Рішення № 88630887, 03.04.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/8312/19

2/264/283/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"03" квітня 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., за участю секретаря судового засідання Ткачук Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради як уповноважений представник родини одержувача щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Щомісячна адресна допомога внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до вимог чинного законодавства була призначена їй та сплачувалась з 01 жовтня 2018 року по 31 серпня 2019 року. Проте, згідно отриманої інформації у володінні відповідачки є будинок АДРЕСА_1 , що, відповідно до п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, стало підставою для припинення вищевказаних виплат, оскільки за період з 01 жовтня 2018 року по 31 серпня 2019 року, коли відповідачці виплачувалась щомісячна адресна допомога, місто Маріуполь Донецької області, де розташований будинок, який належить їй на праві власності, не входила до переліку населених пунктів на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і на території міста органи державної влади України здійснювали та продовжують здійснювати свої повноваження в повному обсязі. Вказане є причиною виникнення переплати раніше виплачених сум допомоги. Посилаючись, зокрема, на ст.ст.16, 1166 ЦК України, просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в загальному розмірі 14652,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, про день розгляду справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22 червня 2016 року перебуває на обліку як уповноважений представник родини одержувача щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг.

Згідно заяви від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначивши, що ані в неї, ані у членів її родини немає у володінні житлового приміщення в регіонах інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 08 жовтня 2018 року та витягом з протоколу №42 від 16 жовтня 2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом із дітьми за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Департаменту від 08 листопада 2018 р. ОСОБА_2 призначена допомога переміщеним особам на проживання, яка виплачувалась з 01 жовтня 2018 року по 31 березня 2019 року щомісячно в розмірі 2442,00 грн.

Також, 23 квітня 2019 року, ОСОБА_1 звернулась до Департаменту із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначивши, що ані в неї, ані у членів її родини немає у володінні житлового приміщення в регіонах інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Між тим, за результатами проведеної перевірки, зокрема Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 квітня 2019 р. № 164315749, було встановлено, що ОСОБА_2 з 03 вересня 2018 р. на праві приватної власності належить 1/1 частка будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу №72 від 17 травня 2019 року та рішення від 27 травня 2019 року, Департаментом відмовлено відповідачці в призначенні соціальної виплати ВПО.

Згідно розрахунку надмірно сплачених коштів, допомоги переміщеним особам на проживання за період з 01 жовтня 2018 року по 31 березня 2019 року розмір загальної суми допомоги, отриманої відповідачкою, становить 14652,00 грн.

Департаментом на адресу відповідачки було направлено повідомлення від 03 червня 2019 р. про відшкодування коштів з викладенням усіх обставин та запропоновано з`явитися до Департаменту з метою вирішення виниклого питання, проте станом на теперішній час, ані рішення Департаменту, ані вказане повідомлення відповідачкою не виконані.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно п. п. 2, 3 від 20.10.2014 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року, визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї.

Відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Внаслідок неповідомлення відповідачкою про обставини, які впливають на призначення грошової допомоги, ОСОБА_1 надмірно нарахована та виплачена адресна допомога в розмірі 14652,00 грн., адже за наявності у неї у власності житлового приміщення, розташованого в регіоні, іншому, ніж тимчасово окупована територія України, районі проведення антитерористичної операції та населеного пункту, що розташований на лінії зіткнення, а саме житлового будинку в м. Маріуполі, остання права на отримання щомісячної адресної допомоги станом на 03 вересня 2018 року не мала.

Відповідно до п. 11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки відповідачкою вимога позивача про повернення коштів залишена без реагування, добровільно кошти не повернуті, вони підлягають стягненню з відповідачки.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Представником позивача надано документи, що підтверджують сплату понесених судових витрат, тому вони підлягають стягненню з відповідачки у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 223, 259, 263-265,280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 41336065, юридична адреса: м.Маріуполь, пр..Миру,70) надмірно виплачені коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 14652,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя: Ю. О. Матвєєва