.1998 на пільгових умовах, з зазначенням первинних документів, на підставі яких вони видані (а.с.72,73, 85).

Щодо посилань відповідача на неможливість врахування зазначених довідок при призначенні пенсії позивачу у зв`язку з тим, що їх видано підприємством, яке знаходиться в м. Луганську, тобто на непідконтрольній українській владі території, суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України”.

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Луганська область у пункті Міста обласного значення (у тому числі всі населені пункти, які адміністративно підпорядковані міським радам цих міст) включено м. Луганськ.

Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у тому числі місто Луганськ.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів”. Так, у справі “Лоізіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини” ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать” ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи (“Намібійські винятки”), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки уточнюючої довідки № 5/58 від 20.10.2016, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.

Таким чином, суд приймає довідки від 30.05.2018, які підтверджують пільговий період роботи позивача у період як належні докази у справі.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що подана позивачем довідка містить усі необхідні відомості про періоди роботи позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави її не враховувати.

При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка містить усі необхідні реквізити та відомості, а також, періоди роботи позивача зазначені в даній довідці збігаються з записами трудової книжки позивача.

Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року (справа №583/392/17).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Отже, судом встановлено, що позивач має право на перерахунок пенсії за його заявою з дня звернення за перерахунком, тобто з 06.08.2019.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що право позивача на розгляд його зверненнь з урахуванням наданих уточнюючих довідок про підтвердження наявності в нього пільгового стажу за спірний період порушено рішеннями управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 16.09.2019 та від 19.09.2019, прийнятими з аналогічних підстав в пенсійній справі № 857104, про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу позивачу. Тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

За встановлених судом обставин наявності двох аналогічних рішень відповідача від 16.09.2019 та від 19.09.2019 за аналогічними зверненнями позивача, розглянутих відповідачем в порушення вимог рішення апеляційного суду без урахування уточнюючих довідок, наданих позивачем, а також всупереч висновків ЄСПЛ в подібних правовідносинах про необхідність їх врахування, суд з метою ефективного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним і скасувати обидва вказані рішення, що порушують права позивача, на захист яких він звернувся до суду.

Тому ефективним способом відновлення порушеного права буде зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи позивача: на шахті «ім. С.М. Кірова» ВО «Стахановвугілля» з 24.10.1985 по 31.10.1985, з 01.02.1988 по 29.06.1991 та з 30.08.1993 по 18.01.1995, на шахті «Бежанівська» ВО «Стахановвугілля» з 23.01.1995 по 23.11.1998 та періоду служби в Радянській Армії з 16.11.1985 по 03.12.1987 на підставі відомостей його трудової книжки та уточнюючих довідок, доданих до заяв про перерахунок пенсії від 21.02.2019 та від 06.08.2019, та здійснити перерахунок пенсії позивача з дня звернення за перерахунком, тобто з 21.02.2019 (дати першого звернення позивача).

Що стосується вимоги щодо визнання неправомірною саме бездіяльності управління щодо нездійснення перерахунку пенсії з зарахуванням спірних періодів пільгового стажу позивача, суд зазначає, що в даному випадку правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії – рішення про відмову в перерахнку пенсії з урахуванням пільгового стажу.

Відповідно до вимог пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України суд у разі задоволення позову може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тому, встановивши факт порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, саме рішеннями відповідача про відмову в перерахунку пенсії, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, що є підставою для обрання іншого способу захисту порушеного права, а саме: визнання протиправним та скасування рішень відповідача замість визнання протиправною бездіяльності (обидва ці способи захисту передбачені ч.1 ст.5 КАС України).

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією про сплату № 35 від 13.02.2020 (а.с. 12).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовільнити.

Визнати противоправними та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 16.09.2019 та від 19.09.2019, прийнятих у пенсійній справі № 857104, про відмову ОСОБА_1 в перерахунку його пенсії за його заявами від 21.02.2019 та від 06.08.2019.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ:21792407; 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сосюри, 347) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до пільгового стажу за списком №1 періоди його роботи: на шахті «ім. С.М. Кірова» ВО «Стахановвугілля» з 24.10.1985 по 31.10.1985, з 01.02.1988 по 29.06.1991 та з 30.08.1993 по 18.01.1995, на шахті «Бежанівська» ВО «Стахановвугілля» з 23.01.1995 по 23.11.1998 та періоду служби в Радянській Армії з 16.11.1985 по 03.12.1987 на підставі відомостей його трудової книжки та уточнюючих довідок, доданих до заяв про перерахунок пенсії від 21.02.2019 та від 06.08.2019, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня звернення за перерахунком, тобто з 21.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 квітня 2020 року.

Суддя В.С. Шембелян