Ухвала суду № 88642868, 07.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

07 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/16/20

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління у Житомирській області, про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

2 січня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 18 листопада 2019 року №Ф-17660-52, з підстав її протиправності на думку позивача.

10 січня 2020 року ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 31 січня 2020 року на 12:00.

28 січня 2020 року на адресу суду від ГУ ДФС у Житомирській області надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.27-29).

30 січня 2020 року електронною поштою на адресу суду надійшло клопотання про залучення як співвідповідача у справі ГУ ДПС у Житомирській області (а.с.42-43).

Відповідно до довідки у справі від 31 січня 20202 року судове засідання у справі відкладено на 19 лютого 2020 року на 16:00 у зв`язку з перебуванням судді Гуріна Д.М. на амбулаторному лікуванні (а.с.62).

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 19 лютого 2020 року, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, залучив, як співвідповідача у справі ГУ ДПС в Житомирській області та закрив підготовче засідання і призначив справу до розгляду по суті на 1 квітня 2020 року на 15:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 19 лютого 2020 року (а.с.77).

25 березня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із забороною перевезень пасажирів згідно з постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та, як наслідок, неможливості прибути належного представника позивача у справі у судове засідання, призначене на 1 квітня 2020 року (а.с.79).

Відповідно до телефонограм від 30 березня 2020 року розгляд справи відкладено у зв`язку з перебуванням судді Гуріна Д.М. у відпустці у період з 30 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року (а.с.80-81).

30 березня 2020 року від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання через відсутність транспортного сполучення у зв`язку з постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (а.с.84).

31 березня 2020 року електронною поштою від представника відповідачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (а.с.93).

Крім того, 31 березня 2020 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Вирішуючи подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

У заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням №59863550 відкритим 28 лютого 2020 року постановою Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), до вирішення спору по суті (а.с.86-87).

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що він звернувся з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду про визнання протиправною та скасування вимоги про сплачу боргу (недоїмки) від 18 листопада 2019 року №Ф-17660-52» винесеної Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Станом на час звернення із заявою про забезпечення позову Коростенським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 28 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження №59863550 та почалось виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18 листопада 2019 року №Ф-17660-52.

На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може спричинити безпідставне утримання коштів з його заробітної плати та порушення його майнових прав, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позову суд вважає, що заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити з наступних підстав.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

На підставі зазначеного, суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Судом встановлено, що предметом розгляду у справі є правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) винесеної Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області від 18 листопада 2019 року №Ф-17660-52 про стягнення з позивача 26539,26 грн.

Відповідно до приписів статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з фіскальним органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену в результаті оскарження суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення фіскального органу або суду), фіскальний орган протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Із наданих позивачем доказів встановлено, що 28 лютого 2020 року головним державним виконавцем Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження №59863550 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-17660-52 від 18 листопада 2018 року, яка є предметом оскарження у цій справі, за вказаним виконавчим провадженням державним виконавцем вживаються заходи примусового виконання рішення.

За своїм змістом, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Отже, враховуючи ту обставину, що примусове виконання спірної податкової вимоги може призвести до стягнення з позивача суми недоїмки у примусовому порядку, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявником наведено належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, відповідно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку ухвалення рішення на його користь.

Суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами; застосований судом захід до забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Вказане свідчить про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та свідчить про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову встановлених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд задовольняє заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у справі №240/16/20 шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням №59863550, яке відкрите головним державним виконавцем Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 18 листопада 2019 року №Ф-17660-52 на суму 26539,26 грн до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду судом справи №240/16/20.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя Д.М. Гурін