Рішення № 88623111, 07.04.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/472/20

Провадження № 2/711/995/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Буйновської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Запоріжський виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову вказує, що він з 24.07.2018 року по 21.12.2018 року працював в АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та був звільнений з 21.12.2018 року на підставі наказу відповідача за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін). Однак в день звільнення розрахунок з ним проведений не був.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вказує, що відповідач повністю розрахувався з ним лише 14.11.2019 року. Таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 21.12.2018 року по 05.12.2019 року складає 382453 грн. 16 коп.

А тому, просив стягнути з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 382453 грн. 16 коп.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.01.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін). Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

23.03.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 та довідку про середньоденну заробітну плату позивача.

31.03.2020 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача - АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.12.2018 року по 13.11.2019 року в сумі 328608 грн. 84 коп. та судовий збір в розмірі 3286 грн. 09 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Поставничий Р.В. не з`явилися. 06.04.2020 року адвокатом Поставничим Р.В. до суду подано заяву про розгляд справи без його участі, в якій він одночасно вказує, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. У відзиві на позовну заяву в.о. генерального директора АТ «ЗАлК» Кізілов С.А. просив розглянути справу у відсутність уповноваженого представника АТ «ЗАлК». Також вказував, що у вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, в тому числі відзив відповідача на позовну заяву, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 24.07.2018 року по 21.12.2018 року працював начальником служби управління персоналом АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (а.с. 8-11).

Наказом АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» №02-161/к від 14.12.2018 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 21.12.2018 року на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін). В день звільнення розрахунок з позивачем проведений не був, остаточний розрахунок був проведений лише 14.11.2018 року. Вказані обставини не заперечувалися відповідачем.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України відповідач повинен був у день звільнення ОСОБА_1 виплатити всі належні йому суми, а в разі спору про розмір цих сум виплатити не оспорювану ним суму, однак цього не зробив.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законом України: «Про оплату праці».

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та інш. нормативно-правовими актами (ст. 94 КЗпП України).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 ч.1 КЗпП України).

Як передбачено ст. 116 згаданого Кодексу, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Крім того, відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» - установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК відповідачем не надано суду ніяких доказів того, що у порушенні прав позивача на своєчасне отримання заробітної плати відсутня вина відповідача. До того ж, під час розгляду справи не встановлено вини позивача ОСОБА_1 , як працівника підприємства, у виникненні становища, яке призвело до затримки розрахунку по заробітній платі.

Враховуючи, що відповідачем - АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» здійснено повний розрахунок з позивачем ОСОБА_1 лише 14.11.2019 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за період затримки розрахунку є законними та підлягають до задоволення.

При цьому суд звертає увагу, що за змістом ч. 2 ст. 117 КЗпП України підставою для зменшення судом розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені є виключно наявність таких умов: 1) наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; 2) виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, як належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв`язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; 3) прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені ст.116 цього Кодексу. Оскільки жодної з зазначених обставин в даному випадку судом не встановлено то правові підстави для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідача з позивачем відсутні. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові ВСУ від 13.03.2017 року у справі №6-259цс17.

За таких обставин до стягнення з відповідача - АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме, за період з 22.12.2018 року по 13.11.2019 року включно (до дня повного розрахунку відповідача перед позивачем по всіх сумах, що належали йому до виплати в день звільнення), оскільки, між сторонами відсутній спір про розмір належних до виплати позивачу сум після його звільнення.

Період затримки складає 222 дні (враховуючи п`ятиденний робочий тиждень) з 22.12.2018 року по 13.11.2019 року включно (до дня повного розрахунку відповідача перед позивачем по всіх сумах, що належали йому до виплати в день звільнення). Середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 за останні два місяці які передували звільненню складає 1480 грн. 22 коп., що підтверджується довідкою відповідача від16.03.2020 року (а.с. 82).

Таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку складає 328608 грн. 84 коп., виходячи із наступного розрахунку: 1480 грн. 22 коп. /середній заробіток/ х 222 дні /період затримки розрахунку/ = 328608 грн. 84 коп.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з відповідача - АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 22.12.2018 року по 13.11.2019 року включно в сумі 328608 грн. 84 коп.

Крім того, оскільки, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 328608 грн. 84 коп. визначено із нарахованої заробітної плати до утримання податків та обов`язкових платежів, то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.12.2018 року по 13.11.2019 року включно в сумі 328608 грн. 84 коп. на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути із відрахуванням (утриманням) при виплаті податків та обов`язкових платежів передбачених законодавством України.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь позивача сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3286 грн. 09 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 3, 4, 94, 115, 116, 117, 233, 238, 237-1 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про застосування судами законодавства про оплату праці», правовими позиціями ВСУ, рішенням КСУ № від 15.10.2013 року № 9- рп/2013, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 11, 141, 258, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Запоріжський виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Запоріжський виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м. Запоріжжя, Південне Шосе, 15, код ЄДРПОУ 00194122) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 328608 грн. 84 коп. з відрахуванням при виплаті всіх обов`язкових податків та платежів, а також судовий збір в розмірі 3286 грн. 09 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 07.04.2020 року.

Головуючий: В.М. Скляренко