Ухвала суду № 88643647, 08.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВІДСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ

СУДОВОГО РІШЕННЯ

08 квітня 2020 рокуСправа № 280/2917/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунарського районного суду міста Запоріжжя (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 7, код ЄДРПОУ 37408348), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 26316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, буд.18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Комунарського районного суду міста Запоріжжя, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна судова адміністрація України, в якому позивач просив суд: зобов`язати Комунарський районний суд міста Запоріжжя та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, стаж державної служби за період з 16.08.1993 по 15.08.2002 (8 років 11 місяців 19 днів) та стаж наукової роботи - стаж професійної діяльності у сфері права на посадах науково-педагогічних працівників у вищому навчальному закладі за період з 02.09.2002 по 06.09.2010 (7 років 11 місяців 26 днів); зобов`язати Комунарський районний суд міста Запоріжжя та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області здійснити перерахунок відпустки та заробітної плати з 07.09.2010 та виплатити заробітну плату у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу ОСОБА_1 .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 по справі № 280/2917/19 позов було задоволено частково, а саме: зобов`язано Комунарський районний суд міста Запоріжжя та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, стаж державної служби за період служби в органах внутрішніх справ з 16.08.1993 по 28.06.1997 та з 21.09.1998 по 26.10.2000 (5 років 11 місяців 19 днів) та стаж наукової роботи - стаж професійної діяльності у сфері права на посадах науково-педагогічних працівників у вищому навчальному закладі за період з 02.09.2002 по 06.09.2010 (7 років 11 місяців 26 днів); зобов`язано Комунарський районний суд міста Запоріжжя та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 відпустки та заробітної плати з 07.09.2010 та виплатити заробітну плату у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області було залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 по справі № 280/2917/19 – залишено без змін.

25.03.2020 на адресу суду надійшло клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про відстрочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 по справі № 280/2917/19, в якому відповідач просить суду надати відстрочку виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у даній справі до 18.10.2020 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що 17.03.2020 територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області подано касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у даній справі. Разом з тим згідно здійсненого перерахунку суддівської винагороди за період з 07.09.2010 судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 у зв`язку із зміною розміру доплати за вислугу років на підставі вищезгаданого рішення сума, яка підлягає виплаті, складає 339719,52 грн. Одночасно, кошторисом на 2020 рік не передбачено видатків на здійснення в 2020 році перерахунку відпустки та суддівської винагороди судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , а тому виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 280/2917/19 є неможливим.

Крім того, в обґрунтування клопотання посилається на дефіцит фінансових ресурсів для забезпечення органів у системі правосуддя за всіма напрямками видатків і відсутність фінансової можливості виконати рішення суду, що може слугувати підставою для накладення державним виконавцем арешту на рахунки ТУ ДСАУ в Запорізькій області та поставить під загрозу забезпечення мінімальних умов для належного функціонування місцевих загальних судів Запорізької області.

Додатково звертає увагу на те, що у разі виконання Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 280/2917/19, їх подальше скасування судом касаційної інстанції не матиме правового значення для відповідачів, оскільки в силу приписів статті 381 КАС України поворот виконання рішення суду в даних обставинах є неможливим. Просить задовольнити клопотання.

Ухвалою суду від 25.03.2020 було призначено судове засідання щодо розгляду клопотання про відстрочення виконання судового рішення у справі № 280/2917/19 на 06.04.2020.

В період з 01.04.2020 по 07.04.2020 суддя Сіпака А.В., перебував у щорічній основній оплачуваній відпустці.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

02.04.2020 на адресу суду надійшла заява від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про розгляд даного клопотання за їх відсутності. Клопотання просить задовольнити.

Позивач про дату, час та місце слухання клопотання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просить клопотання про відстрочення виконання судового рішення розглядати за його відсутності.

Представник Комунарського районного суду м. Запоріжжя в судове засідання не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Представник третьої особи Державної судової адміністрації України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Враховуючи вимоги ч. 9 ст. 205 та ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ухвалено завершити розгляд справи у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, з`ясував наступне.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 по справі № 280/2917/19 позов було задоволено частково, а саме: зобов`язано Комунарський районний суд міста Запоріжжя та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, стаж державної служби за період служби в органах внутрішніх справ з 16.08.1993 по 28.06.1997 та з 21.09.1998 по 26.10.2000 (5 років 11 місяців 19 днів) та стаж наукової роботи - стаж професійної діяльності у сфері права на посадах науково-педагогічних працівників у вищому навчальному закладі за період з 02.09.2002 по 06.09.2010 (7 років 11 місяців 26 днів); зобов`язано Комунарський районний суд міста Запоріжжя та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 відпустки та заробітної плати з 07.09.2010 та виплатити заробітну плату у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області було залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 по справі № 280/2917/19 – залишено без змін.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Ч.4 ст.378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Оцінюючи наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення Верховний Суд у постанові від 25 жовтня 2019 року в справі №2а-21501/09/0570 (адміністративне провадження №К/9901/45654/18) дійшов наступних висновків:

"Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників".

В обгрунтування клопотання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області посилається, в тому числі, на те, що відповідно до розрахунку потреби кошторисних призначень за КЕКВ 2111 «Оплата праці» на 2020 рік дефіцит кошторисних призначень на виплату суддівської винагороди та заробітної плати апарату суду (без будь-яких надбавок і премій працівникам апарату суду) становить 52 127 248,71 грн.

Згідно вимог ст. 148-149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи "Войтенко проти України", "Горнсбі проти Греції").

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс ("Піалопулос та інші проти Греції", "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції").

Варто також зауважити, що у справах "Шмалько проти України", "Іммобільяре Саффі проти Італії" ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа "Сук проти України").

Суд зазначає, що оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення, слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Суд вважає, що в контексті обставин цієї справи слід взяти до уваги те, що позивач після набрання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 законної сили не звертався до суду за отриманням виконавчого листа для пред`явлення до органів державної виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення суду.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу виконання відповідачем (заявником) постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020.

Відтак посилання відповідача на імовірність накладення державним виконавцем арешту на рахунки ТУ ДСАУ в Запорізькій області як і вирішення питання про поворот виконання рішення є передчасними та такими, що не підтверджуються належними доказами.

Таким чином, наведені в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення обставини не є виключними підставами, за наявності яких виконання судового рішення може бути відстроченим, оскільки не свідчать про тимчасову неможливість виконати судове рішення, а за своїм змістом є незгодою відповідача з рішенням суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 378 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про відстрочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 по справі № 280/2917/19 у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунарського районного суду міста Запоріжжя (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 7, код ЄДРПОУ 37408348), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, просп. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 26316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, буд.18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 08.04.2020.

Суддя А.В. Сіпака