Ухвала суду № 88634157, 02.04.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/4741/19

пр. №6/336/33/2020

УХВАЛА

Іменем України

02 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Брагіній І.В., представника позивача адвоката Вайновського Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства «Дніпровське» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільний справі за позовом Військової прокуратури Запорізького гарнізонна в інтересах держави в особі військового радгоспу «Дніпровський» до ОСОБА_1 про виселення,—

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 16.11.2005 року задоволено позов Військової прокуратури Запорізького гарнізонна в інтересах держави в особі військового радгоспу «Дніпровський» до ОСОБА_1 про виселення.

25.07.2019 року ДП «Дніпровське» звернулось до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Вайновський Є.О. підтримав заяву, вказавши на поважність причин, які перешкодили вчасно подати виконавчий лист для примусового виконання.

Відповідач (боржник) ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, про місце та час розгляду справи сповіщався в установленому порядку шляхом направлення судової повістки за адресою, зазначеною заявником в якості адреси проживання.

Оскільки згідно ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, неявка боржника не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 16.11.2005 року задоволено позов Військової прокуратури Запорізького гарнізонна в інтересах держави в особі військового радгоспу «Дніпровський» до ОСОБА_1 про виселення. Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , яке належить військовому радгоспу «Дніпровський».

Відповідно до розпорядження КМУ №883-р від 07.09.2011 року, цілісний майновий комплекс Військового радгоспу «Дніпровський» МОУ було передано зі сфери управління МОУ до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Державне підприємство «Дніпровське» є правонаступником Військового радгоспу «Дніпровський» МОУ та перейменовано, згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №323 від 13.08.2015 року.

З наданих документів вбачається, що Військовий радгосп "Дніпровський", правонаступником якого є ДП "Дніпровське", було позивачем у справі, тож достеменно знали про наявність цивільної справи та ухвалення судом рішення у 2005 році.

Заявником в якості причини пропуску строку для звернення виконавчого листа до виконання вказано те, що про існування рішення суду ДП «Дніпровське» дізналось випадково від самого боржника ОСОБА_1 , а відносно колишнього директора військового радгоспу «Дніпровський» ОСОБА_2 порушено кримінальне провадження за фактом крадіжки документів.

За ст. 433 УПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд має оцінити докази, надані учасниками провадження, та виключно в разі доведення ними обставин, на які вони посилаються, відповідними доказами, суд, за наявності законних підстав, може ухвали рішення на користь цих осіб.

Водночас ДП «Дніпровський» на підтвердження тих обставин, на які заявник посилався у заяві, не надано жодного доказу.

Так, заявником не підтверджено, що колишнім директором ДП «Дніпроський» дійсно були викрадені документи підприємства, зокрема і ті, які стосуються виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що факт проживання особи у квартирі, розташованій у будинку, що належить ДП «Дніпровський», є очевидним та явним, тобто цю обставину неможливо було не помічати протягом тринадцяти років, які пройшли з моменту ухвалення судом рішення та до моменту звернення до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Так, протягом цих років ОСОБА_1 мав сплачувати комунальні послуги, інші платежі, що не могло бути непоміченим заявником.

При цьому суд зауважує, що заявником так і не надано документів на підтвердження того, що будинок АДРЕСА_2 належить на праві власності ДП «Дніпровський», тож внаслідок проживання там ОСОБА_1 порушуються права заявника на момент розгляду заяви.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником не було зазначено жодної поважної причини багаторічного невжиття заходів для виконання рішення суду та не надано жодного документального підтвердження в обґрунтування своїх посилань на наявність поважних причин, тому суд не вбачає підстав для задоволення вищезазначеної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 433, 353 ЦПК України,—

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Державного підприємства «Дніпровське» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільний справі за позовом Військової прокуратури Запорізького гарнізонна в інтересах держави в особі військового радгоспу «Дніпровський» до ОСОБА_1 про виселення залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк