Рішення № 88619783, 07.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 р. № 520/2851/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А1215 (вул. Григорівське шосе, буд. 54,м. Харків,61064) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини А1215 щодо зменшення виплати компенсації за піднайом житлового приміщення;

- зобов`язати Військову частину А1215 виплачувати компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення як для обласного центру.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач в порушення Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними жилих приміщень № 450, проведено нарахування позивачу компенсації за піднайом житлового приміщення у розмірі, як для інших населених пунктів, у той час як Військова частина А 1215 (де проходить службу позивача) юридично розташована у м. Харків. Таким чином, розмір компенсації позивачу за піднайом житлового приміщення має обраховуватись як для обласного центру.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 18.03.2020 р. надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що старший солдат ОСОБА_1 проходить службу на посаді старшого номера обслуги стартової батареї 2 зенітного ракетного дивізіону Військової частини А1215 в військовому званні «старший солдат». Представник відповідача пояснив, що оскільки 2 зенітний ракетний дивізіон Військової частини А1215 знаходиться в смт. Рогань Харківського району Харківської області, то грошову компенсацію позивачу за піднайом житлового приміщення позивачу визначено у розмірі 1700, 00 грн., тобто у розмірі як для інших населених пунктів згідно приписів Порядку № 450.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить службу на посаді старшого номера обслуги стартової батареї 2 зенітного ракетного дивізіону Військової частини А1215 в військовому званні «старший солдат».

Наказом командира Військової частини А1215 від 26.03.2019 року № 113, зокрема ОСОБА_1 призначено виплату грошової компенсації за піднайом житлових приміщень за березень - квітень 2019 року у розмірі 2550,00 грн.

Наказом командира Військової частини А1215 від 05.02.2020 року № 66, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 26 червня 2013 року, наказу наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380, наказу Міністерства оборони України від 25.01.2019 року № 30, враховуючи розміри компенсації виходячи з наявного фінансового ресурсу на 2020 року, ОСОБА_1 призначено виплату компенсації з піднайом житлового приміщення за грудень 2019 року у розмірі 1700,00 грн.

Позивач, не погодившись з розмірами компенсації за піднайом житлового приміщення , звернувся до суду із даним позовом.

Встановлює єдину систему соціального захисту військовослужбовців, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі - Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20 грудня 1991 року /далі - Закон №2011-ХІІ/.

Відповідно до абзаців 1, 3-5 та 11 частини першої статті 12 вказаного Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов`язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Відповідно до пункту 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року, у разі відсутності можливості розміщення військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, гуртожитках (сімейних гуртожитках) для військовослужбовців офіцерського складу, в тому числі для тих, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей військова частина орендує житло або за бажанням військовослужбовця виплачує йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 450 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 50, ст. 1794).

Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26 червня 2013 року затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними жилих приміщень (далі - Порядок № 450), яким згідно з пунктом 1 цього Порядку визначено розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім`ї, та зазначеним у цьому пункті особам, які відряджені до МОН, ДКАВ .

Відповідно до пункту 2 Порядку 450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку (далі - військовослужбовці), грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує: у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім`ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 раза.

Згідно з пунктом 5 Порядку 450 для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи: копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім`ї; копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім`ї; інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім`ї; копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім`ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу); копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки; належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).

При цьому, суд звертає увагу, що п. 3 Порядку № 450 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони, МВС, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку та Держспецтрансслужбі, Управлінню державної охорони, а також МОН, ДКА на відповідний рік.

У відповідності до п. 6 розділу V Наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380, конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період.

Отже, розмір та виплата грошової компенсації здійснюється не лише за розпорядженням відповідної військової частини, де проходить службу військовослужбовець, а здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони, тобто військова частина лише виконує розпорядження Міністерства оборони України щодо визначення необхідного розміру грошої компенсаї за піднайом житлового приміщення виключно в рамках відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій, допущених Військовою частиною А 1215 щодо зменшення позивачу виплати компенсації за піднайом житлового приміщення.

Також, пунктом 4 Порядку № 450 передбачено, що грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.

Так, п. 12 наказу Міністерства оборони України від 25.01.2019 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2019 рік» визначено, що з 01 січня 2019 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) ними жилих приміщень встановлюється - в обласних центрах - 2500 грн., в інших населених пунктах - 1700 грн.

Таким чином, розмір грошової компенсації військовлужбовця здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони та залежить саме від місця проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини, а не від територіального місця розташування чи юридичної адреси військової частини.

Представник відповідача у відзиві на позов пояснив, що оскільки 2 зенітний ракетний дивізіон Військової частини А1215 (в якому проходить службу позивач) знаходиться в смт. Рогань Харківського району Харківської області, то грошову компенсацію позивачу за піднайом житлового приміщення позивачу визначено у розмірі 1700, 00 грн., тобто у розмірі як для інших населених пунктів.

Доказів на спростування вказаних обставин позивачем до суду не надано.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на довідку з Єдиного державного реєстру підприємства та організаціях України № 807/12 щодо місцезнаходження Військової частини А 1215 у м. Харків як на підставу нарахування грошової компенсації як для обласного центру, оскільки позивач безпосередньо проходить військову службу в 2 - му зенітному ракетному дивізіоні Військової частини А1215, який знаходиться в Харківській області (смт. Рогань).

Так, як вбачається з посилання https://www.google.com.ua/maps/@49.9038018,36.3428012,11z?hl=ru, смт. Рогань знаходиться на відстані 1 км від кордону міста Харкова, тобто територіально не є частиною міста Харкова, а відноситься до Харківської області.

Також суд звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи, житловою комісією військової частини А 1215 прийнято рішення (протокол № 2) про нарахування грошової компенсації за піднайом житла в інших населених пунктах - у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (а.с. 13).

Вказаний протокол житлової комісії військової частини А1215 від 07.02.2020 року № 2 затверджено наказом командира військової частини А1215 від 07.02.2020 року № 74 (а.с. 14).

Так, згідно п. 1 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослуюовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» , для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).

Основними завданнями Комісії з контролю є: призначення виплат військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (п. 10 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380).

Рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі (п. 8 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380).

Виплата компенсації за піднайом військовослужбовцям та припинення такої виплати здійснюється на підставі наказу командира військової частини (п. 9 розділу V Наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380).

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що питання про необхідність нарахування компенсації за піднайом житла та її розмір вирішується житловою комісією військової частини, рішення якої затверджується наказом командира військової частини, на підставі чого командиром військової частини приймається відповідний наказ про виплату компенсації військовослужбовцям за піднайом (найом) жилих приміщень.

Однак, позивачем в рамках спірних правовідносин не оскаржується ані протокол житлової комісії військової частини А1215 від 07.02.2020 року № к 2, який затверджено наказом командира військової частини А1215 від 07.02.2020 року № 74, ані сам наказ командира військової частини А1215 від 05.02.2020 року № 66 Про виплату компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень військовослужбовцям військової частини А 1215 за грудень 2019 року, яким позивачем визначено грошову компенсацію за грудень 2019 року у розмірі 1700,00 грн. та за квітень 2020 року у розмірі 2550, 00 грн.

Водночас, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом зобов`язання Військової частини А 1215 виплачувати компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення як для обласного центру не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, по-перше, питання про виплату такої компенсації вирішується командиром військової частини на кожний період проведення виплати шляхом видання окремого наказу у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони за спеціально визначеною процедурою, в яку суд, враховуючи принцип дискреційності повноважень, не може втручатись.

По-друге, суд зазначає, що сформована у вищезазначеній редакції вимога позивачем вимога спрямована на захист прав позивача в майбутньому, у той час як розгляд та вирішення справ в розумінні Кодексу адміністративного судочинства проводиться у випадку факту порушення прав та законних інтересів позивача.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1215 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова