Ухвала суду № 88622745, 06.04.2020, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/621/20

Номер провадження 1-кс/559/103/2020

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

06 квітня 2020 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

слідчого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Крушняк О.С.

з участю:

прокурора Місюка В.М.

захисника адвоката Гай І.М.

слідчого Вовтонюка Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Вовтонюка Н.О., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Місюк В.М. за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020180040000290 від 04 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, Українця, уродженця м. Дубно Рівненської області, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 , - запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

Клопотання обґрунтовується наступними доводами. Досудовим слідством встановлено, що вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25.11.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК Українидо 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком у (два) роки.

Крім того, встановлено, що 29 жовтня 2019 року в межах кримінального провадження №12019180040000784 від 06.09.2019 до суду скеровано обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та 28 листопада 2019 року в межах кримінального провадження №12019180040000929 від 26.10.2019 до суду скеровано обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

Однак, ОСОБА_1 , будучи обвинуваченим у вчиненні корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, у той час, коли, відповідно до вимог ст.ст. 88, 89, 90 КК України, судимість не була погашена або знята у встановленому законом порядку, в період іспитового строку, повторно вчинив умисний корисливий злочин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 близько 02 год. 05 хв. 04 квітня 2020 року, перебуваючи по АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, з метою вчинення крадіжки чужого майна, вирішив проникнути до сарайного приміщення, що знаходиться на території даного господарства.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , користуючись тимчасовою відсутністю нагляду за його діями з боку власника та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, через двері, шляхом їх відчинення, проник в середину сарайного приміщення, що знаходиться на території господарства по АДРЕСА_2 . В подальшому, перебуваючи у вказаному сарайному приміщенні, ОСОБА_1 непомітно виніс електропилу, марки «Foresta», моделі «FS-2640S», зеленого кольору, що знаходилася в коробці, вартістю 1700 гривень 00 копійок; електродриль, марки «DWT», моделі «SBM-600» зеленого кольору, що знаходилася в коробці, вартістю 1000 гривень 00 копійок; зварювальний апарат марки «DniproM», моделі «SAB-260N», чорного кольору, який знаходився коробці чорного кольору, вартістю 2500 гривень 00 копійок; зварювальну маску марки «DniproM», моделі «WM-39», чорного кольору, яку знаходилася коробці чорного кольору, вартістю 1000 гривень 00 копійок, на вулицю, залишивши вказані речі перед входом до сарайного приміщення приміщення, тим самим приготувавши їх до подальшого переміщення з території господарства.

Таким чином, ОСОБА_1 намагався викрасти вказані вище електроінструменти та зварювальну маску, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки протиправні дії ОСОБА_1 були викриті та припинені власником господарства ОСОБА_2 .

Отже, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а саме у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.

04.04.2020, о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 04.04.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1.Протоколом огляду місця події від 04.04.2020, а саме господарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де безпосередньо було зафіксовано обстановку та сліди вчинення злочину;

2.Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який повідомив, що 04.04.2020, близько 02 години, коли останній вийшов із житлового будинку, біля свого сарайного приміщення помітив на подвір`ї електроінструменти, а в сарайному приміщенні помітив невідомого чоловіка, який побачивши останнього почав бігти в напрямку виходу із господарства, де ОСОБА_2 його затримав та утримував до приїзду працівників поліції;

3.Показаннями свідка ОСОБА_3 , яка повідомила, що 04.04.2020, близько 02 години, коли остання вийшла на подвір`я, то почула шум зі сторони сараю, після чого зайшла в житловий будинок та розбудила свого чоловіка ОСОБА_2 . Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підійшли до сараю, то звідти вибіг невідомий чоловік, який намагався втекти, про те останнього було затримано;

4.Протоколом затримання ОСОБА_1 на місці вчинення злочину;

5.Показаннями підозрюваного ОСОБА_1 , який визнав факт перебування в нічну пору доби 04.04.2020, по вул. Забрама в м. Дубно, Рівненської області;

6.Протоколом огляду предметів від 04 квітня 2020 року, яким оглянуто мобільний телефон марки «Nokia», моделі «106», із встановленою в ньому сім-картою оператора мобільного зв`язку «Lifecell» абонетського номеру, яким користується ОСОБА_1 ;

7.Рапортом о/у СКП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 користується абонентським номером, що був встановлений в мобільному телефону, який був виявлений на місці вчинення злочину;

Санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 може бути застосований.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім процесуальних обов`язків та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

1.П.п. 1, 4 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покаранням за який є позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а враховуючи те, що останній вчинив злочин в період іспитового строку, ОСОБА_1 загрожує реальна міра покарання пов`язана із позбавленням волі на досить тривалий строк, крім того встановлено, що останній перебуває на лікуванні в ТОВ «Медичний центр «Авіценна-ДТ», що знаходиться в м. Київ та куди досить часто їздить, а тому в останнього в м. Київ можуть бути друзі та знайомі, у яких ОСОБА_1 у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою може переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи наведене, існує ймовірність того, що, перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі в м. Київ, таким чином, перешкоджати своєчасному проведенню досудового розслідування в межах строків, встановлених чинним КПК України, що свідчить про наявність ризиків, зазначених в п.1 ч.1 ст.177 (переховуватися від органів досудового розслідування або суду) та п.4 ч.1 ст.177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).

2.П.5 ч.1 ст.177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 , являється раніше судимий за вчинення ряду корисливих злочинів, останній раз засуджений 25.11.2019, вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком у 2 (два) роки. Крім того, встановлено, що 29 жовтня 2019 року в межах кримінального провадження №12019180040000784 від 06.09.2019 до суду скеровано обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та 28 листопада 2019 року в межах кримінального провадження №12019180040000929 від 26.10.2019 до суду скеровано обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, які на даний час перебувають на розгляді у суді. В цей час, коли на розгляді у суді перебували кримінальні провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , а також в період іспитового строку, ОСОБА_1 для себе належних висновків не зробив та повторно вчинив новий тяжкий корисливий злочин. Вказане може свідчити про те, що ОСОБА_1 не бажає ставати на шлях виправлення та вчиняє нові кримінальні правопорушення. Крім того встановлено, що ОСОБА_1 ніде офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонукання останнього до вчинення нових кримінальних правопорушень. Також встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на лікуванні в ТОВ «Медичний центр «Авіценна-ДТ», що знаходиться в м. Київ, де отримує лікування препаратом метадон, який являється наркотичним засобом, та час від часу їздить в м. Київ, по препарат метадон, а так як ОСОБА_1 ніде офіційно не працює не має постійного джерела прибутку, останній вчиняє кримінальні правопорушення з метою отримання грошових коштів, які витрачає на поїздку до м. Київ та купівлю самого препарату, а тому встановлена наявність ризику, зазначеному у п.5 ч.1 ст.177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення).

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховування від слідства та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, ухилення від виконання процесуальних рішень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, необхідно застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, враховуються вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та майновий стан.

З врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, а також належним чином гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, обставин вчинення злочину та особи підозрюваного.

Зважаючи на наведені факти та обставини, передбачені 178 КПК України, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, зокрема домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як поведінка ОСОБА_1 , що виражена в повному нехтуванні закону, очевидно свідчить про можливе невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Беручи до уваги те, що встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може ухилятися від покладених на нього процесуальних обов`язків, переховуватися від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нове кримінальне правопорушення, а також докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, до підозрюваного ОСОБА_1 необхідно обрати такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. Враховуючи п.2 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий вважає за необхідне, визначити розмір застави у вигляді 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання є обґрунтованим та просить його задоволити.

Підозрюваний та його захисник просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, оскільки ризики переховування є необгрунтованими, ОСОБА_1 постійно зявлявся за викликами слідчого та суду.

Вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що достатніх гарантій з цього приводу суду не надано та не здобуто таких гарантій в ході розгляду справи.

За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч.3 ст.176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділенням Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020180040000290 від 04 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до протоколу затримання - 04.04.2020 о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України. 04.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України.

Слідчий суддя переконався, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об`єктивний характер встановлених фактів і приходить до висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування, яке було розпочато 04.04.2020.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 , являється раніше судимий за вчинення ряду корисливих злочинів, останній раз засуджений 25.11.2019, вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком у 2 (два) роки. Крім того, встановлено, що 29 жовтня 2019 року в межах кримінального провадження №2019180040000784 від 06.09.2019 до суду скеровано обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та 28 листопада 2019 року в межах кримінального провадження №2019180040000929 від 26.10.2019 до суду скеровано обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, які на даний час перебувають на розгляді у суді. В цей час, коли на розгляді у суді перебували кримінальні провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , а також в період іспитового строку, ОСОБА_1 для себе належних висновків не зробив та повторно вчинив новий тяжкий корисливий злочин.

Вказаний же в клопотанні ризик щодо можливості підозрюваного ухилитись від слідства та суду слідчим та прокурором не доведений, жодних фактичних даних щодо таких спроб не наведено.

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України судом оцінені в сукупності та враховуються наступні обставини. ОСОБА_1 , який будучи раніше судимим, розуміючи наслідки вчинених ним протиправних діянь (можливе з позбавленням волі), під час іспитового строку. а також, наявність відносно нього в 29 жовтня 2019 року в межах кримінального провадження №12019180040000784 від 06.09.2019 до суду скеровано обвинувальний акт по обвинуваченню у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та 28 листопада 2019 року в межах кримінального провадження №12019180040000929 від 26.10.2019 до суду скеровано обвинувальний акт по обвинуваченню у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, все таки пішов на вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його, для отримання грошових коштів та іншого майна, необхідного в побуті, до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень. Це підтверджує те, що ОСОБА_1 не зважаючи на надані йому можливості і заходи стати на шлях виправлення, належних висновків не зробив та продовжив вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення і це дає підстави вважати, що з метою попередження подальшого вчинення ОСОБА_1 злочинів та завдання шкоди іншим громадянам, останній потребує ізоляції від суспільства.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку суду, лише запобіжний захід - взяття під варту забезпечить у подальшому виконання підозрюваним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Окрім того, в судовому засідання доведено, що інший запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного, зважаючи на підозру у вчиненні злочинів під час іспитового строку. Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали його перебуванню в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

За таких обставин, вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, є необхідність в обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Зважаючи на встановлені границі розміру застави, для такої категорії кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 визначаю розмір застави в 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Вовтонюка Н.О., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Місюк В.М. за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020180040000290 від 04 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , - запобіжного заходу у виді тримання під вартою- задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, Українця, уродженця м. Дубно Рівненської області, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів.

Строк дії ухвали - до 03:00 год. 03 червня 2020 року.

Встановити заставу у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 126120 (сто двадцять шість тисят сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСА України в Рівненській області, IBAN №UA048201720355229002000010559, ЄДРПОУ 26259988 Призначення платежу: застава за ... (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

За умови внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03.06.2020.

Згідно з частиною 6 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 202 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області та начальнику ДУ «Рівненського слідчого ізолятора».

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12020180040000290.

Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваному ОСОБА_1 .

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Р.В.Ралець