Вирок № 88631362, 31.03.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа№266/3113/18

Провадження№ 1-кп/266/87/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Макогон С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя кримінальне провадження № 12018050780000320 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполя, Донецької області, українця, громадянина України, маючого на утриманні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одруженого, працюючого у ФОП ОСОБА_3 , не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор Сінгур Є.І., Романенко І.М.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Кривич О.В.,

потерпілий ОСОБА_4 ,

представник потерпілого Сукач О.В.

В С Т А Н О В И В:

04.04.2018 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись на ділянці місцевості між магазином « Маркетант », розташованим по пр. Нахімова , 31 /33 в Приморському районі Маріуполя та кафе «Казак», розташованому по пр. Нахімова, 33 в Приморського району м. Маріуполя, під час сварки, яка сталася на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував там же, діючи умисно, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, наніс удар кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_4 , а саме в область носа, в наслідок чого останній впав та втратив свідомість, після того, як ОСОБА_4 прийшов до свідомості та підвівся з землі ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, направлені на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , наніс останньому удар кулаком правої руки по лівому оку, удар кулаком лівої руки по губах та по одному удару кулаками обох рук по скуловим частинам обличчя з права та зліва. Протиправні дії ОСОБА_1 , направлені на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , були припинені в наслідок активного втручання співробітників правоохоронних органів, що прибули за викликом проходивших громадян. Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеню з легким геміпарезом, вираженим вестибулоатоксичним синдромом, закритий сколковий перелом кісток носу і носової перетинки зі зміщенням, садно в області носу, гематома лівої орбіти, множинні підшкірні гематоми голови, гематома правої половини обличчя, які у своїй сукупності відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я на термін понад двадцять один день.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково, заявлений цивільний позов потерпілого та прокурора не визнав, суду пояснив, що раніше потерпілого ОСОБА_4 він не знав, ОСОБА_6 доводилася йому цивільною дружиною, в них є спільна дитина, вони не проживали спільно з листопада 2017р., однак стосунки підтримували, хоча сварилися, розходилися, потім знову мирилися. ОСОБА_6 мешкала на АДРЕСА_3 , а він мешкав в орендованій квартирі, вона приходила до нього, залишалася на ніч. Десь 25 березня 2018р. в них припинилися відносини. 04.04.2018 року в них відносин не було, однак вони спілкувалися. 04.04.2018 року він їхав біля 19.00год.-19.10год. з роботи з товаришем ОСОБА_7 , коли зателефонувала його сестра - ОСОБА_8 , попросила забрати її з мікрорайону «Черемушки», що вони і зробили, та проїжджаючи повз магазину «Маркетант», він побачив ОСОБА_6 з невідомим йому чоловіком, які виходили з магазину під ручку. Вони зупинили автомобіль біла магазину «Шанс» на парковці, задом до магазину «Маркетант», біля забору, було ще світло. Він підійшов до ОСОБА_6 і спитав, де їх дитина, і хто цей чоловік. ОСОБА_6 нічого не відповіла, тоді в розмову втрутився ОСОБА_4 і спитав, що хто він такий. Він відповів, що ОСОБА_6 його цивільна дружина, на що ОСОБА_4 почав йому грубити та замахнувся на нього рукою. Він, захищаючись, був вимушений вдарити його кулаком правої руки в ліву щоку, ОСОБА_4 подався назад, але чи впав ОСОБА_4 , він не бачив. Він став питати у ОСОБА_6 , що як довго вони спілкуються, попросив показати телефон, подивитись чи є між ними переписка. ОСОБА_6 хотіла його вдарити, захищаючи ОСОБА_4 , але він її не бив, можливо за сумку смикнув. У ОСОБА_6 були сонцезахисні окулярі, які можливо він випадково зламав, можливо вони впали і розбилися, він точно не пам`ятає. Знову ОСОБА_4 втрутився у їх бесіду, почав його оскорбляти та він відповідав йому аналогічно. ОСОБА_4 вдарив його правою рукою в обличчя та розбив губу, і вони почали боротися, тримали друг друга за куртки, можливо вони падали, він в корпус його вдарив, по обличчю більше він його не бив, можливо через падіння на землю у ОСОБА_4 виникли травми. Він перший схопив за куртку ОСОБА_4 , щоб уникнути удару, вдарив його два рази, вперше кулаком в обличчя, і коли боролися, в області підборіддя. Відповідно і ОСОБА_4 його бив і по обличчю, і по корпусу. Після боротьби їх розняла поліція і привезла до райвідділу, куртку його порвали, на потерпілому були всі речі. За медичною допомогою він не звертався, у нього з губи йшла кров, а у ОСОБА_4 була кров на кулаках, та чи з губи, чи з брові йшла кров. На ОСОБА_6 подряпин, синців, не було. Він бачив ОСОБА_4 на Пасху , 08.04.2018р., той жарив шашлики, та пізніше біля садочку, хоча в той час той повинен був перебувати у лікарні. Позов потерпілого не визнає, так як в чеках, які надав потерпілий, про придбання ліків, зазначено червень місяць, коли потерпілий не хворів, він визнає два чеки за 04 та 05 квітня, а що стосується речей, то потерпілий не надав доказів їх вартості. Моральну шкоду не визнає, оскільки він захищався, з тих же підстав не визнає позов прокурора. Він давав на досудовому слідстві інші покази, оскільки йому пояснили, що ця справа закінчиться штрафом. Він відшкодував 1000,00грн. на ліки ОСОБА_4 . Просив суворо його не карати.

Не зважаючи на часткове визнання своєї вини у скоєні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 122 КК України обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у повному обсязі знайшла своє підтвердження як показами потерпілого, свідків, так і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що раніше обвинуваченого він не знав, стосунків ніяких не мав. 04 квітня 2018 року приблизно о 20 годині він зі своєю знайомою ОСОБА_6 , яку знав біля двох тижнів, виходив з магазину, коли його хтось покликав, а потім підійшов обвинувачений, спитав, що він з ОСОБА_6 робить. Він зрозумів, що ОСОБА_1 - колишній співмешканець ОСОБА_6 , він відповів йому, що відвезе ОСОБА_6 , а потім вони поговорять. ОСОБА_1 вдарив його кулаком правої руки в ніс, він впав, втратив свідомість на хвилину, піднявся та побачив, що ОСОБА_6 захищається від ОСОБА_1 , а той зламав їй окуляри, забрав телефон, тримав за волосся, бив долонями по обличчю. Відстань він них була біля трьох метрів, він встав, підійшов до них, намагався ОСОБА_6 захистити, вдарити обвинуваченого, однак йому це не вдавалося, а ОСОБА_1 вдарив його в обличчя приблизно п`ять разів, в нього потекла кров. Конфлікт тривав хвилин десять, він ОСОБА_1 нічого не казав та останній його також не ображав. Після чого вони звернулися до лікарні, його поклали на лікування до стаціонару зі струсом мозку, він лікувався біля трьох тижнів. Просив стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду на витрачені ліки в сумі 12288,53грн. та вартість знешкодженого майна у сумі 14100,00грн., моральну шкоду у сумі 50000,00 грн., оскільки він дуже погано себе почував, тривалий час лікувався, втратив час, його звичайний рух життя змінився, через наслідки травми йому зробили операцію. Примиритися обвинувачений не намагався, а спочатку ще і погрожував йому.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що обвинувачений був її колишнім цивільним чоловіком, стосунків вони не мають ніяких. З потерпілим вона має нормальні стосунки. В грудні 2017 р. її стосунки з ОСОБА_1 припинилися, вона з дитиною поїхала від нього, але конфліктів у них не було. ОСОБА_4 знав про існування її колишнього чоловіка - ОСОБА_1 . 04 квітня 2018 року, приблизно о 20 годині вона з ОСОБА_4 виходила з магазину «Маркетант», вона сіла в автомобіль, а ОСОБА_4 не встиг, до нього підійшов ОСОБА_1 , який вдарив ОСОБА_4 в обличчя, в область брові, від чого останній впав, втратив свідомість. Вона покликала ОСОБА_4 , однак він не відповів. ОСОБА_1 почав її ображати, бити по обличчю, до трьох хвилин ці образи тривали. ОСОБА_4 піднявся, після чого бійка між ними продовжилась, і ОСОБА_1 ще декілька разів кулаком в обличчя вдарив ОСОБА_4 , який захищався, наносив удари ОСОБА_1 .. Вона намагалася зупинити бійку, але їй це не вдалося. ОСОБА_4 з ОСОБА_1 штовхалися та двигалися на проїжджу частину, десь метрів 10 вони пройшли до магазину «Шанс», один раз вони впали. Після приїзду поліції ОСОБА_1 припинив свої дії. Чому ОСОБА_1 так себе поводив, їй невідомо, причин не було. ОСОБА_4 лікувався у лікарні, їй теж надавали медичну допомогу, в неї було декілька подряпин на обличчі. Конфлікт тривав до 15 хвилин. Ушкоджень або крові на ОСОБА_1 , як і розірваного одягу, вона не бачила. Ініціатором конфлікту, агресором був ОСОБА_1 . Вона просила ОСОБА_1 припинити дії, на що він не реагував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що 04.04.2018р. він їхав з роботи з ОСОБА_1 на робочому автомобілі «Нива», ОСОБА_1 попросив заїхати до сестри, забрати продукти харчування. Вони поїхали до магазину на «Черьомушках», забрала пакети, сестру, поверталися додому через порт, ОСОБА_1 попросив зупинити автомобіль, оскільки побачив свою цивільну дружину біля магазину «Шанс», вийшов, пішов спілкуватися з нею, а вони залишилися в автомобілі. Його автомобіль стояв повернутий лобовим склом у двори. Вони почули жіночий крик, вийшли з автомобіля і побачили бійку, яка не була поряд, а на відстані 25 кроків, на вулиці вже темніло. Він знає ОСОБА_6 , знає, що у неї є син ОСОБА_2 . Вони побачили ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , які були на землі, билися руками, коли він підійшов, ОСОБА_1 вже піднявся. Хто кого куди бив, він не бачив, оскільки було темно. ОСОБА_4 продовжив лежати на землі, десь через 5 хвилин піднявся. ОСОБА_1 пішов до ОСОБА_6 розмовляти, та плакала. На обличчі ОСОБА_4 він не бачив крові, той був в куртці, чи була вона порвана, не пам`ятає. ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_6 телефон, коли ОСОБА_4 його вдарив в область тулубу та схопив за куртку ОСОБА_1 .. Можливо 5 ударів наніс потерпілий ОСОБА_1 , і ОСОБА_1 біля п,яти ударів наніс потерпілому, все дуже швидко відбулося. Поліцейські їх розняли. Через декілька хвилин під`їхала 2 поліцейських та 2 військових на автомобілі, з якими він з ОСОБА_1 поїхали до райвідділку. Вони на своїй «Ниві» поїхали з військовим. ОСОБА_4 з ОСОБА_6 поїхали до райвідділку на іншому автомобілі. Причину конфлікту він не знає.Він не бачив, щоб хтось з них наносив іншому серйозні удари. Він бачив на Пасху 08.04.2018р. потерпілого з ОСОБА_6 та її рідною сестрою, вони не спілкувалися.

З витягу з кримінального провадження № 12018050780000320 вбачається, що 04.04.2018 року за ч. 1 ст. 125 КК України до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 внесено відомості за фактом того, що 04.04.2018р. близько 20.00год. біля магазину «Маркетант», розташованого по пр. Нахімова, 31/33 Приморського району м. Маріуполя, їм під час сварки було спричинені тілесні ушкоджені (а.с. 89, 90).

З протоколу проведення слідчого експерименту, складеного ст. слідчим Приморського ВП ГУНП в Донецькій області Філіною В.О. від 18.05.2018р., з фототаблицею до нього вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 вказав на місце, де в нього почалася сварка з ОСОБА_1 та показав механізм нанесення йому ударів кулаком правої руки по носу та в обличчя ОСОБА_1 04.04.2018р., а потім показав, яким чином він впав на правий бік після нанесення йому удару по носу та механізм нанесення йому інших ударів ОСОБА_1 після того, як він піднявся, а саме удари кулаком руки в область ока, губи, а також не меньше двох ударів кулаками двох рук в область скул зправа та зліва, в область грудей та живота.(а.с. 105-111).

З протоколу проведення слідчого експерименту, складеного ст. слідчим Приморського ВП ГУНП в Донецькій області Філіною В.О. від 22.05.2018р., з фототаблицею до нього, вбачається, що свідок ОСОБА_6 показала місце злочину, а також механізм нанесення ударів ОСОБА_1 ОСОБА_4 04.04.2018р., а саме нанесенення останньому ударів кулаком в область обличчя, кулаком по носу, після чого ОСОБА_4 впав на землю, а після того, як підвівся, то ОСОБА_1 наніс два удари кулаком в область обличчя потерпілого зправа та зліва, а також в область грудей (а.с. 112-116).

З висновку експерта № 435 відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ» від 25.05.2018 р., вбачається, що експертом, на підставі вивчення описової частини висновку експерта по обстеженню за медичними документами ОСОБА_4 , даних матеріалів справи, не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених у

ОСОБА_4 при обставинах, на які вказує останній під час проведення слідчого експерименту від 18.05.2018р. за його участю, а саме при нанесенні ударів руками стиснутими в кулак

сторонньої людини в область голови та обличчя. Не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 , при обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту від 22.05.2018 р. за її участю, а саме при нанесенні ударів руками, стиснутими в кулак сторонньої людини в область голови та обличчя. Не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у вигляді слідів від загоєного садна в лобній області справа, рубця на місці загоєної рани в лобній області справа, слід від загоєного садна по передній поверхні лівого колінного суглобу, і при падінні з положення стоячи на поверхню з гравію (а.с. 120-122).

З висновку експерта № 404 відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ» від 25.05.2018 р., вбачається, що на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_4 експертом встановлені тілесні ушкодження, що були у нього при зверненні за медичною допомогою та при огляді: закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку середнього ступеню з легким геміпарезом, вираженим вестибулоатоксичним синдромом, закритий осколковий перелом кісток носу і носової перетинки зі зміщенням, садно в області носу, гематома лівої орбити, множинні підшкірні гематоми голови (в наданих медичних документах точна локалізація та кількість не вказана), гематома правої половини обличчя, слід від загоєного садна в лобній області справа, рубець на місці загоєної рани в лобній області справа, які утворилися в результаті не менш як п`яти дій тупих предметів, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах ухвали суду, а також при обставинах, вказаних оглянутим в протоколі допиту потерпілого від 04.04.2018 р., і у своїй сукупності (так як ушкодження локалізуються в області голови та обличчя) відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я та термін понад двадцять один день. Закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку середнього ступеню з легким геміпарезом, вираженим вестибулоатоксичним синдромом, що потягнув за собою тривалий розлад здоров`я та термін понад двадцять один день, міг утворитись від будь-якого з наявних ушкоджень на обличчі. Тілесні ушкодження, що були у нього при звернені по медичну допомогу та при огляді: садна та гематоми кінцівок (в наданих медичних документах точна кількість та локалізація не вказана), слід від загоєного садна по передній поверхні лівого колінного суглобу, утворилися в результаті дії тупих предметів, кількість яких визначити не є можливим, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах ухвали суду, а також при обставинах, вказаних оглянутим, і по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с. 102-104).

З протоколу проведення слідчого експерименту, складеного ст. слідчим Приморського ВП ГУНП в Донецькій області Філіною В.О. від 30.05.2018р., з фототаблицею до нього вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 вказав механізм нанесення ним ударів ОСОБА_4 04.04.2018р., а саме що він наніс удар кулаком правої руки по носу потерпілого, після чого той впав на землю на правий бік, а після того, як той підвівся та став захищати ОСОБА_6 , він знову наніс йому два удари по тулубу та два удари кулаком по обличчю, але точного механізму нанесення цих ударів він не пам,ятіє (а.с. 139-144).

Постановою ст. слідчого Приморського ВП ГУНП в Донецькій області Філіної В.О. від 29.05.2018р. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018050780000320 від 04.04.2018р. за ч. 1 ст. 125 КК України перекваліфіковано на ч. 1 ст. 122 КК України та вказані відомості внесено до ЄРДР (а.с. 123-124).

Таким чином, оцінивши в сукупності всі досліджені докази, які суд знаходить належними, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» /рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12/ ЄСПЛ визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, події злочину мали місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Суд не може погодитись з доводами обвинуваченого та його захисника про те, що в ході сварки з ОСОБА_4 він не наносив йому тілесні ушкодження, встановлені на досудовому слідстві та зазначені у висновках судово-медичних експертиз, так як ОСОБА_4 також наносив йому удари, а він захищався.

Суд звертає увагу, що у обвинуваченого не зафіксовано тілесних ушкоджень в результаті вказаного конфліку, з заявою про порушення кримінального провадження за фактом заподіяння тілесних ушкоджень він також не звертався, на лікуванні в лікувальному закладі не знаходився.

Крім того, характер тілесних ушкоджень, їх тяжкість, механіз їх нанесення свідчать про умисне заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, що підтверджено і дослідженими судом слідчими експериментами та висновками судово-медичної експертизи.

При цьому суд звертає увагу, що саме обвинувачений був ініціатором конфлікту, в присутності потерпілого ОСОБА_4 поводив себе зухвало проти жінки- своєї колишньої цивільної дружини ОСОБА_6 , в результаті чого вона в той же день звернулася до поліції і за її заявою відомості щодо спричинення їй тілесних ушкоджень були внесені в ЄРДР за № 12018050780000320.

ОСОБА_1 мав можливість припинити та покинути місце, де стався конфлікт, коли потерпілий впав на землю від його удару, але не зробив цього та продовжив наносити потерпілому удари в область тулуба, обличчя.

Таким чином суд розцінює позицію обвинуваченого щодо часткового визнання своєї вини у скоєному злочині, як спосіб захисту від пред,явленного йому обвинувачення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості; дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, на утриманні має малолітнього сина, посередню характеристику з місця проживання, працює, характеризується позитивно, але офіційних документів щодо працевлашування на підтвердження цього факту суду не надав, частково відшкодував потерпілому шкоду на загальну сумму 920,30 гривень, а також те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в наркологічному диспансері м. Маріуполя та на обліку в КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 7», та на підставі викладеного приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів є покарання у виді обмеження волі в мінімальних межах санкції ст. 122 ч.1 КК України та суд вважає за можливе застосувати до покарання вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її спричинила.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на стягнення моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відносно неї самої, членів його сімї, близьких родичів; в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00грн. підлягає частковому задоволенню, оскільки суд враховує ті негативні наслідки і душевні страждання, які були понесені потерпілим в наслідок протиправних дій ОСОБА_1 та які полягають у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв?язку із пошкодженням здоров?я, душевних стражданнях, у зв?язку із втратою можливості вести звичайний спосіб життя, навчатися, працювати, однак вважає заявлений до відшкодування розмір моральної шкоди завищеним та знижує його до розумних меж - 15000 гривень.

В частині відшкодування матеріальної шкоди, пов,язаної з витратами на придбання ліків потерпілим в сумі 12288,53грн., суд приходить до наступного висновку.

Згідно відповіді від 18.09.2018р., наданого на адвокатський запит головним лікарем КЗОЗ «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь», ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 05.04.2018р. по 27.04.2018р.

Перебування ОСОБА_4 на лікуванні, а також перелік ліків також підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5004-379, але в зазначеній виписці не зазначна кількість препаратів, які були призначені потерпілому, чеків, які б підтверджували придбання ліків за свій кошт в період перебування на лікуванні в лікарні, потерпілим суду не надано, за виключенням вартості проведеного обстеження, які підтверджуються комп,ютерною томограмою головного мозку від 06.04.2018р. «Медлайн плюс» та квитанцією про сплату цих послуг на суму 550 гривень та квитанцією аптеки «Левада-сервіс» від 05.04.2018р про придбання ліків на сумму 352, 50 гривень.

Крім того, при перебуванні потерпілого на лікуванні в лікарні, державою на придбання для нього ліків було витрачено 452,10 копійок.

З врахуванням наданих суду належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених потерпілим на придбання ліків за період перебування на лікуванні з 05.04.2018 року по 27.04.2018 року , суд приходить до висновку, що сума таких витрат складає 902,50 копійок( 550+352,50), але вказані кошти було відшкодовано обвинуваченим 02.04.2019 року добровільно (а.с.166а).

При таких обставинах суд відмовляє у задоволені позовних вимог в цій частині у зв,язку із недоведеністю вказаних вимог.

Вирішуючи питання щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування матеріальної шкоди вартості пошкодженого майна на загальну суму 14100 гривень, суд приходить до наступного.

На підтвердження завдання шкоди особистим речам ОСОБА_4 на загальну сумму 14100 гривень, потерпілим надано фотографії одягу, на яких вбачається речовина бурого кольору на пайті, а також порвана кофта, подряпані кросівки, розбитий годинник. В той самий час потерпілим не надано суду належних та допустимих доказів вартості вказаного майна, а також не доведено, що товарний вигляд вказаних речей втарчений остаточно, або частково (а.с. 45-50). При таких обставинах, потерпілим не доведені позовні вимоги в цій частині, тому у їх задоволені суд відмовляє у зв,язку із недоведенністю своїх вимог.

Вирішуючи заявлений прокурором цивільний позов, суд приходить до наступного.

В силу ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати установи охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

У відповідності зі ст. 127 ч.2 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

З довідки КЗОЗ «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» № 16 від 22.05.2018р. вбачається, що витрати на лікування ОСОБА_4 , який перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 05.04.2018р. по 27.04.2018р. склали 8043,42грн. (а.с. 125).

Таким чином, кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4 необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , як особи, від винних дій якого потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості на користь комунального закладу охорони здоров`я «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» в сумі 8043,42 грн.

Судових витрат та речових доказів за кримінальним провадженням не має.

Керуючись ст. 368,370,374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного)року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000, 00 (п,ятнадцять тисяч) гривень, в частині стягнення матеріальної шкоди- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального закладу охорони здоров`я«Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» (р/р 31415844700001 в ГУДКСУ в Донецькій області МФО 834016 ЄДРПОУ 38033949) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за лікування потерпілого ОСОБА_4 8043 (вісім тисяч сорок три) грн. 42коп.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Курбанова Н. М.