Ухвала суду № 88621828, 01.04.2020, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/102/20

Провадження № 2/376/292/2020

У Х В А Л А

"01" квітня 2020 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді – Клочка В.М.,

при секретарі – Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Сквира клопотання представника позивача Акціонерного товариства «Кредобанк» Хоменко Олени Миколаївни про проведення судового засідання у режимі відео конференції та клопотання представника позивача Акціонерного товариства «Кредобанк» Виссала Володимира Володимировича про оголошення перерви у розгляді справи,

встановив:

У провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представником позивача Хоменко О.М. до суду направлено клопотання про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області, Господарського суду міста Києва, Північного апеляційного господарського суду, Окружного адміністративного суду м. Києва, Солом`янського районного суду м. Києва.

26.03.2020 року на електронну пошту суду від представника позивача Виссала В.В. надійшло клопотання про оголошення перерви у розгляді справи у зв`язку з карантином на всій території України.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи вказані клопотання, суд враховує наступне.

Аналіз змісту ст.212 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості; прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду; зазначена норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не визначені у законі. Проте необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Представником позивача в поданому клопотанні не наведена жодна виключна обставина для здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Зважаючи на викладене, враховуючи вимогу щодо розумності строків розгляду справи судом, суддя доходить висновку про відсутність підстав для прийняття представником позивача участі у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

При цьому, суд роз`яснює представнику позивача його право подати заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача та згоди на проведення заочного розгляду справи у випадку неявки відповідача.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, який продовжено до 24.04.2020 року.

Рада суддів України 11 березня 2020 року звернулась з листом до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін; 16 березня 2020 року листом Ради суддів України від 16.03.2020 року № 9рс-186/20 суддям усіх судів рекомендовано роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку з карантинними заходами.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У зв`язку із запровадженням карантину Верховною Радою України не приймалось рішення щодо припинення та/або обмеження діяльності судів.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Вирішуючи клопотання представників позивача про відкладення розгляду справи суд приймає до уваги те, що межі відкладення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Таким чином, враховуючи неявку у судове засідання учасників справи, які були повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, які повідомили про неможливість прибуття та причини неявки, які судом визнано поважними, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання, оскільки ч.5 ст.198 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав, за яких суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності.

Частиною 6 ст.198 ЦПК України передбачено, що уразі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись ст.ст. 198, 212, 258 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача Акціонерного товариства «Кредобанк» Хоменко Олени Миколаївни про проведення підготовчого судового засідання у режимі відеоконференції.

Клопотання представника позивача Акціонерного товариства «Кредобанк» Виссала Володимира Володимировича про оголошення перерви у розгляді справи - задовольнити.

Відкласти підготовче засідання у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 12 травня 2020 року о 14 год. 00 хв. в залі судових засідань Сквирського районного суду Київської області.

Про відкладення підготовчого судового засідання, а також про дату, час і місце нового судового засідання в межах підготовчого провадження повідомити всіх учасників справи, які не були присутніми у цьому судовому засідання, за правилами та в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом надсилання судової повістки про виклик.

Роз`яснити учасникам справи, що їх неявка у підготовче судове засідання за умови належного повідомлення про його дату, час і місце, не перешкоджає проведенню засідання на підставі наявних у ній даних чи доказів, крім випадків, визначених статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України.

Також, роз`яснити учасникам судового процесу, що згідно із приписами частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, вони зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, інакше вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.М. Клочко