Рішення № 88631367, 25.03.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/6699/19

Провадження № 2/266/280/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Федотової В.М.

при секретарі - Шишханової К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, як на окремий об`єкт нерухомого майна виділений в натурі, припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Маріуполя із позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, як на окремий об`єкт нерухомого майна виділений в натурі, припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, шо після смерті її бабусі - ОСОБА_2 , відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме на 17/25 частин житлового будинку, загальною площею 78,8 кв.м., житловою площею 34,3 кв.м з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1412337200:01:008:0784, площею 0,0476 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована тією ж адресою, що і житловий будинок. Позивачка є єдиним спадкоємцем за законом на спадкове майно ОСОБА_2 , яке прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини ,в встановлений законом строк ,до нотаріальної контори, та володіє ним з моменту відкриття спадщини. У жовтні 2019 року ,по закінченню шестимісячного терміну передбаченого законом, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку з відповідними до нього господарськими будівлями і спорудами, позивачка звернулася із заявою за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса Луценко С.І.

23.10.2019 року нотаріусом, на підставі ст. ст. 49, 50 ЗУ «Про нотаріат» ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на 17/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . В обгрунтування відмови в постанові зазначено , що в документах, а саме в матеріалах БТІ, рішенні Колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 27.10.1999р. №173 , правовстановлюючих документах і в новому Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім`я померлої на підставі біржевого контракту від 19.10.1998року та рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.03.2010року №2-730/10 - є розбіжності. У зв`язку з тим, що за колишнім співвласником була проведена реєстрація на окремий житловий будинок за цією адресою в цілому, та вже є іншій власник колишньої частки 8/25, а співвласник 17/25 частки не провів обмін документів на свій будинок згідно рішення колегії Приморської райогнної адміністрації Маріупольської міської ради , це є перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок в цілому. Просила суд, визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , на нерухоме майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_2 , що складає 17/25 частки, як на окремий, виділений в натурі об`єкт нерухомого майна та припинити право спільної часткової власності на нерухоме майно-домоволодіння АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, за участю її представника - адвоката Темір І.В.

Представник позивачки – адвокат Темір І.В. , в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення у відповідності до заявлених вимог, просив позов задовольнити. В подальшому надав заяву, в якій просив закінчити розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Маріупольської міської ради - Карацюба В.Л., який діє на підставі довіреності , в судовому засіданні заперечував проти задволення позову в частині припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1 , не заперечував проти визнання права власності в порядку спадкування за позивачкою на 17/25 частки домоволодіння АДРЕСА_1 . В подальшому надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на нерухоме майно в частині, в задоволенні інших позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі , розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження призначивши підготовче засідання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької областівід 27.11.2019 року по справі закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.11.2019 року задоволено клопотання представника позивачки – адвоката Теміра І.В. про витребування доказів - витребувано у приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Луценко С.І. копію спадкової справи на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №262.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 77 ЦПК України передбачує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1,3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 21.10.1988 року, її батьками є: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . (а.с.6)

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, №00017245837 від 25.10.2019 року, ОСОБА_3 17.08.2007 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації якого змінила прізвище на ОСОБА_7 . (а.с.8).

Згідно рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06.10.2011 року, шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 розірвано. (а.с.8).

Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 від 14.11.2013 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, після чого ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_10 . (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_11 , серії НОМЕР_3 від 07.06.1965 року, її батьками є: ОСОБА_12 та ОСОБА_2 . (а.с.7).

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_4 від 08.08.1986 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб, після реєстрації якого, ОСОБА_11 змінила прізвище на ОСОБА_13 . (а.с.7).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 21.10.2016 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 13.03.2019 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.10)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на 17/25 частин житлового будинку, загальною площею 78,8 кв.м., житловою площею 34,3 кв.м з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1412337200:01:008:0784, площею 0,0476 га , яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку і розташована за тією ж адресою, що і житловий будинок.

На підставі договору купівлі-продажу (біржевого контракту) від 19 жовтня 1998 року№1910/01 та рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.03.2010 року по цивільній справі № 2-730/10 - ОСОБА_2 належить 17/25 частки житлового будинку з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами, загальною житловою площею 78,8 кв.м., житловою площею 34,3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.12,15)

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДН №122696 від 16.02.2000 року, ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 1412337200:01:008:0784, площею 0,0476 га , яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.88)

Вищезазначені документи на житловий будинок АДРЕСА_1 - 11.02.2019 року за №30318554 повторно були зареєстровані ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вже після первинної реєстрації в Маріупольському БТІ 26.10.1998 року за № 7660 .

Власником іншої 8/25 частки житлового будинку ,з відповідними до неї господарськими будівлями і спорудами, ще до первинної реєстрації у 1998 році , була ОСОБА_14 . Домоволодіння, яке складалося з двох будинків (літери А-1, Б-1) з відповідними до них господарськими будівлями належав бабусі позивачки - ОСОБА_2 та ОСОБА_14 на праві спільної часткової власності де частки кожного із співвласників становили 17/25 і 8/25 відповідно.

Рішенням Колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 27.10.1999 року за № 173, після розгляду звернення співвласника домоволодіння ОСОБА_14 - житловий будинок (літера А-1) з відповідними до нього господарськими будівлями та спорудами, що складав 17/25 частки права власності ОСОБА_2 , разом з земельною ділянкою були залишені їй у якості самостійного домоволодіння з номером АДРЕСА_1 , а житловий будинок (літера Б-1), з відповідними до нього господарськими будівлями та спорудами, що складав 8/25 частки - разом з земельною ділянкою було виділено ОСОБА_14 в окреме домоволодіння в місті Маріуполі.(а.с.14).

Тобто, відповідно до Рішення Колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради була проведена процедура поділу майна- об?єкта нерухомості в натурі та впорядкована нумерація в житловому провулку згідно вищевказаного виділу.

Відповідно до ст. 113 ЦК УРСР - володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при

відсутності згоди — спір вирішується судом. Не може бути встановлено такий порядок користування жилим будинком, при якому учаснику спільної часткової власності виділяються в користування тільки непридатні для проживання або підсобні приміщення (підвал, коридор, комора тощо). Кожний учасник спільної часткової власності відповідно до своєї частки має право на доходи від спільного майна, відповідає перед третіми особами по зобов`язаннях, пов`язаних з спільним майном, і повинен брати участь у сплаті всякого роду податків і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільного майна. Кожний учасник спільної часткової власності має право на оплатне або безоплатне відчуження іншій особі своєї частки в спільному майні.

Згідно інформації з КП «Маріупольське БТІ» до проведення реєстрації в Державному реєстрі речових прав, БТІ проводило реєстрацію справа власності на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу (біржового контракту) від 20.10.1998 року, р-р. № 19110/01 на 17/25 домоволодіння АДРЕСА_1 . Більш того, згідно рішення № 173 від 27.10.1999 року ОСОБА_2 не виконала обмін правовстановлюючего документа на свідоцтво про право власності в цілому по АДРЕСА_1 , а її співласник ОСОБА_14 оформила свідоцтво про право власності в цілому на домоволодіння за АДРЕСА_1 .(а.с.23)

Однак, з невідомих позивачці причин ОСОБА_2 , після відповідного рішення Колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради у 1999 році ,при наявності вже одного власника та проведеного поділу в натурі, знову провела державну реєстрацію свого права на будинок в 2018 році за старими документами, що призвело до документального збереження часткової власності для неї при наявності тільки одного співвласника в цій власності.

Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, позивачка є єдиним спадкоємцем за законом на спадкове майно ОСОБА_2 , яке прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини в встановлений законом строк до нотаріальної контори та володіє ним з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тобто такі права повинні бути оформлені належним чином і підтверджуватись, у випадках передбачених законом, відповідними правовстановлюючими документами, які повинні відповідати вимогам закону.

На земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,0476 га з кадастровим номером 1412337200:01:008:0784 на якому знаходиться спірний будинок - 23.10.2019 року позивачці було видано нотаріусом свідоцтво про право на спадщину за законом( спадкова справа № 7/2019). (а.с.24)

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №142/02-31 від 23.10.2019 року, ОСОБА_15 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на 17/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 через те, що в документах, а саме в матеріалах БТІ, рішенні колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради , правовстановлюючих документах і в новому Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім`я померлої, яке було проведено на підставі біржевого контракту від 19.10.1998року та рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.03.2010року - є розбіжності. У зв`язку з тим, що за колишнім співвласником була проведена реєстрація на окремий житловий будинок за цією адресою в цілому , та вже є іншій власник колишньої частки 8/25, а співвласник 17/25 частки не провів обмін документів на свій будинок згідно рашення Колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, - це є перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок в цілому.(а.с.33-34)

Відповідно до п. 3.3 інформаційного листа ВССУ за 24-753/0/4-13 свід 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За наведених обставин у інший спосіб, крім як за рішенням суду, ОСОБА_1 , не може реалізувати своє право власності в порядку спадкування та припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно, тому з метою захисту позивача та прав на володіння своїм майном, суд задовольняє позов в повному обсязі, оскільки позов не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.113 ЦК УРСР, ст.ст.182, 316,317,319,328,364,367,386,392,1220,1223,1266,1268-1270,1274,1296 -1298 ЦК України, ст. ст. 12,81, 89, 130,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, як на окремий об`єкт нерухомого майна виділений в натурі, припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно – задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_7 ) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Маріуполі Донецької області, на нерухому майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_2 , що складає 17/25 частки, як на окремий, виділений в натурі об`єкт нерухомого майна.

Припинити право спільної часткової власності на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_7 ), яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3 ;

відповідач – Маріупольська міська рада (код ЄДРПОУ 33852448) , юридична адреса: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру,70

Суддя Федотова В. М.