Рішення № 88624657, 06.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року м. Київ № 756/4484/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні трудового стажу за період роботи з 08.08.1984 по 17.09.1984, з 18.06.1985 по 31.07.1985, з 20.01.1992 по 24.01.1992, з 22.08.1992 по 15.12.1998, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи з 08.08.1984 по 17.09.1984, з 18.06.1985 по 31.07.1985, з 20.01.1992 по 24.01.1992, з 22.08.1992 по 15.12.1998 та призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем необґрунтовано не зараховано частину стажу за спірні періоди, що в свою чергу позбавило призвело до порушення права для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що за спірні періоди не підтверджено право на зарахування стажу, зокрема, за період з 08.08.1984 по 17.09.1984 та з 18.06.1985 по 31.07.1985 у зв`язку з відсутністю документів про ліквідацію підприємства (список №1), з 20.01.1992 по 24.01.1992 у зв`язку з відрядженням на навчання, з 22.08.1992 по 15.12.1998 у зв`язку з відсутністю підтвердження атестації робочого місця (список №2).

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та пояснення третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Заявою від 02.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 05.03.2019 № 45375/03 відповідачем повідомлено, що у позивача відсутній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначено, що спеціалістами управління розглянуті документи, подані позивачем, та згідно з рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 12.02.2019 № 11 підтверджено право на зарахування періодів роботи з 11.08.1986 по 31.12.1986 до пільгового стажу за списком № 1 та періодів роботи з 01.01.1987 по 31.03.1988, з 01.04.1988 по 24.07.1988, з 25.07.1988 по 14.11.1990, з 15.11.1990 по 19.01.1992, з 25.01.1992 по 21.08.1992 - за списком № 2. Водночас, не підтверджено право на зарахування пільгового стажу періодів роботи з 08.08.1984 по 17.09.1984 та з 18.06.1985 по 31.07.1985 у зв`язку з відсутністю документів про ліквідацію підприємства (список №1), з 20.01.1992 по 24.01.1992 у зв`язку з відрядженням на навчання, з 22.08.1992 по 15.12.1998 у зв`язку з відсутністю підтвердження атестації робочого місця (список №2). Загальний страховий стаж складає 37 років 1 місяць 9 днів, в тому числі робота за списком №1 становить 4 місяці 21 день, робота за списком № 2 становить 5 років 7 місяців 16 днів.

Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Щодо не включення стажу за періоди з 08.08.1984 по 17.09.1984 та з 18.06.1985 по 31.07.1985 у зв`язку з відсутністю документів про ліквідацію підприємства (список №1) суд зазначає наступне.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яким визначено механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, у випадку ліквідації підприємств, установ та організацій без визначення правонаступника.

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управлінням Пенсійного фонду України в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які

можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на

призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (надалі також - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

У спірний період позивач працював в якості «дверевого» у виробництві коксового цеху та газівника коксових печей у ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

При цьому слід зауважити, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань убачається, що ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (00101075) не перебуває в процесі припинення, отже у позивача були відсутні підстави та обов`язок надавати документи про ліквідацію підприємства.

На підтвердження стажу надано копію трудової книжки, довідку від 27.04.2017 № 05-1/21/571 про пільговий характер робіт з 08.08.1984 по 17.09.1984 та з 18.06.1985 по 31.07.1985, довідку від 25.04.2017 № 01-2/57/31.

Таким чином у відповідача були відсутні підстави для відмови в зарахуванні стажу за сказаний період на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за вказаний період.

Щодо не зарахування стажу за період з 20.01.1992 по 24.01.1992 у зв`язку з відрядженням на навчання суд зазначає наступне.

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України « Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до п. 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад , затвердженого постановою Кабінетц Міністрів України від 05.08.1998 № 1240 час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Згідно з ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» за час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Вказані висновки суду також стосуються посилань відповідача на періоди навчальних відпусток з 04.01.1993 по 25.01.1993 та з 07.04.1993 по 26.04.1993, з 30.05.1994 по 01.07.1994.

Отже, в даному випадку у відповідача були відсутні підстави для не врахування періоду стажу щодо відрядження на навчання позивача.

Щодо посилань на відпустки без збереження заробітної плати слід зауважити, що відповідно до листа Мінсоцполітики від 08.02.2016 № 713/039

161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Щодо не врахування стажу за період з 22.08.1992 по 15.12.1998 у зв`язку з відсутністю підтвердження атестації робочого місця (список № 2) суд виходить з наступного.

У спірний період позивач працював на ВАТ «Єнакіївський коксохімічний завод» газівником кокосових печей, майстром з регулювання та обігріву в коксовому цеху, майстром виробничої дільниці, заступником начальника коксового цеху з регулювання та обігріву, начальником коксового цеху.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Якщо чергова атестація проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 348/1079/17.

Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

Згідно з п.4 ч.2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств, організацій.

Не проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 по справі №352/547/16-а, від 23.10.2018 по справі №348/1079/17, від 05.03.2019 по справі №679/774/16-а згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

До того ж, до відповідача позивачем було надано копії документів на підтвердження проведення атестації ВАТ «Єнакіївський коксохімічний завод», а саме наказ від 29.01.1996 № 6 «Про результати атестації робочих місць», протокол розгляду питань пільгового пенсійного забезпечення робітників коксового цеху № 9, карти умов праці начальника цеху, заступника начальника цеху, майстра виробничої дільниці на гарячих ділянках роботи, майстра виробничої дільниці на роботах з шкідливими умовами праці, газівника коксових печей, що в свою чергу свідчить, що атестація робочих місць проводилася у строки, визначені законодавством, а посади, на яких працював позивач у даному підприємстві віднесені до робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Підсумовуючи викладене, вказаний період роботи також підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні трудового стажу за період роботи з 08.08.1984 по 17.09.1984, з 18.06.1985 по 31.07.1985, з 20.01.1992 по 24.01.1992, з 22.08.1992 по 15.12.1998, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як наслідок підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи з 08.08.1984 по 17.09.1984, з 18.06.1985 по 31.07.1985, з 20.01.1992 по 24.01.1992, з 22.08.1992 по 15.12.1998.

Разом з цим, стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд звертає увагу на те, що питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень відповідача, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Водночас, оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на недоведення відповідачем правомірності дій щодо неврахування заявлених періодів у пільговий стаж, з однієї сторони, звертаючи увагу на неможливість втручання суду у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, суд убачає підстави для задоволення позову частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні трудового стажу за період роботи з 08.08.1984 по 17.09.1984, з 18.06.1985 по 31.07.1985, з 20.01.1992 по 24.01.1992, з 22.08.1992 по 15.12.1998, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи з 08.08.1984 по 17.09.1984, з 18.06.1985 по 31.07.1985, з 20.01.1992 по 24.01.1992, з 22.08.1992 по 15.12.1998.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко